Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

паспорта і документа про комерційну діяльність. З території Китаю іноземці в’їжджають у ВЕЗ вільно. Пересування громадян Китаю між зонами і внутрішніми районами обмежується (наприклад, у ВЕЗ Шеньчжень за перепустками).

В роботі також висвітлено інші особливості управління ВЕЗ в Китаї.
У розділі 3 – “Вплив ВЕЗ на реформування національної економіки Китаю” – висвітлено напрямки і масштабність впливу ВЕЗ на зміну соціально-економічних відносин в Китаї, що дало змогу визначити особливості китайської моделі реформування економіки.
В роботі обгрунтована думка, що ВЕЗ є головною ланкою завдяки якій досягається поступовість і еволюційність реформування економіки Китаю, що забезпечує територіально-галузеве розповсюдження ринкових механізмів і ринкової логіки життя економіки. Галузеве розповсюдження ринкових механізмів – означає розповсюдження ринкових принципів спочатку в аграрну сферу, малий і середній бізнес, сферу послуг і експортне виробництво. Унікальність китайської моделі полягає в поєднанні динамічності розвитку і незвичайності інституціональних перетворень, що суперечить загальноприйнятному розумінню процеса трансформації планово-адміністративної економіки. Стратегія градуалізма, а не масова приватизація, стала джерелом утворення недержавного сектору, в результаті чого державний сектор поступово втрачає свій вплив на економіку. Градуалізм характерний також для “зовнішнього фактора” китайської моделі модернізації.
ВЕЗ, як це обгрунтовано в роботі, стали першою і вирішальною організаційно-економічною ланкою реалізації політики відкритості. Такі ВЕЗ як Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу в провінції Гуандун і Сямень в провінції Фуцзянь, які є першими зонами в Китаї, виконували роль теориторіальних анклавів апробації реформи системи цін і заробітної плати, створення біржі цінних паперів, реформи соціального страхування і пенсійного забезпечення. Створення ВЕЗ вплинуло на активізацію залучення іноземних інвестицій в китайську економіку, особливо інвестицій китайських співвітчизників з Гонконгу і Макао, збільшення валютних надходжень, запровадження передової технології і методів управління, опанування новою інформацією про світовий ринок, перетворивши ВЕЗ у мостик між китайською економікою і світовим ринком.
У роботі аналізуються ВЕЗ в приморських районах як провідної ланки розвитку всієї економіки. Головними чинниками, що визначили першочерговість розвитку приморських провінцій, є окрім географічного положення, наявність розвиненої виробничої, транспортної, культурно-побутової інфраструктури, великої маси дешевої робочої сили тощо. В семи приморських провінціях (Ляонін, Хебей, Шаньдун, Цзянсу, Чжецзян, Фуцзянь, Гуандун) і в островній провінції Хайнань було запроваджено низку заходів, в результаті чого перетворено 14 приморських міст у відкриті порти, реалізовано план розвитку долини Янцзи, формування тут інфраструктури з метою з’єднання долини зі всіма частинами країни, будівництво гідровузла Санься, розвиток промислового коридору Чан-Цзю (Наньчан – Цзюцзян) в провінції Цзянси. На переломі двох століть найбільш привабливими для іноземних інвесторів стануть п’ять приморських провінцій (Гуандун, Цзянсу, Шаньдун, Хебей, Ляонін та міста Шанхай, Тянцзінь, Пекін). За 20-річним планом Гуандуна, провінція до 2015 року повинна стати п’ятим “азіатським драконом”, а бохайське економічне кільце (БЕК) повинно перетворитись в золотий берег, на якому проживає понад 215 млн. чоловік. У результаті ринкових перетворень виник єдиний загальнокитайський ринок, збільшився обсяг зовнішньої торгівлі, який виріс за роки реформ з 20, 6 млрд. долл. в 1978р. до 475 млрд. дол. в 2000 р. За обсягом зовнішньої торгівлі Китай сьогодні посідає у світі 9 місце, замість 32-го на початку впровадження реформ.
Активно вирішується проблема скорочення безробітних завдяки широкому впровадженню середніх і малих підприємств, розвитку виробничої інфраструктури, що дозволило збільшити на 40-50 млн. робочих місць. Відбувається активне подолання регіональної нерівності в доходах населення. Дохід на душу населення Шанхая переважає по аналогічному показнику в провінції Гуйчжоу в 16, 1 рази. Якщо Шанхай і Пекін по рівню життя населення посідає у світовій шкалі 35 і 39 місце, то провінція Гуйчжоу, Цинхай, Тібетський автономний район (Західна зона) – відповідно 124, 125 і 133 місця. Враховуючи стійку тенденцію зростання різниці в доходах між міським і сільським населенням, держава здійснює заходи по працевлаштуванню безробітних, особливо тих, що втратили посаду («сяган») ; по реформі системи соціального страхування робітників і службовців у випадку виходу на пенсію, по покращенню матеріального становища найбідніших верств населення.
 
Висновки
 
У дисертації здійснено комплексний аналіз, теоретичне узагальнення і нове бачення еволюції становлення, принципів функціонування ВЕЗ та їх впливу на ринкове реформування економіки Китаю, що дозволило сформулювати висновки теоретичного й науково-практичного спрямування.
1. Необхідність ринкового реформування економіки викликана низкою об’єктивних обставин, що склалися наприкінці 70-х років ХХ ст. : зниженням темпів економічного зростання, загострення міжгалузевих і внутрігалузевих диспропорцій, нестача енергетичних ресурсів, простоювання транспортних засобів, зниження рівня життя населення аж до загострення проблеми голоду, що спонукали до обгрунтування ідей реформування економіки з використанням експериментальної перевірки основних новацій.
2. Економічна система КНР характеризується складністю, мінливістю, динамічністю і регіональною різноманітністю, що визначає її серед інших країн. До загальних рис системи можна віднести такі, як децентралізація управління і передача багатьох функцій провінціям; регіональна багатоваріантність і різноманітність запровадження ринкових відносин; двоякість економічних нормативів: існування високих ринкових і низьких державних цін, кредитних ставок тощо; допущення існування чистих іноземних підприємств; широке використання принципу підрядності в сільському господарстві та промисловості; пріоритетність збереження соціальної стабільності, співставлення темпів реформ з психологічною готовністю населення; здійснення політики доходів з метою недопущення катастрофічної соціальної нерівності, демократизація в управлінні підприємствами.
3. На початковому етапі реформування китайської економіки була розроблена, на відміну від пострадянських країн,
Фото Капча