Релікти культу вогню у світогляді, звичаях і традиціях українців Буковини ХІХ - ХХ ст.

Об’єктом дисертаційного дослідження є звичаєво-обрядова культура та традиційний світогляд українців Буковини.

Предметом дисертаційного дослідження є релікти культу вогню в етнокультурі українців Буковини ХІХ-ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на основі комплексного аналізу письмових, етнографічних, фольклорних, археологічних матеріалів з’ясовуються питання сакральної природи вогню, ритуального його використання в календарній та сімейній обрядовості, господарсько-побутовій і лікувальній магії українців Буковини. Автором вперше зроблено спробу на основі власних польових експедиційних матеріалів виділити буковинську обрядову традицію ритуалізації вогню як специфічне явище в контексті регіональних досліджень етнічної історії України. Серед результатів наукового пошуку автора також варто виділити опис окремих обрядів, досі не зафіксованих в етнологічній науці.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що до кола зацікавлень етнологічної науки введено комплекс питань, пов’язаних із формуванням культу вогню і його реліктових елементів у світогляді українського населення краю. Автором введено в науковий обіг низки теоретичних узагальнень, що можуть бути застосовані у науковому опрацюванні теми. Матеріали та висновки, отримані в результаті дослідження, принагідно можуть бути використані в подальшій науковій роботі для створення узагальнюючих праць з етнокультури України, Буковини, а також українсько-румунського порубіжжя. Чималий джерельний матеріал роботи може використовуватися в учбово-педагогічній практиці, написанні навчально-методичних посібників зі спеціальних курсів етнології, історії та релігієзнавства.

Особистий внесок здобувача. Опираючись на комплексне використання широкого кола археологічних, етнографічних, фольклорних, писемних, іконографічних джерел та систематизацію всього наявного матеріалу, дисертант вперше в українській науці зробила спробу з’ясувати витоки та характер регіональної специфіки збереження реліктів ритуального вогню в духовній культурі та побуті українців Буковини.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено автором на Другій всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців “Національні та етносоціальні процеси в Україні» (Чернівці, 1997р.), Третій історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників, студентів та науковців “Буковина – мій рідний край” (Чернівці, 1998р.), Третій міжнародній етнологічній конференції студентів та молодих науковців “Етнічність в історії та культурі” (Одеса, 1998р.), Четвертій міжнародній етнологічній конференції студентів та молодих науковців “Етнічна історія народів Європи” (Київ, 1999р), Четвертій історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників “Буковина – мій рідний край” (Чернівці, 2000р.), Міжнародному науковому конгресі “Українська історична наука на порозі ХХІ ст. ” (Чернівці, 2000р.), Другій міжнародній конференції “Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура” (Київ, 2000), П’ятій міжнародній історико-етнологічній конференції “Традиційна культура народів Європи” (Чернівці, 2001), Міжнародному конгресі “Археологія та етнологія Східної Європи. Крок молоді у ХХІ ст. ” (Одеса, 2002р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 16 публікаціях, з яких 12 опубліковані у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, 4 розділів, висновків (разом 151 сторінки). Крім того, вона супроводжується списком використаних джерел та літератури (228 назв) та 16 ілюстраціями. Повний обсяг роботи складає 189 сторінок.

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, структура, методи та методологічні принципи дослідження. Визначені мета, завдання, хронологічні і географічні межі роботи. Охарактеризовано стан наукової розробки теми, показано її зв’язок з науковими програмами, а також наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, вказано на особистий внесок автора.

У першому розділі “Історіографія та джерела” проаналізовано стан наукового дослідження проблеми та характер джерельної бази.

Перший підрозділ “Історіографічний огляд проблеми” вміщує аналіз історії дослідження ритуальної ролі вогню у зарубіжній та вітчизняній науці.

Питання, пов’язані з первісними формами релігійних вірувань, зокрема культом вогню, здавна перебували в полі зору дослідників. На початковому етапі народознавчих досліджень основні відомості про них здобувалися з середньовічних писемних джерел світського та церковного походження.

Середина ХІХ-ХХ ст. позначилася виникненням різних наукових концепцій, шкіл та напрямів, що на основі комплексного підходу до джерел намагалися дати власну інтерпретацію численних етнокультурних явищ, серед яких чимала увага приділялася й проблемі культової ролі вогню в релігійних уявленнях та віруваннях народів світу.

У кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. проблеми культу небесного вогню та ритуального використання вогнищ у різних народів розглядалися англійськими дослідниками еволюціоністичного напряму Е. Тайлором, Д. Фрезером. Характерно, що з-поміж двох протилежних наукових теорій щодо причин використання ритуальних вогнів – солярної (прихильник В. Маннгардт) та очисної (прихильники Е. Вестермарк, Є. Монгк) – Д. Фрезер схилявся до останньої. Питання вшанування вогню російськими селянами та “інородцями” вивчала В. Харузіна, якою було укладено запитальник з цієї проблеми. Традиційні способи видобування вогню, в тому числі й ритуального, у білорусів дослідив О. Сержпутовський. Проблем обожнювання сонця, вогню та грому давньоруським населенням торкався російський історик О. Пипін. Побіжно розглядали походження вогню та його використання в обрядах українські дослідники М. Сумцов, Ф. Вовк, В. Гнатюк, В. Шухевич.

У ХІХ ст. багато дослідників зверталися до вивчення народної міфології, вбачаючи в міфах найбільш яскравий прояв народної сутності. На думку дослідників міфологічної школи, обрядова культура увібрала в себе рештки давньої міфології і відображала природні та космічні явища, зокрема пов’язані з небесним вогнем. У цьому руслі дослідженням проблеми обожнювання вогню займалися чеський вчений Д. Терстеняк, німецький науковець А. Кун, російські дослідники О.