Розгляд колективних трудових спорів (конфліктів) примірними органами

До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є представниками сторін колективного трудового спору, чи будь-які інші, які певною мірою зацікавлені у його вирішенні. Трудовий арбітраж повинен розглянути спір і прийняти рішення у десятиденний строк від дня його створення. Сам арбітраж може продовжити цей термін до двадцяти днів. Рішення про продовження терміну приймається більшістю членів трудового арбітражу.

Сторони спору мають право домовитись про місце та процедуру розгляду спору. Така домовленість оформляється протоколом. Якщо ж сторонами рішення з цих питань не прийняте, то сам трудовий арбітраж має право встановити процедуру розгляду спору і місце його розгляду з урахуванням обставин справи. Голова обирається із числа членів трудового арбітражу більшістю голосів.

Колективний трудовий спір розглядається за обов’язкової участі представників сторін колективного спору. Якщо арбітраж визнає за необхідне, у вирішенні спору беруть участь представники й інших зацікавлених органів та організацій.

Усі документи або інша інформація, яка подається однією із сторін трудовому арбітражу, обов’язково передаються для ознайомлення з ними іншій стороні. Сторони також в обов’язковому порядку ознайомлюються з висновками експертів та іншими документами, які знаходяться в розпорядженні трудового арбітражу.

На жаль, чинне законодавство не встановлює навіть загальних правил розгляду спору трудовим арбітражем. У роботі трудового арбітражу за власною ініціативою можуть брати участь представники Національної служби посередництва і примирення.

Трудовий арбітраж має право винести рішення про відмову у розгляді справи про трудовий спір у випадках, коли розбіжності між сторонами не є предметом колективного трудового спору, якщо була порушена послідовність застосування примирних процедур, зокрема, коли не утворювалась примирна комісія, якщо вона повинна розглядати спір або винесла рішення, але сторони його не виконують. Також трудовий арбітраж не розглядає спір у випадку, коли сторони досягли угоди про врегулювання розбіжностей.

Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом, який підписується всіма членами трудового арбітражу. Будь-який член арбітражу має право викласти письмово свою окрему думку, якщо він не згодний з рішенням. Окрема думка члена трудового арбітражу долучається до протоколу засідання.

Рішення трудового арбітражу є обов’язковим для сторін спору, якщо вони про це домовились. Така домовленість приймається при утворенні трудового арбітражу. Якщо сторони не домовились про обов’язковість його рішення, то відпадає потреба для його утворення, що можна визнати недоліком чинного законодавства.

Рішення трудового арбітражу надсилається сторонам у триденний термін з моменту його прийняття. Копія його – регіональному відділенню Національної служби посередництва і примирення.

Рішення трудового арбітражу розглядається сторонами у семиденний термін після його отримання. Якщо воно не змогло врегулювати розбіжностей, їхні причини, з обґрунтуванням позицій доводиться до відома протилежної сторони та до Національної служби посередництва і примирення. Дія повноважень трудового арбітражу припиняється одночасно з припиненням розгляду справи та прийняттям рішення або після закінчення передбаченого законодавством строку для його прийняття. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється сторонами трудового спору за взаємною домовленістю.

Таким чином, якщо предметом колективного спору е встановлення нових або зміна існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту або укладення чи зміна колективного договору (чи угоди), цей спір розглядається примирною комісією. У разі неприйняття примирною комісією взаємоприйнятного рішення колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем.

Він також вирішує колективні трудові спори, якщо їхнім предметом є:

виконання колективного договору, угоди або їх окремих положень;

невиконання законодавства про працю.

 

 

Національна служба посередництва і примирення (НСПП) створена з метою сприяння сторонам у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту). Це – державна структура, що фінансується за рахунок коштів Держбюджету. Вона реєструє висунуті вимоги, може перевіряти повноваження представників сторін, надає сторонам посередницькі послуги фахівців, направляє рекомендації органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавцям по суті вимог працівників.

Важлива роль у вирішенні колективних трудових спорів належить Указу Президента України „Про утворення Національної служби посередництва і примирення ”. Відповідно до нього визначено компетенцію, завдання, а також порядок роботи цієї служби. Норми про трудові спори містяться також у постановах Кабінету Міністрів України (порядок оскарження дій відповідних державних органів або встановлення порядку проведення службового розслідування при розгляді спорів державних службовців). Для проведення примирних процедур при вирішенні колективних трудових спорів важливими є акти Національної служби посередництва і примирення (НСПП). Відповідно до Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 р., вона у межах своєї компетенції розробляє та затверджує положення, інструкції тощо стосовно діяльності НСПП та здійснення примирних процедур.

Керуючись указаною нормою, Національна служба врегулювала порядок роботи примирних комісій, порядок роботи трудових арбітражів, порядок реєстрації вимог найманих працівників і колективних трудових спорів, порядок діяльності незалежних посередників, а також багато інших питань, які виникають при проведенні примирних процедур.

Національна служба посередництва і примирення (НСПП) ~ це постійно діючий орган, створений Президентом України для сприяння врегулюванню