Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю)

2. Лю Сяоінь. Особливості формування ринкового господарства в Китайській Народній Республіці // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України / Науково-практичний збірник. – // Видавництво Курс. – 2001. -№ 3 (12). – С. 114-119. (0, 5 друк. арк.)

3. Лю Сяоінь. Еволюція використання ВЕЗ в економічних системах / Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 7/ Відп. ред. С. І. Дем’яненко. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 88-94. (0, 5 друк. арк.)

4. Лю Сяоінь. Китайський досвід реформування економіки і можливості його використання в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 119. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 71- 79. (0, 5 друк. арк.)

В інших виданнях:

1. Лю Сяоинь. Свободные экономические зоны (СЭЗ) – путь Китая в мировую интеграцию // Еволюція економічного розвитку та економічних теорії (проблеми дослідження та викладання) : Матеріали міжнар. наук. – метод. конф. 26 – 27 квітня 2000 р. / Відп. ред. : І. Й. Малий, Н. О. Татаренко. – К. : КНЕУ, 2000. – С. 177 – 178. (0, 2 друк. арк.)

2. Лю Сяоинь. Роль свободных экономических зон в развитии малого и среднего бизнеса (на примере КНР) // Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти: Збірник доповідей Міжнар. наук. -практ. конф. 17-18 листопада 2000 р. м. Умань / Відп. ред. Ю. М. Краснобокий. – К. : Наук. світ, 2000. -С. 68-70. (0, 2 друк. арк.).

 

 

Лю Сяоінь. Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 01. 01. – Економічна теорія. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

У дисертації розкрито теоретичні положення, які характеризують сутність, види, принципи і особливості функціонування вільних економічних зон (ВЕЗ) в Китаї та їх вплив на ринкове реформування національної економіки. Обгрунтовано висновок, що ВЕЗ складають в Китаї територіальний “полігон” випробування ринкових принципів, передову лінію трансформаційних процесів та інтеграції економіки Китаю у світове господарство.

Визначено різноманітні шляхи трансформації командної економіки, виділено і проаналізовано теоретичні підходи різних шкіл китайської економічної думки, викладено авторське бачення китайської моделі ринкової трансформації суспільства, яка визначається політичною стабільністю, стратегією градуалізму, поступовістю в територіальному і функціональному аспектах. Розглянуто історію виникнення ВЕЗ та їх класифікацію у відповідності зі ступенем інтегрованості у світову економіку, за галузевою приналежністю, формою власності, економічною мотивацією та функціональною діяльністю. Проаналізовано цілі створення ВЕЗ в Китаї, що об’єднані в три великих блоки: економічний, соціальний і науково-технічний. Визначено дві моделі фінансування діяльності і їх провідну роль у забезпеченні відкритості економіки, залучення іноземних інвестицій, науково-технічної модернізації, вирівнюванні регіональної неоднорідності, стабільності економічного зростання, скороченні безробіття та підвищенні рівня доходів населення.

Ключові слова: соціалістична ринкова економіка, стратегія градуалізму, вільна економічна зона, лібералізація економічної діяльності, пільгове оподаткування, політична стабільність, інституціональні зміни.

АННОТАЦИЯ

Лю Сяоинь. Роль свободных экономических зон в формировании рыночного хозяйства (на примере Китая). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 01. 01. – Экономическая теория. Киевский национальный экономический университет, Киев, 2002.

В диссертации дан ретроспективный анализ теорий трансформации экономики Китая, названы и проанализированы теоретические подходы шести школ китайской экономической мысли, которые повлияли на формирование научного обоснования китайской модели. Проанализировано социально-экономическое положение Китая накануне реформ, выделена особая значимость институциональных факторов, которые определили специфику реформирования экономики. Сделан вывод о множественности путей трансформации командной экономики. Обосновано авторский взгляд на факторы, обусловившие формирование китайской модели рыночной трансформации, среди которых важное место занимают неизменность человеческих ценностей, национальные обычаи, культура и философские идеи Конфуция и Мен-Цзи.

Проведен сравнительный анализ китайской модели реформирования с другими странами переходной экономики, выделены такие отличительные черты опыта Китая, как политическая стабильность, стратегия градуализма, постепенность в территориальном и функциональном аспектах. Сделан вывод, что основу китайских реформ составляет концепция модернизации Китая, включающей три уровня: первый – политический, который отражает взгляды руководства государства на проблему; второй – научно-теоретический, который выражает уровень разработки проблемы учеными страны; третий – реальная хозяйственная практика, из анализа которой уточняется цель, сроки, темпы, инструменты и приоритеты реформирования.

В диссертации изложен ряд теоретических положений, которые характеризуют сущность, виды, принципы и особенности функционирования свободных экономических зон (СЭЗ) в Китае и их влияние на рыночное реформирование национальной экономики. Обосновано, что СЭЗ составляет в Китае территориальный “полигон” испытания рыночных принципов, передовую линию трансформационных процессов и интеграции экономики Китая в мировое хозяйство. Сущность СЭЗ показана в диссертации тремя основными признаками: первый – СЭЗ создаются для обслуживания международного рынка; вторая – на эти территориальные единицы не распространяются множество норм и ограничений, которые действуют на остальной территории; третья – СЭЗ есть элементом государственного регулирования внешнеэкономических связей.

Показана история появления СЭЗ, их классификация в соответствии со степенью интеграции в мировую экономику, с отраслевой принадлежностью, с господствующей формой собственности и экономической мотивацией. Проанализированы цели создания СЭЗ в Китае, которые объединены в три больших блока: экономический, социальный и научно-технический. К экономическому блоку относятся: привлечение иностранного и национального капитала благодаря льготным условиям, использование преимуществ международного разделения труда, ликвидация монополии внешней торговли, обеспечение валютных поступлений и т. п. К научно-техническому блоку – ускоренное развитие отсталых регионов, внедрение инновационных и новых технологических процессов, использование иностранных ученых и специалистов, повышение эффективности использования мощностей и инфраструктуры конверсионных комплексов. Социальный уровень предусматривает решение проблемы эффективной занятости населения, создания прослойки высококвалифицированной рабочей силы за счет изучения мирового опыта, создания новых рабочих мест, повышения уровня потребления населения высококачественными товарами.

Проведена классификация СЕЗ, проанализированы следующие пять типов: торговые, свободные порты, промышленные, банковские безпошлинные магазины и магазины-склады. Обозначены две модели финансирования деятельности СЭЗ, их ведущая роль в обеспечении открытости экономики, привлечения иностранных инвестиций, научно-технической модернизации, выравнивания региональной неоднородности, стабильности экономического роста, сокращения безработицы и повышения уровня доходов населения. Отмечены уникальность китайской модели, которая заключается в соединении динамичности развития и неординарности институциональных преобразований. Сделан вывод о ведущей роли СЕЗ в национальной экономике Китая, их воздействие на решение проблем безработицы, внедрения достижений научно-технической революции, обеспечения стабильности экономического роста.

Ключевые слова: социалистическая рыночная экономика, стратегия градуализма, свободная экономическая зона, либерализация экономической деятельности, льготное налогообложение, политическая стабильность, институциональные изменения.

 

 

Liu Xiaoyin. The role of free economic zones in formation of a market facilities (an example of China). – Manuscript.

The dissertation is presented for the scientific degree of the candidate of economic sciences, speciality 08. 01. 01. – Economic theory. – Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2002.

In the dissertation a number of theoretical positions, which characterize the essence, kinds, the principles and features of the functioning of free economic zones in China and their influence on market reforming of the national economy are stated. The conclusion is proved, that free economic zones makes in China territorial «range» of testing market principles, an advanced line of transformation processes and the integration of China's economy into the world economy.

Many ways of transformation of command economy, The analysis is of theoretical approach of six schools of the Chinese economic idea are marked, the author's vision of the Chinese model of market transformation of the society which is defined by a political stability, by strategyof the gradualism, a sequence as to territorial and functional aspects is proved. The history of origin of the free economic zones and their classification were considered according to the degree of integration into world economicy, according to the branch belonging, the pattern of ownership, economic motivation and functional activity. The purposes of creation of free economic zones in China which are incorporated into three big blocks havebeen analysed: economic, social, scientific and technical. Two models of financing activity in the frames of free economic zones, their leading part in maintenance of the openness of economy, allocation of foreign investments, scientific and technical modernization, the alignment regional differentition, the stability of economic growth, the reduction of unemployment and the increase of the living standard of the population are designated.

Key words: socialist market economy, strategy gradualism, a free economic zone, liberalization of economic activities, preferential taxation, political stability, institutional changs.