Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю)

В роботі розкрито механізм фінансування розвитку ВЕЗ, який організовується за двома моделями. За першої моделі розвиток необхідної інфраструктури, включаючи навіть створення фабричних корпусів, забезпечується за рахунок банківського кредиту (з розрахунку 1 млрд. юаней на 1 кв. км. території), після чого земельні ділянки й будівлі здаються в оренду китайським і іноземним інвесторам, орендна плата яких йде на погашення кредитів. Після освоєння начальної ділянки в розмірі 3-5 кв. км. і повернення кредитів подальші кошти використовуються на розширення зони. За другої моделі (ВЕЗ у провінції Хайнань, що була організована пізніше в умовах інвестиційного дефіциту і площа якої в десятки разів більша від раніше організованих ВЕЗ) базується на наданні великих земельних ділянок зарубіжним фірмам, які самі створюють необхідну інфраструктуру і використовують землю на свій розсуд.

У роботі зазначено, що кожна ВЕЗ має свою внутрішню структуру управління. Так, високотехнологічний промисловий район Шекоу і зона Шеньчжень управляються радою району, що складається з працівників місцевих органів управління, а не Комітетом по управлінню ВЕЗ. У ВЕЗ Хайнань створюється район Янпу зі статусом вільного порту. Необхідно відзначити, що ВЕЗ мають специфіку лише в господарському управлінні, тоді як політична структура залишається однотипною з внутрішніми районами Китаю. На кордонах ВЕЗ здійснюється адміністративний контроль за виїздом і в’їздом на територію. Підставою для проживання і працевлаштування на території ВЕЗ є вид на проживання, який видається муніципальним відділом внутрішніх справ району. Зазначимо, що жорсткість контролю неоднакова. Так, в Шеньчжені, як найбільш розвиненій ВЕЗ, територія оточена огорожею з трьома контрольно-пропускними пунктами.

Кожний район наділений адміністративною автономією з урахуванням місцевих умов та комплексною структурою господарського управління, що дозволяє ліквідувати міжвідомчі бар’єри. Кожна ВЕЗ наділена правом самостійного розпорядження капіталовкладеннями. Так, наприклад, ВЕЗ має право самостійно затверджувати максимальний обсяг капіталовкладень для підприємств легкої промисловості до 30 млн. дол., для важкої промисловості – до 50 млн. дол. Зверх означених сум необхідна згода Державної Ради КНР. Держава доводить до ВЕЗ лише кілька основних директивних показників: річний фінансовий дохід, обсяг виробництва і постачання по важливих видах продукції, що отримуються з центру або поставляються туди, стабільні на кілька років нормативи відрахувань у центральний бюжет (в 1989-1990 рр. ВЕЗ Шеньчжень відраховувала центру 20% валютного доходу, а з 1991 р. дозволено залишати собі 100%). Органи управління ВЕЗ самостійно вирішують питання пошуку коштів на світовому і внутрішньому кредитних ринках, питання умов експорту готової продукції, ціноутворення на більшість товарів і послуг, за винятком державних цін на залізничні, морські і авіаційні перевезення, поштово-телеграфні послуги, житло, електроенергію, медичне обслуговування, міський транспорт. Спільні підприємства у ВЕЗ мають податкові пільги в порівнянні з СП внутрішніх районів КНР (див. табл.).

 

Таблиця

Податкові пільги для підприємств з участю іноземного капіталу в КНР

СП у внутрішніх районах СП у ВЕЗ

Єдиний прибутковий податок 33% (у тому числі 3% – місцевий податок) 15% 

Прибутковий податок для СП, що виробляють понад 70% продукції на експорт 15% 10% 

Податок за переведення прибутків за кордон 10% Немає

Період звільнення від податку з моменту отримання заявленого прибутку Перші 2 роки (3-5 роки – 50%) Перші 2 роки (3-5 роки – 50%) 

 

Для порівняння: прибутковий податок для державних підприємств КНР складає 55%, тоді як для підприємств на теориторії ВЕЗ – 18%. Для іноземного інвестора, що реінвестує в Китаї прибуток на строк не менше 5-ти років, повертається 40% від сплаченого прибуткового податку у відповідності до частки реінвестування. Для підприємств низькорентабельних галузей (наприклад – сільське господарство) та тих, що розташовані у відсталих районах, може бути зроблена знижка на 15-30% з прибуткового податку на 10 років після 5-річного повного чи часткового звільнення від сплати податку. Використовуються й інші податкові пільги для стимулювання підприємницької діяльності. Так, на о. Хайнань і у ВЕЗ Пудун підприємства сільського господарства й інфраструктури, що працюють за контрактом на 15 років, повністю звільняються від прибуткового податку протягом перших п’яти прибуткових років, а з шостого по десятий роки сплачують податок лише наполовину. Підприємства промисловості, транспорту і зв’язку з контрактом на 10 років звільняються від податку в перші два роки, а з третього року ставка податку може бути знижена на 50%.

У рамках ВЕЗ діють спеціальні правила валютного регулювання. У ВЕЗ діє спрощена система в’їзду і виїзду для іноземних громадян. Китайці з Гонконгу, Макао і Тайваню користуються правом безвізового в’їзду у ВЕЗ, звільняються від митного контролю при поданні запрошення або його копії. В зону вільної торгівлі Пудуна іноземні підприємці мають право в’їжджати за кордону вільно при пред’явленні