Роль збуджуючих амінокислот і опіатних механізмів у розвитку резистентних форм епілептичного синдрому (експериментальне дослідження)

5. Дослідити ефективність блокування -опіатних рецепторів налоксоном у віддаленому періоді кіндлінгу на виразність як кіндлінгових, так і викликаних КК судорог.

6. Вивчити характер взаємодії налоксону та антиепілептичних препаратів – діазепаму і вальпроату натрію – при судорожному синдромі у віддаленому періоді кіндлінгу.

Об'єкт дослідження – експериментальні моделі гострого та хронічного епілептичного синдрому.

Предмет дослідження – зміни латентного періоду судорог, тяжкості судорог, електричної активності структур мозку при експериментальному гострому і хронічному епілептичному синдромі в умовах модуляції функції опіатних рецепторів і системи збуджуючих амінокислот.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження було застосовано експериментальні моделі судорожної активності, поведінкові, електрофізіологічні і статистичні методи.

Наукова новизна. Вперше встановлено, що у віддаленому періоді кіндлінгу підвищення чутливості до дії агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот пов'язане з одночасним підвищенням чутливості до епілептогенної дії агоністів -опіатних рецепторів (DАМGО). Доведено універсальний характер цього механізму – показано його значення як при ЕС-кіндлінзі мигдалика, так і при пікротоксин-викликаному кіндлінзі. Визначено зниження протисудорожної ефективності стимуляції центральних - і -опіатних рецепторів (DADLE і динорфін А1-13) у віддаленому періоді кіндлінгу. Досліджено особливості ефектів внутрішньомозкових (внутрішньогіпокампальних та внутрішньонігральних) мікроін'єкцій агоністів різних типів опіатних рецепторів на кіндлінгову ЕпА та на ЕпА, викликану введенням КК, у щурів у віддаленому періоді кіндлінгу. Показано підвищення вогнищевої ЕпА, викликаної КК та NMDA, в структурах кори головного мозку під впливом DАМGО. Вперше досліджено спектр ритмів ЕЕГ у кіндлінгових тварин у віддаленому періоді кіндлінгу під впливом стимуляції -опіатних рецепторів: визначено підвищення наявності синхронізованих ритмів у корі головного мозку та структурах лімбічної системи.

Вперше досліджено особливості популяційних відповідей пірамідних клітин у зрізах гіпокампу у віддаленому періоді кіндлінгу: доведено збереженість механізмів зворотного гальмівного контролю, наявність феномену підвищеної чутливості до епілептогенних ефектів агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот, посилення даного ефекту під впливом стимуляції -опіатних рецепторів.

Показано протиепілептичну ефективність гальмування функції -опіатних рецепторів за допомогою налоксону щодо віддалених кіндлінгових судорог, а також здатність налоксону потенціювати протисудорожну дію діазепаму стосовно каїнат-викликаних судорог у тварин з ЕС-кіндлінгом мигдалика і пікротоксин-викликаним кіндлінгом.

Науково-практичне значення роботи. Отримані дані являють собою патогенетичний базис щодо обґрунтування ефективності застосування невеликих доз налоксону в поєднанні з протиепілептичними препаратами з метою запобігання проявам резистентних форм епілепсії і їх лікування. Отримані результати є перспективними для з’ясування патофізіологічних механізмів резистентних форм епілепсії та патогенетичного обґрунтування відповідних засобів фармакотерапії.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено патентно-інформаційний пошук, підготовлено матеріали планування роботи, проведено всі експе-риментальні дослідження на тваринах, здійснено статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано основні положення і висновки дисертаційного дослідження.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи було викладено на засіданнях Одеського обласного товариства фізіологів (1998-2000), III Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Одеса, 2000), республіканській конференції молодих учених “Актуальні питання діагностики і лікування невідкладних станів” (Донецьк, 2000), IV Європейському конгресі епілептологів (Флоренція, 2000), XIV Міжнародній конференції Польської антиепілептичної ліги (Варшава, 2000), II конференції Українського товариства нейронаук, присвяченій 70-річчю кафедри нормальної фізіології ДонДМУ (Донецьк, 2001), підсумкових конференціях молодих учених Одеського державного медичного університету (Одеса, 2000, 2001), конференції “Історія і сучасні досягнення фізіології в Україні” (Київ, 2001), науково-практичній конференції “Сучасні аспекти лікування епілепсії” (Одеса, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, із яких 4 статті у фахових наукових журналах, 9 тез доповідей у матеріалах конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 149 сторінках машинопису; вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, шести розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 24 таблицями і 20 рисунками, яким відведено 9 повних сторінок. Список використаної літератури містить 258 джерел, з яких 29 – вітчизняні та 229 – іноземні.

 

 

Матеріали і методи дослідження. Експериментальні дослідження виконані на 734 щурах-самцях лінії Вістар масою 180-220 г, які утримувались в звичайних умовах віварію.

Для моделювання епілептичного синдрому під час досліду застосовували агоністи рецепторів збуджуючих амінокислот – NMDA, КК (С. А. Дамбинова, 1989; Л. Д. Ноздрачев и соавт., 1987). Внутрішньошлуночкове (в/шл) введення КК (0, 3-1, 5 мкг) викликало характерні судорожні прояви у вигляді типових клонічних судорог (КС) і тонічної екстензії передніх кінцівок (ТЕПК)  (H. S. White et al., 1992). Визначали величину ED50 нейротоксинів, яка викликала КС і ТЕПК, а також відповідні показники в умовах введення досліджуваних фармакологічних агентів. КК (1 мкг) розчиняли в 10 мкл фосфатного буферу та вводили в/шл протягом 10-15 с за допомогою мікроін’єктора “Hаmіltоn” (“SGE”, Австралія). Інтенсивність судорог вимірювали за загальноприйнятою шестибальною шкалою (А. А. Шандра, 1985).

Кіндлінг відтворювали за допомогою повторних ЕС мигдалика, а також введення підпорогових доз пікротоксину (А. А. Шандра и соавт., 1999). Тваринам контрольних груп внутрішньочеревинно (в/чер) вводили 0, 9% -й розчин NаСl. Появу поодиноких епілептичних вогнищ викликали у щурів в умовах штучної вентиляції легень і м'язової релаксації (застосування d-тyбокyрарину, 0, 2 мг/кг), шляхом аплікації шматочків фільтрувального паперу (2х2 мм), змочених у розчинах азотнокислого стрихніну (0, 1%), натрієвої солі бензилпеніциліну (10. 000 МО/мл), NMDA (10 мкг в 1 мкл), КК (5, 0 мкг в 1 мкл), на