Психологія стресу

Вживайте вітамін Е. він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

Було виявлено, що після вправ, стійкість підвищилась до середнього рівня, ще через тиждень рівень піднявся до високого.

Із 8% людей у яких дуже низький рівень стійкості до стресу у 2% цей стрес хронічний, а 4% – гострий, це було виявлено за допомогою їхніх жестів, мови, голосу та рухів тіла.

 

Таблиця 4.

 

На основі даних ми запропонували різні вправи для подолання стресу, як виявилось ваш допомогли набагато ефективніше ніж читання книг, активний «відпочинок» біля телевізора;

Спроба обвинуватити у своїх невдачах інших;

Сплески бурхливих емоцій зі сльозами, голосіннями;

Бажання «усамітнитися» щоб «плекати» свій поганий настрій;

Снодійне (див. таблицю 4.)

 

Коли людина вчиться керувати своїми емоціями вона вдосконалюється. Хоча ця справа складна і тривала, але той, хто має бажання та волю неодмінно переборе любий стрес.

 

 

У житті всім нам часто доводиться чути та і вживати такі вирази: «Я так нервую!», «Це діє мені на нерви!». І в них явно звучить скарга на те, що виникло у того, що говорить стан тривоги, роздратування – словом, на неприємні емоції.

Не так вже рідко ми зустрічаємося з думкою, що багато наших страждань обумовлено самою епохою: ми живемо в століття стресу. Це явне перебільшення. Хіба людина кам'яного століття не випробовувала на кожному кроці стресові ситуації в протидії з силами природи? Як, по-вашому, піти одному з рогатиною на ведмедя – це хіба не стрес?

Це нам тільки здається деколи, що раніше люди жили простіше. Звичайно, зараз темп життя інший. Але я не схильна відносити стрес до явищ, виключно властивих нашому віку. До виникнення більшості стресових ситуацій потрібно відноситися спокійніше, сприймати як щось закономірне і навіть необхідне. Недаремно Р. Сельє, автор вчення про стрес, зокрема, сказав: «Стрес – це приправа життя».

Варто пам'ятати: адже і позитивні емоції пов'язані з нервовими витратами. Але ми нервуємо в таких випадках, якщо можна так виразитися, з «знаком плюс». Як з'ясувалося, і позитивні, і негативні емоції різною мірою необхідні. Пригадаємо пушкінське: «Я жити хочу, щоб мислити і страждати». Стресові ситуації тренують організм, укріплюють волю, підвищують стійкість нервової системи.

Отже нервуйте на здоров'я! З будь-яким знаком.

Зрозуміло, ці знаки повинні мінятися: тривалі негативні періоди – «чорні смуги» можуть привести до збою.

Проте не мають рацію ті, хто з цієї останньої моєї фрази зробить висновок, що жити необхідно з постійною оглядкою, безперервно зважуючи кожен свій крок, кожен намір, а якщо трапиться щось негативне – тут же шукати для нього яку-небудь протидію. По-перше, це не завжди в наших силах, а по-друге, є речі, що вимагають від людини глибини нехай навіть і негативних переживань. Інша справа, що життя в переважній більшості випадків сама розставляє все по своїх місцях, чергуючи добро і зло, радість і печаль. Ну а там, де це від нас залежить, зрозуміло, не варто нехтувати вибором, треба прагнути зробити правильний хід.

Словом, берегти здоров'я теж потрібно розумно. І головне для нього – повнокровна, активна, багата подіями і спілкуванням з цікавими людьми життя. Але якщо все-таки трапилася біда – глибокий стрес, з яким самостійно справитися не вдалося, або хвороба – власна або когось близьких, дуже важливо і тут не опускати руки.

Зрозуміло, існують захворювання, у тому числі і нервової системи, які вилікувати зовсім, повністю поки неможливо. Але немає таких випадків, якими б безнадійними вони не здавалися, при яких лікар не міг би надати хворому хоч малу допомогу, хоч в чомусь принести полегшення. Всі ми смертні, і кінець кінцем знайдеться причина, яка припинить наше буття. Але поки жива людина, завжди, навіть в найважчій ситуації, можна і потрібно полегшити його долю. І зробити це може не тільки лікар.

Людина, страждаюча захворюванням нервової системи, або, як раніше говорили, нервовохворою, вимагає особливого підходу з боку людей, що оточують його. Доброзичливість, увага, такт, завжди необхідні в житті, тут потрібні як повітря. Хворі особливо чутливі до ситуації, що складається навколо, навіть до невдало сказаного слова. Навколишній світ іноді починає здаватися їм ворожим, вони з тривогою чекають чергової каверзи долі. Важливо в такий період допомогти людині зрозуміти, що він серед друзів, готових у будь-який момент прийти до нього на допомогу. У лікуванні нервових хвороб взагалі надзвичайно важливий психологічний настрій хворого, а він залежить і від лікаря, і від тих, що оточують. Якщо всі ми розумітимемо це, то менше буде нещасних доль, легше буде справитися з будь-якою недугою.

 

 

1. Александровский Ю. А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М., 1976.
2. Бенджамин Колодзин. Как выжить после психической травмы. Перевод с английского Савельевой. стр. 15, 42.
3. Березин Ф. Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека. Л., 1988.
4. Бодров В. А. Информационный стресс. – М., 2000. – 352с.
5. Василюк Ф. Е. Психология переживания. М., 1984.
6. Венгер Л. А., В. С. Мухина Психология Москва Просвещение 1988. Гаиезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – М. : Просвещение, 1986.
7. Г. Селье. Стресс без дистресса. Москва Прогресс 1982.
8. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. – М. : Политиздат, 1989. – 319с. стр. 180, 184, 185, 195.
9. Губачёв Ю. М., Иовлев Б. В., Карвасарский Б. Д. и другие. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека. Л., 1976.
10. Кижаев-Смык Л. А. Психология стресса: Издат. Наука. Москва 1983, стр. 114, 184, 272.
11. Коган Б. М. Стресс и адаптация. М. : Знание, 1980 № 10.
12. Кон И. С. Социология личности. М., 1967.
13. М. Мескон, М. Альберг, Ф. Хедоури. Основы менеджмента: пер. с англ. – М. : Дело ЛТД, 1994. -702с.
14. Небылицин В. Д. Основные свойства нервной системы человека. – И. Просвещение, 1966.
15. Общая психология. Учебник для студентов педагогических институтов Под ред. А. В. Петровского. – М: Просвещение, 1986.
16. Общая психология: Учебное пособие для студентов пед. институтов. Богословский В. В., Стеканов А. Д., Виноградова и др. – 3-е изд. перераб. и доп. – М. : Просвещение 1981 – 383с., стр. 309, 310.
17. Рогоа Е. И. Эмоции и воля. – М., 1999. – 240 с.
18. Рушман Э. М. Надо ли убегать от стресса? М. : Физкультура и спорт, 1990. -128с., ил. стр. 3, 4, 6, 102, 106, 108.
19. Столяренко. Основы психологии, 1998.
20. Стресс жизни: Сборник. / Составители: Л. М. Попова, И. В. Соколов. (О. Грегор. Как противостоять стрессу. Г. Селье. Стресс без болезней. – Спб, ТОО Лейла, 1994-384 с.
21. Судаков К. В. Системные механизмы эмоционального стресса. М., 1981.
22. Тригранян Р. А. Стресс и его значение для организма (отв. ред. навст. предисл. О. Г. Газенко. – М. : Наука, 1988-176с. – стр. 3, 4, 105, 133, 140-149.
23. Шарай В. Б. Функциональное состояние студентов в зависимости от форм организации экзаменационного процесса. М., 1979.