Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Релікти культу вогню у світогляді, звичаях і традиціях українців Буковини ХІХ - ХХ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Національна академія наук України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського
 
ГРЯБАН ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 398. 31 (477. 85=161. 2)
 
РЕЛІКТИ КУЛЬТУ ВОГНЮ У СВІТОГЛЯДІ, ЗВИЧАЯХ І ТРАДИЦІЯХ УКРАЇНЦІВ БУКОВИНИ ХIX – ХХ СТ.
07-00-05 – етнологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі “Український етнологічний центр” Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Скрипник Ганна Аркадіївна, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
Офіційні опоненти:
доктор мистецтвознавства, професор Стельмащук Галина Григорівна, кафедра історії і теорії мистецтв Львівської академії мистецтв, кандидат історичних наук, доцент Прігарін Олександр Анатолійович, кафедра археології та етнології України Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.
Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.
Захист відбудеться “29” січня 2003р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 227. 01. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. Буковинський край як історико-географічний регіон України з певною етнографічною специфікою становить своєрідну перехідну зону між Поділлям, Покуттям, Гуцульщиною та сусіднім східнороманським етнічним масивом. Як засвідчують археологічні пам’ятки, історичним ядром краю була територія Верхнього Попруття та Середнього Подністров’я. У давнину тут проживали різні племена і народності, а з VІ cт. н. е. цю місцевість, як й інші землі на схід від Карпат, заселяють слов’яни, зокрема літописні хорвати та тиверці – племена, що були одними із попередників протоукраїнського етносу на окресленій території. Особливості геополітичного розташування краю як зони етнокультурних контактів слов’яноруського та східнороманського населення, тривале перебування цієї території у складі Київської держави, Галицько-Волинської Русі, Молдавського князівства, Австрійської імперії та Румунського королівства справили певний вплив на історичний розвиток Буковини, етнічний склад її населення, традиційну культуру місцевих жителів.
Слід зауважити, що етнокультурна специфіка виразно проявилася не лише в матеріальній, але й духовній культурі населення краю. Важливою складовою останньої є традиційні народні вірування та обряди, у тому числі й ті, в яких знайшли свій прояв релікти, пов’язані з ритуалізацією вогню. Ритуальне використання вогню слов’янським населенням засвідчують археологічні матеріали, що належать до VI-ХIIІ ст., а письмові, етнографічні, фольклорні та образотворчі джерела вміщують значну за обсягом інформацію про збереження реліктових форм сакралізації вогню в календарній, сімейній обрядовості, господарсько-побутовій та лікувальній магії українців Буковини ХІХ-ХХ ст.
Однак предметом окремого дослідження проблема збереження реліктів культу вогню досі не була. Висвітлення природи та трансформації відображення в міфах і переказах ритуальних дій, пов’язаних з вшануванням небесного й земного вогню, культу домашнього вогнища, а також питань, щодо ролі вогню в уявленнях про душу, пекло, судний день, функції вогню як очисника, посередника, апотропея та, зокрема, прояви останніх в календарних святах, сімейній обрядовості, господарсько-побутовій і лікувальній магії, дасть можливість адекватно реконструювати процеси становлення й розвитку етнічних стереотипів свідомості, етнічної психології, розкрити форми та способи взаємодії культур в етноконтактних регіонах, до яких належить Буковина. Воно сприятиме розв’язанню окремих питань етнокультурного розвитку українського населення та інших етносів буковинського краю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана в “Українському етнологічному центрі” Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського згідно з плановою темою “Національне відродження й етнологічна спадщина” та у рамках проекту “Етнічна та етнокультурна історія українців”.
Мета і завдання дослідження. Висвітлити загальноукраїнські та регіональні особливості побутування і збереження реліктів культового використання вогню в духовній сфері життя українців Буковини XІХ-ХХ ст. у контексті синтезу дохристиянських та християнських світоглядних уявлень. Загальну мету конкретизовано у таких завданнях дисертаційної роботи:
- з’ясувати особливості виникнення та розвитку ритуального вшанування населенням досліджуваної території небесного та земного вогню;
- показати багатоплановість сакральних функцій вогняної стихії в календарній і сімейній обрядовості, господарсько-побутовій та лікувальній магії;
- проаналізувати релікти використання вогню в ролі “очисника”;
- простежити прояви посередницької функції ритуального вогню;
- розглянути особливості застосування вогню та його видоформ в якості апотропея.
Хронологічні межі роботи охоплюють період ХІХ – ХХ ст. Такі рамки дослідження обумовлюються як наявністю етнографічних матеріалів, так і ступенем збереженості реліктових форм ритуалізації вогню в традиційному середовищі буковинського краю.
Територіально робота охоплює західну та центральну частини сучасної Чернівецької області України. Це північна частина колишнього герцогства Буковина, виокремленого в осібну адміністративно-територіальну одиницю за часів австрійського правління.
Методологічна основа дослідження. Дослідження здійснене на засадах історизму з використанням загальнонаукових методів аналізу та синтезу, а також спеціальних етнологічних методів критики джерел, історичної реконструкції, порівняльно-історичного, аналітично-типологічного, структурно-функціонального методів. Комплексне застосування різних способів наукового пошуку дало можливість оптимально використати нові
Фото Капча