Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю)

Об’єктом дослідження виступають трансформаційні процеси в економіці Китаю.

Методи дослідження. В дисертації застосовано широкий інструментарій таких загальноприйнятих методів наукового дослідження, як метод кількісного та якісного порівняння, метод абстрагування, метод аналізу і синтезу, метод гіпотези і припущення. У роботі використано спеціальні методи наукового дослідження, зокрема елементи філософії конфуціанства щодо суспільного буття, методи територіального, секторіального та покраїнного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є законодавство Китаю, праці провідних учених-економістів Китаю, України, Росії та інших країн, статистичні матеріали, офіційні публікації МВФ, Світового банку, дані науково-аналітичних бюлетенів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які складають його наукову новизну:

розкрито історичні особливості економічного розвитку Китаю і зроблено висновок про формування національно-державної моделі ринкової трансформації економіки;

обгрунтовано тезу щодо вирішального значення політичного фактора (єдність політичної волі держави) при здійсненні ринкових перетворень у країні; визначено двояку економічну структуру Китаю, і віднесено її, згідно з концептуальною “моделлю Люіса-Фея-Раніса”, до економік країн, що розвиваються;

розкрито риси китайської моделі ринкових перетворень, що визначається стратегією градуалізму, а не масової приватизації, поступовості в територіальному та функціональному аспектах, запереченням одномоментної всеохоплюючої лібералізації цін і шокової приватизації державного сектору економіки;

доведено, що ВЕЗ є вихідною і основною базою всіх ринкових перетворень у Китаї, завдяки яким досягнуто еволюційність та поступовість трансформаційних процесів, можливість інтеграції економіки Китаю у світове господарство, зроблено висновок, що ВЕЗ є, з одного боку, інструментом держави щодо здійснення ринкових реформ, а з другого, – регіональною організаційно-економічною формою практичних ринкових перетворень, завдяки яким досягається дозованість процесу відкритості, саморозвиток, попереднє експериментальне відпрацювання багатьох новацій, обгрунтування стратегії ринкових реформ;

систематизовано особливості діяльності ВЕЗ у Китаї та інших країнах, визначені напрямки їх впливу на економіку, серед яких важливе місце посідають залучення іноземних інвестицій, опанування сучасними методами маркетингу і менеджменту, запровадження досягнень НТР у виробництво тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації і пропозиції автора були використані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України при розробці теми “Науково-методичне забезпечення розробки і реалізації Комплексної програми розвитку внутрішнього ринку” (довідка № А/269 від 24. 04. 02 р.).

Результати досліджень можуть слугувати теоретичним підгрунтям для практичних заходів щодо корекції напрямків реформування економіки України та інших постсоціалістичних країн в розділі, що стосується регіональної економіки, а саме створення і функціонування ВЕЗ. Наукові результати дисертаційної роботи, а також нові методичні підходи, використовуються в Київському національному економічному університеті при викладанні для студентів курсів “Політична економія”, “Перехідна економіка”, “Міжнародна економіка”, “Світове господарство і міжнародні економічні відносини” (довідка № 07/03-13/2-964 від 21. 06. 02 р.).

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання) ” (Київ, 26 – 27 квітня 2000 р.) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти” (Умань, 17-18 листопада 2000 р.) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці і підприємництві” (Київ, 27-28 березня 2001р.) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ, 25-26 жовтня 2001 р.) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України” (Київ, 19-20 квітня 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 6 наукових праць (4 статті у фахових наукових виданнях та 2 тези у матеріалах конференцій) загальним обсягом 2, 4 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 240 сторінок, включаючи 15 таблиць, 5 рисунків. Список використаної літератури налічує 271 найменування.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета і задачі, розкривається наукова новизна, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У розділі 1 – “Теоретичні основи трансформації командної економіки Китаю” – зроблено ретроспективний аналіз економічних концепцій і шкіл у Китаї та інших країнах щодо напрямків реформування командної економіки, показано фактичний стан економіки Китаю напередодні еволюційних економічних реформ.

В роботі визнано доцільність множинності шляхів трансформації командної економіки, які повинні враховувати не тільки економічні закономірності, але й національні, історичні, антропологічні і культурні особливості кожної країни. Також визначаються загальні риси трансформації, до яких відносяться: здійснення глибоких інституціональних реформ, що пов’язані в першу чергу зі зміною форми власності; запровадження свободи підприємницької діяльності та ринкових принципів ціноутворення; відкритість економіки до зовнішньоекономічних відносин; радикальна зміна державної економічної політики; перехід до нових джерел і факторів господарської еволюції.

Визначено історичну логіку теоретичного обгрунтування концепції реформ у Китаї. Визнано помилки щодо втілення концепції соціалізму (80-і роки ХХ ст.) в країнах з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, дано критичний аналіз багатоукладності китайської економіки, співіснування планових і ринкових методів управління, які не вписувались у концепцію початкового етапу соціалізму.

Зазначено, що концепція еволюційності реформування економіки, її поступовості й послідовності, практична реалізація якої проявилась в швидких темпах економічного зростання Китаю, активно аналізувалась зарубіжними економістами. Б. Ноутон з Каліфорнійського університету розглядає успіх китайської економіки як результат особливого підходу Китаю до