Роль збуджуючих амінокислот і опіатних механізмів у розвитку резистентних форм епілептичного синдрому (експериментальне дослідження)

2. Тормозные синаптические эффекты в гиппокампе крыс in vitro в отдаленном периоде киндлинга // Вісник проблем біології і медицини. -2001. -№1. -С. 52-57. (у співавт. з Шандрой А. А.).

3. Викликана активність у зрізах гіпокампа у віддаленому періоді кіндлінгу. Ефекти NMDA і мю-опіатного агоніста // Вісник наукових досліджень. -2001. -№1. -С. 102-103.

4. Зміни чутливості кори головного мозку до дії судомних агентів у віддаленому періоді електростимуляційного кіндлінгу у щурів // Нейрофізіологія. -2001 -№3. -С. 191-194.

5. Вплив налоксону на епілептичну активність (ЕпА) нейронів зрізів гіпокампа кіндлінгових тварин // Фізіологічний журнал. Тез. доп. III Національного Конгресу патофізіологів України. Одеса. -2000. -Т. 46, №2. -С. 107 (у співавт. з Шандрою О. А., Олійником А. А.).

6. Вплив підвищення вмісту позаклітинного калію на активність пірамідних нейронів поля СА1 зрізів гіпокампу за умов пікротоксинового кіндлінгу // Тез. доп. Респ. конф. молодих учених “Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний”. Донецьк. -2000. -С. 23-24 (у співавт. з Олійником А. А.).

7. Особливості електричної активності пірамідних нейронів гіпокампа in vitro при хронічній епілептизації мозку // Тез. доп. Ювілейної підсумк. наук. конф. студентів і молодих учених, присв. 100-річчю Одеського держ. мед. унів. Одеса. -2000. -С. 116.

8. Chemical kindling procedure facilitates population responses of CA1 pyramidal cells in rat hippocampal slices // Epilepsia. Proc. of the 4th European epileptology congress. Florence. -2000. -V. 41, Suppl. -P. 19 (у співавт. з Shandra A. A., Oleynik A. A.).

9. Picrotoxin kindling state facilitate population bursts of CA1 hippocampal pyramidal cells: effects of high – [K+]out // Epileptologia. Proc. of the XIV Conf. on epilepsy. Warsaw. -2000. -Vol. 8, Suppl. 1. -P. 110 (у співавт. з Shandra A. A., Oleynik A. A.).

10. Зміни чутливості кори головного мозку до дії судорожних агентів у віддаленому періоді електростимуляційного кіндлінгу у щурів // Архив клинической и экспериментальной медицины. Тез. доп. II конф. Укр. товариства нейронаук. Донецьк. -2001. -Т. 10, №2. -С. 143.

11. Феномен усиления эпилептогенеза в срезах гиппокампа киндлинговых крыс под влиянием опиатов и агонистов рецепторов возбуждающих аминокислот // Тез. доп. наук. -практ. конф. “Сучасні аспекти лікування епілепсії”. -Одеса, -2001. -С. 9-10 (у співавт. з Олейником А. А.).

12. Гальмівні синаптичні ефекти в гіпокампі щурів iv vitro у віддаленому періоді кіндлінгу // Тез. доп. Ювілейної 70-ї наук. конф. студентів і молодих учених. Одеса. -2001. -С. 91.

13. Характеристика викликаної біоелектричної активності переживаючих зрізів гіпокампу при хімічному кіндлінзі // Тез. доп. наук. конф. “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. Київ, -2001. -С. 103-104 (у співавт. з Шандрою О. А., Олійником А. А., Лобасюком Б. О.).

 

 

Гнатковський В. В. Роль збуджуючих амінокислот і опіатних механізмів у розвитку резистентних форм епілептичного синдрому (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 03. 04 – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2002.

У віддаленому періоді кіндлінгу відзначається підвищення чутливості до проепілептогенної дії стимуляції -опіатних рецепторів DAMGО (2, 5 нМ, в/шл), а також знижується чутливість до противосудорожної дії агоністів - (динорфін А1-13) і - (DADLE) опіатних рецепторів (10, 0 нМ, в/шл). Показано, що ведення в інкубаційне середовище DAMGО (300 нМ) сумісно з NMDA (1, 0 мкМ) в кількостях препаратів, які при самостійному вживанні не змінювали параметри досліджуваних потенціалів, супроводжувалося зростанням амплітуди першого спайка на 47% відносно такого в контролі, збільшенням (в 2, 7 разів) амплітуди другого спайка при 10-мс інтервалі поміж стимулами у віддаленому періоді ЕС-кіндлінга. При парній ЕС з поміжстимульним інтервалом 100 мс на 22% зростала амплітуда другого потенціалу. Аналогічні характеристики викликаної активності встановлені в зрізах гіпокампа тварин із пікротоксиновим кіндлінгом.

Універсальний характер виявленого ефекту підтверджено на моделях генералізованого та вогнищевого епілептогенезу, викликаного в/шл застосуванням КК та NMDA. Блокування -опіатних рецепторів за допомогою налоксону підвищувало протисудорожний ефект діазепаму відносно фармакорезистентних судорог у віддаленому періоді кіндлінгу. Зроблений висновок про важливе значення ефекту підсилення активності агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот під впливом активації -опіатних рецепторів в патогенезі фармакологічної резистентності судорог.

Ключові слова: кіндлінг, фармакологічна резистентність, опіатна система, збуджуючі амінокислоти, зрізи гіпокампа, налоксон, діазепам.

 

 

Гнатковский В. В. Роль возбуждающих аминокислот и опиатных механизмов в развитии резистентных форм эпилептического синдрома (экспериментальное исследование). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 03. 04- патологическая физиология. – Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2002.

В работе проведен анализ наблюдений 734 крыс-самцов линии Вистар, у которых моделировали судорожный синдром.

Показано, что в отдаленном периоде киндлинга, вызываемого как путем повторных ЭС миндалины, так и системных инъекций подпороговой дозы пикротоксина, у животных увеличивается чувствительность к проэпилептогенным эффектам стимуляции -опиатных рецепторов DAMGО (2, 5 нмоль, в/жел), а также снижается чувствительность к противосудорожному действию агонистов - (динорфин А1-13) и - (DADLE) опиатных рецепторов (10, 0 нмоль, в/жел). Данные эффекты действия препаратов проявлялись как при их внутрижелудочковом применении, так и при микроинъекциях в структуры вентрального гиппокампа и ретикулярной части черного вещества.

На фоне предварительного в/жел применения DAMGО (10, 0 нмоль) величина ED50 каиновой кислоты, которая вызывала тоническую экстензию передних конечностей (ТЭПК), уменьшалась на 74, 2% в сравнении с таковой в контроле (отдаленный период киндлинга без введения DAMGО), а на фоне применения высокой дозы пептида (50, 0 нмоль) у всех крыс регистрировались повторные генерализованные судороги с летальным исходом (P<0, 05). В условиях применения динорфина А1-13 (30 нмоль) ED50 каиновой кислоты, вызывавшей ТЭПК, увеличивалась на 46% в сравнении с контролем. Определение ED50 каиновой кислоты, вызывающей ТЭПК в условиях в/жел применения DADLE (30 нмоль), показало, что ED50 эпилептогена в этих условиях была в 1, 6 раза выше аналогичного показателя у киндлинговых животных без применения DADLE. Установлено, что у интактных крыс усиление эффектов каиновой кислоты под влиянием DAMGО и ослабление под влиянием динорфина А1-13 и DADLE происходит при введении сравнительно меньших доз пептидов.

Исследование очагового эпилептогенеза, вызванного аппликацией раствора NMDA на лобные отделы коры головного мозга крыс, в отдаленном периоде ЭС киндлинга показало, что применение DAMGО (10, 0 нмоль) в опытной группе животных приводило к дальнейшему сокращению латентного периода появления разрядов, возрастанию мощности очагов и длительности их существования: при этом длительность существования очагов была в 1, 8 раз больше таковой у животных опытной группы без применения DAMGО (P<0, 05). Сходное проэпилептогенное действие отмечалось в отношении каинат-вызванных очагов. Эффект отсутствовал в отношении очагов, вызванных аппликацией растворов натриевой соли бензилпенициллина и азотнокислого стрихнина.

В/жел введение DAMGО (10, 0 нмоль) сопровождалась изменениями мощности -активности, которая уменьшалась на 20, 8% в гиппокампе. -ритм в наибольшей степени (в 2, 2 раза) увеличивался в лобных отделах коры мозга, -ритм в лобных отделах коры мозга увеличивался в 2, 1 раза. -активность увеличивалась на 52, 0% в лобных отделах коры, а -активность возрастала на 60, 6% в зоне левой миндалины и на 47, 7% – в гиппокампе.

Показано, что в отдаленном периоде ЭС-киндлинга отсутствовали отличия между амплитудами спайков, вызванных посредством парной ЭС коллатералей Шаффера, как при 10-мс, так и при 100-мс интервалах парных стимулов в сравнении с контролем. Введение в инкубационную среду DAMGО (300 нМ) в сочетании с NMDA (1, 0 мкМ) в количествах препаратов, которые при самостоятельном применении не изменяли параметры исследуемых потенциалов, сопровождалось возрастанием амплитуды первого спайка на 47% в сравнении с таковым в контроле и увеличением (в 2, 7 раз) амплитуды второго спайка при 10-мс интервале между стимулами. В меньшей степени (на 22%) возрастала амплитуда второго потенциала при парной ЭС с межстимульным интервалом 100 мс. Сходные характеристики вызванной активности установлены в срезах гиппокампа животных с пикротоксин-вызванным киндлингом.

Установлено, что ED50 налоксона у животных с каинат-вызванными судорогами, при фармакологическом киндлинге, была в 2, 1 раза выше таковой, определенной в условиях судорог, вызываемых каиновой кислотой у крыс с ЭС киндлингом, а для диазепама это соотношение составило 3, 5.

Доза ED50 налоксона, уменьшающая тяжесть каинат-вызванных судорог в отдаленном периоде ЭС-киндлинга, снижалась в условиях применения диазепама: на фоне применения дозы диазепама, равной 80% от его ED50, вновь рассчитанная доза ED50 налоксона была меньше ED50 налоксона, определенной самостоятельно, более чем в 30 раз и составляла 0, 005 мг/кг. Сходные эффекты отмечались в отдаленном периоде пикротоксин-вызванного киндлинга.

Сделан вывод о важном значении повышения активности агонистов рецепторов возбуждающих аминокислот под влиянием активации -опиатных рецепторов в патогенезе фармакологической резистентности судорог.

Ключевые слова: киндлинг, фармакологическая резистентность, опиатная система, возбуждающие аминокислоты, срезы гиппокампа, налоксон, диазепам.

 

 

Gnatkovsky V. V. The role played by excitatory aminoacids and opiate mechanisms in the resistant forms of epileptic syndrome development (experimental investigation). – Manuscript.

Thesis for a scientific degree of kandidat of medical sciences in speciality 14. 03. 04 – pathological physiology. – Odessa State Medical University Ministry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2002.

It was shown that postponed period kindling was characterized by susceptibility increasing to DAMGO (2, 5 nМ, i. c. v.) epileptogenic effects on -opiate receptors as well as susceptibility decreasing to - (dynorphin A1-13) and - (DADLE) opiate receptors antiseizure effects stimulation (10, 0 nМ, i. c. v.). DAMGO (300 nM) together with NMDA (1, 0 mkM) administration into the incubative solution in the doses that were ineffective in case of their separate administration to change the spikes parameters resulted in both the first spike amplitude increasing on 47% and the second spike amplitude with 10-ms interval stimulation increasing in 2. 7 times pertaining the control data during the postponed kindling. The second spike amplitude with 100-ms interval stimulation increasing on 22%. The same characteristics of the induced activity were shown on the hippocampal slices of the picrotoxin-kindled animals.

The universal character of this effect was proved by observations of generalized and focal seizures induced by kainic acid and NMDA. -opiate receptors blockade with naloxone caused the intensification of diazepam antiseizure effect against pharmacologically resistant seizures.

The conclusion was made about the importance of excitatory aminoacids agonists activity inhancening under the influence of -opiate receptors activation in the pharmacological resistance to seizure pathogenesis.

Key words: kindling, pharmacological resistency, opiate system, excitatory aminoacids, hippocampal slices, naloxonе, diazepam.