+3 8(066) 185-39-18
fрозвитку вітчизняного підприємництва постають численні проблеми, зумовлені об'єктивними чинниками та суб'єктивними соціально-психологічними факторами, їх вирішення на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки потребує посилення уваги держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого бізнесу, формування відповідної державної політики у цій сфері [14].
На сучасному етапі економічного розвитку України пріоритетного значення набуває поєднання соціальної та економічної ефективності системних перетворень. Реалізація цього завдання в нашій країні потребує кардинального перегляду політики доходів і їх узгодження з макроекономічною політикою держави. При формуванні передумов економічного зростання були проігноровані соціальні проблеми, накопичені за роки трансформаційних змін. Загрозливі масштаби бідності та різка майнова диференціація глибоко укорінились в українському суспільстві: більше половини населення отримують дохід на одного члена сім’ї менший від прожиткового мінімуму. Достатній рівень винагороди за працю є головним мотивом людини до високопродуктивної діяльності, водночас його скорочення стимулює розвиток соціального утримання та поширення тіньових видів діяльності. Крім того, кризова демографічна ситуація в поєднанні з низьким рівнем доходів населення обумовлює неспроможність держави забезпечувати ефективний соціальний захист громадян, наслідком якого є масове падіння рівня життя [7, с. 17].
Така проблема, як нерівність і відносна бідність залишається високою, незважаючи на економічне зростання, його темпи. Якщо існуючі тенденції у процесі формування і використання доходів домашніх господарств залишаться такими ж, то й нерівність надалі буде зростати. Зміни в мінімальних соціальних стандартах на користь бідних, що пов'язані з підвищенням мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму для різних соціальних груп, є необхідною умовою для зменшення абсолютної бідності. Однак зорієнтованість мінімальних соціальних стандартів на бідних розподіляється і впливає на доходи всіх домашніх господарств – як бідних, так і багатих [10, с. 78].
При обґрунтуванні конкретних заходів із реформування розподільчих відносин недостатньо орієнтуватися на середні показники доходів домашніх господарств, а потрібно враховувати специфіку доходів та їх використання в окремих групах домогосподарств, їх структуру та основні джерела доходів. В Україні існує значне соціально-економічне розшарування в суспільстві, але діючий розподільчий механізм систематично сприяє збереженню диспропорцій у доходах домашніх господарств [10, с. 78].
Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки характеризується поступовим економічним відновленням: реальним зростанням заробітної плати, заощаджень, валового внутрішнього продукту. Подальший шлях розвитку економіки України вимагає визначення моделі поєднання ринкових принципів розвитку і пріоритетів соціальної справедливості. Основним чинником зростання економіки може бути розширення споживчого попиту домогосподарств, для чого можна виокремити такі пропозиції щодо подальшого розвитку фінансів домогосподарств України, а саме [7, с. 41]:
політика держави повинна бути спрямована на подолання інфляційних коливань в економіці, адже вони є головним фактором знецінення доходів громадян;
підвищення загального рівня їх сукупних доходів і витрат;
усунення диспропорцій в структурі доходів і витрат через підвищення ролі доходів від трудової діяльності;
виведення доходів домогосподарств із тіньового сектора економіки тощо.
Реформа у сфері доходів мусить бути спрямована, передусім, на підвищення доходів, розширення їх складових та оптимізацію структури. Необхідною є державна підтримка у питанні зміцнення статусу праці та її оплати, формування стабільної системи факторних доходів, ринкова переорієнтація системи соціальних трансферів[6, с. 275].
Отже, успішна реалізація такої політики в Україні приведе до: зменшення соціальної напруженості; зниження диференціації доходів і справедливого їх розподілу; зростання доходів домогосподарств, пов'язаних із прибутком від господарської діяльності та від власності; зростання матеріального й духовного добробуту.
Висновки
Таким чином, домогосподарствам належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин, оскільки:
виступають і як постачальник, і як споживач всіх видів ресурсів на ринку, тому одночасно формують попит та забезпечують пропозицію на них;
частина доходу, що не використовують домогосподарства впродовж поточного періоду, перетворюються на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни.
У науковій та навчальній літературі вітчизняних та західних науковців сформувались різні погляди на економічні функції домогосподарств, тобто сім'ї. Так українські економісти виділяють три основні функції сім'ї: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження. Російський економіст Г. Журавльова, розглядаючи сім'ю як основну ланку формування та нагромадження «людського капіталу», виділяє систему функцій сім'ї на стадіях освіти, виробництва і реалізації такого капіталу. Проте обидві класифікації не ґрунтуються на чітких методологічних засадах.
Історичні дослідження довели, що значення домогосподарства починаючи з епохи Античності і до сучасності істотно змінилося та активно зростає в останні роки і, на мою думку, роль домогосподарств дедалі більше зростатиме в майбутні періоди. Не дивлячись на те, що домогосподарство – це найменший компонент економіки, його роль, є досить великою. Тому необхідно вже сьогодні, в умовах активізації ролі домогосподарств у всіх економічних процесах, приділити максимум зусиль для вивчення та підтримки даного сектора економіки для того, щоб в періоди його найбільшого піднесення забезпечити сприятливі умови та активну підтримку з метою підвищення ефективності розвитку економіки країни.
В Україні на домогосподарство покладається дедалі більше функцій, більшість з яких перекладається з держави через неспроможність виконання їх у зв’язку з недостатньою економічною міццю. Тому основний економічний тягар перекладається на домогосподарства, що визначає важливість їх місця та ролі в економічному житті держави.
Аналізуючи соціально-демографічний і економічний стан домогосподарств в Україні за 2010-2012рр. спостерігалася негативна тенденція: кількість домогосподарств зменшилася на 38, 9 тис., середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства зросли на 362, 8 грн., проте витрати зросли на 413, 7 грн.
За останні роки в Україні суттєво зросли одноразові виплати при народженні першої, другої та третьої дитини. Це, звичайно, є вагомою підтримкою сімей з дітьми. Але це все носить одноразовий характер, хоч, звичайно, ці виплати розбивають на певний період.
Така проблема, як нерівність і відносна бідність залишається високою, незважаючи на економічне зростання, його темпи. Якщо існуючі тенденції у процесі формування і використання доходів домашніх господарств залишаться такими ж, то й нерівність надалі буде зростати.
При обґрунтуванні конкретних заходів із реформування розподільчих відносин недостатньо орієнтуватися на середні показники доходів домашніх господарств, а потрібно враховувати специфіку доходів та їх використання в окремих групах домогосподарств, їх структуру та основні джерела доходів.
На сучасному етапі економічного розвитку України пріоритетного значення набуває поєднання соціальної та економічної ефективності системних перетворень. Реалізація цього завдання в нашій країні потребує кардинального перегляду політики доходів і їх узгодження з макроекономічною політикою держави.
Список використаної літератури:
Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення» N 2058-III від 19 жовтня 2000 року
Кривченко К. Т., Савчук В. С. Політична економія: Навч. посібник/ К. Т. Кривченко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та ін. ; За ред.. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. – К. : КНЕУ, 2001. – 508с.
Мочерний С. В. Політична економія: Навч. посіб. – К. : Знання-Прес, 2002. – 687с. – (Вища школа XXI століття).
Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ. наук проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – 487с.
Болотіна Є. В. Домогосподарство в системі інститутів ринкової інфраструктури України / Є. В. Болотіна // Вісник Донецького національного ун-ту економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – 2010. – № 3. – С. 6-13.
Кузик О. В. Особливості впливу економічної політики держави на поведінку вітчизняних домогосподарств// Науковий вісник НЛТУ України. – Вип. 23. 1 2013. – С. 275-280
Ліпич Л. Г., Мостенець С. В. Витрати та ресурси домогосподарств: теоретичний та практичний аспекти// РОЗДІЛ ІІІ. Економіка та управління підприємствами. 5, 2012. – С. 40-45
Макаренко Ю. П. Особливості функціонування домогосподарств у сучасних умовах господарювання// Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу № 1 (17) 2012. – С. 125-130
Сапога Т. В. «Домогосподарство – важлива складова функціонування економіки» / Сталий розвиток економіки / Всеукраїнський науково-виробничий журнал №6 2011. – С. 50-55
Соколик М. П. «Нерівність домашніх господарств за доходами, її вплив на економічний розвиток України»/Вісник УБС НБУ 2011 №3.
Чуніхіна Т. С. «Закономірності розвитку домогосподарств»/Економічні науки/ Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 2, T. 3
Державна служба статистики України// [Ел. ресурс], – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/
Домогосподарства в системі економічного кругообігу// [Ел. ресурс], – Режим доступу: http: //www. ukrreferat. com/index. php? referat=63176
Публікація документів Державної Служби Статистики України// [Ел. ресурс], – http: // http: //ukrstat. org/uk
Проблеми розвитку домогосподарств вимагають державної уваги та підтримки // [Ел. ресурс], – http: //durdom. in. ua/uk/main/article/article _id/12008. phtml
Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2012 році / Статистичний збірник// [Ел. ресурс], – Режим доступу: http: //www. sumy. ukrstat. gov. ua/data/220612_sb_2012. pdf