Релікти культу вогню у світогляді, звичаях і традиціях українців Буковини ХІХ - ХХ ст.

7. Грябан В. Звичаї Юріївських ватр у гірського населення Буковини // Буковинський історико-етнографічний вісник. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – Вип. 3. – С. 23-24.

8. Грябан В. Культ небесного вогню у давніх слов’ян та його релікти серед українського населення Буковини ХІХ-ХХ ст. // Археологія та етнологія Східної Європи: Том 3: Збірка наукових праць. – Одеса: Друк, 2002. – С. 288-292.

9. Грябан В. Обрядові дійства, пов’язані з вогнем, у весняних обрядах // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – Т. 2. – С. 251-255.

10. Грябан В. Обрядові дійства, пов’язані з вогнем, у зимових обрядах та обрядах перехідного періоду (зустрічі весни) українців // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. – Чернівці: Золоті литаври, 1998. – Т. 1. – С. 192-197.

11. Грябан В. Очисні властивості вогню в сімейній обрядовості, господарсько-побутовій і лікувальній магії наприкінці ХVІІІ-ХХ ст. на Буковині // Буковинський журнал. – 2002. – Ч. 3-4. – С. 202-212.

12. Грябан В. Очисна функція вогню в календарних святах українців Буковини // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – Т. 2. – С. 228-240.

13. Грябан В. Релікти вшанування земного вогню в українців Буковини // Міжнародний Науковий Конгрес “Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. Чернівці, 16-18 травня 2000р. Доповіді та повідомлення. – Чернівці: Рута, 2001. – Т. 4. – С. 123-128.

14. Грябан В. В. Роль вогню у поховальній обрядовості слов’ян // Буковина – мій рідний край: ІІІ історико-краєзнавча конференція молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 17 травня 1998р. Матеріали. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. – С. 10-11.

15. Грябан В. Сліди культу вогню у зимових обрядах українців // Етнічність в історії та культурі: матеріали і дослідження. – Одеса: Гермес, 1998. – С. 137-139.

16. Грябан В. Уявлення жителів Буковини про вогонь як посередник між земним і небесним світами // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – Т. 1. – С. 256-274.

 

 

Грябан В. В. Релікти культу вогню у світогляді, звичаях і традиціях українців Буковини ХIX – ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07. 00. 05 – етнологія. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ, 2002.

У дисертаційній роботі досліджуються релікти ритуальної ролі вогню в світогляді та традиціях українців Буковини ХІХ-ХХ ст. На основі широкої джерельної бази та наукової літератури здійснено систематизацію та аналіз традиційних уявлень буковинців про небесний, земний, підземний (пекло) вогонь і вогняну субстанцію душі. Розглядаються природа вогняної сили та релікти її ритуального використання з посередницькою, захисною й очисною метою у календарній, сімейно-побутовій обрядовості, господарській і лікувальній магії. Аналіз зібраного матеріалу дозволив прийти до аргументованих висновків про те, що в ХІХ-ХХ ст. широко побутували релікти вшанування українцями Буковини вогняної сили та її функції, в яких поєднувалися як об’єктивні реалії, так і міфологічні метафоризації окремих явищ, котрі в поєднанні з християнською традицією творили феномен релігійного синкретизму в духовній культурі місцевого населення.

Ключові слова: вогонь, світогляд, релікт, ритуал, обряд, функція, традиція, магія, культура, синкретизм.

 

 

Грябан В.В. Реликты культа огня в мировоззрении, обычаях и традициях украинцев Буковины ХIX – ХХ вв. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 05 – этнология. – Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Ф. Рыльского НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертационной работе исследуются реликты ритуальной роли огня в мировоззрении и традициях украинцев Буковины ХІХ-ХХ вв. В работе рассмотрен историографический аспект исследования культа огня зарубежными и отечественными учеными; проанализированы архивные, опубликованные, этнографические, фольклорные, изобразительные материалы и археологические памятники; сделаны систематизация и анализ традиционных воззрений буковинцев относительно небесного, земного, подземного (ад) огня и огненной субстанции души. Проведено сопоставление народной и церковно-религиозной традиций. Отдельно рассматривается вопрос представлений об огне как посреднике между земным и небесным мирами, а также проблема использования огненной силы в качестве апотропея в обрядах и обычаях буковинцев. Определенное внимание уделяется вопросу ритуального использования очистительной функции огня в календарных праздниках, семейной обрядности, хозяйственной и бытовой магии, народной медицине.

Комплексный анализ различных за своим характером источников и литературы позволил установить, что в украинцев Буковины представления о небесном происхождении огня привели к его обожествлению и поклонению перед такими его природными источниками как солнце и молния. Причем последняя рассматривалась не только как созидательная (гроза – спутник животворящего дождя), но как и разрушительная сила, которую старались умилостивить. Исходя из деструктивной силы огненной стихии, способной производить уничтожение разного вида объектов материального и духовного порядка, огню приписывались очистительные и защитные свойства, способные уничтожить или предотвратить вредоносное влияние злых сил. Посредническая роль огня и его видоформ была построена на физических особенностях процесса горения, при котором дым от пламени поднимался вверх к небесам, где за представлениями человека традиционного общества обитали сверхъестественные божественные силы.

Все вышесказанное позволяет утверждать, что в ХІХ-ХХ вв. были широко распространены реликты почитания украинцами Буковины огненной силы и ритуального использования ее функций, в которых соединялись как объективные реалии, так и мифологические метафоризации отдельных явлений, что в сочетании с христианской традицией создавало феномен религиозного синкретизма в духовной культуре местного населения.

Ключевые слова: огонь, мировоззрение, реликт, ритуал, обряд, функция, традиция, магия, культура, синкретизм.

 

 

Hryaban V. V. Relics of cult of fire in world-outlook, customs, and traditions of Ukrainians in Bucovina in XIX-XX century. – The manuscript.

The thesis for acquiring the scientific degree, Candidate of Historical Science in the field of ethnology. – Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology, National Academy of Sciences Ukraine; Kiev 2002.

This dissertation deals with relics of the decisive ritual role of fire in world-outlook, customs, and traditions of Ukrainians in Bucovina in XIX-XX century. A systematisation and analysis of traditional views of Bucovinians concerning celestial-, earthly- and subterranean (hell) fire and the fiery substance of soul was made on the basis of various sources and scientific literature. The meaning of the strength of fire and relics of its implementations in mediative-, protective-, and purifying purposes are traced throughout calendar, family and everyday-life traditions, household- and medical magic. The analysis of the antecedent leads to the conclusion that these relics, showing the respect of Ukrainians in Bucovina for the strength of fire and it’s functions in the XIX-XX centuries, were prevalent and united the objective reality and mythological metaphorisation of perceptions, which created the phenomenon of religious syncretism in spiritual culture of local inhabitants together with Christian tradition.

Keywords: fire, world-outlook, relic, ritual, custom, function, tradition, magic, culture, syncretism.