Розвиток системи маркетингу туристичних послуг

Одними з перспективних для розвитку туризму в нашому регіоні є райони Азовського узбережжя, Слов'янська, Красного Лиману, Великоанадольських лісів. Основним напрямком цієї галузі в Донецькому регіоні повинне бути формування рекреаційно-туристичного комплексу, що задовольняв би потреби населення в санаторно-курортному лікуванні, відпочинку і туризмі.

Проведене групування туристів, охоплених внутрішнім туризмом, свідчить про те, що основними цілями їхніх подорожей територією України є: службові, ділові відвідування, бізнес-тури – 40%; дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм – 49%; лікування – 0, 07%; інші причини – 0, 05%. Таким чином, у мотиваційній структурі подорожей громадян, охоплених внутрішнім туризмом, переважають відвідування у службових справах і зв'язані з бізнесом, а також спостерігається істотна частка поїздок із метою оздоровлення.

Проблемі маркетингу як інструменту ринку послуг приділена на сьогоднішній день украй недостатня кількість досліджень.

Дослідивши природу туристичного продукту, ми пропонуємо трактування його як специфічного товару, що представляє собою сукупність складних елементів, які виробляються одночасно з його споживанням, і є результатом зусиль туроператорів, задовольняючи нематеріальні потреби споживача, що виражаються за допомогою психологічних показників.

Проаналізувавши ряд підходів до класифікації туристичного продукту, слід зазначити, що найбільше відповідає сучасності класифікація за цілями споживачів, що і буде в кожному конкретному випадку відбивати не тільки сутність туристичного продукту, але і його складові елементи, що будуть істотно відрізнятися.

Виходячи із принципів маркетингу, запропонована класифікація туристичного продукту, заснована на потребах індивідуума чи групи людей: рекреаційний (санаторно-курортне лікування) ; інвестиційний (бізнес-тури, конференції, семінари, ярмарки, виставки) ; комунікаційний (установлення гуманітарних контактів, відвідування друзів і знайомих) ; освітній (навчання мовам, бізнес-курси і тренінги) ; екологічний (відвідування «диких» місць природи з екологічно чистим харчуванням і повітрям) ; релігійний (відвідування культових місць, храмів, монастирів, паломництво) ; етнічний (знайомство з визначними пам'ятками, культурою, традиціями, звичаями).

Дослідивши туризм як фактор соціально-економічного розвитку, а також у цілому соціально-економічну природу послуг, пропонуємо авторські поняття «туризму» і «туристичної індустрії».

Туризм – це соціально значимий процес, що припускає переміщення індивідуумів і окремих груп у просторі з метою, що є пріоритетною для нього відповідно до психологічних і соціальних факторів потреб.

Соціально значимим туризм є в силу того, що є чинником реабілітації споживача, а також фактором зміни сприйняття і світогляду, розширення кругозору, тобто здебільшого носить оздоровчий і пізнавальний характер.

Туристична індустрія – це система природно-кліматичних, історико-архітектурних, етнічних і матеріально-технічних об'єктів, здатних надати як домінантні, так і рецесивні послуги споживачу залежно від пріоритету його потреб.

Маркетинг туристичних послуг – це комплекс заходів, пов'язаних із визначенням і розробкою туристичного продукту, а також його просуванням на ринок відповідно до психологічних і соціальних факторів, які необхідно враховувати для задоволення потреб індивідуумів і груп людей у відпочинку, розвагах, освіті, санаторно-курортному лікуванні за допомогою надання їм житла, транспортних засобів, харчування, організації дозвілля туроператорами, турагентами чи безпосередньо готельно-ресторанними комплексами з метою мінімізації впливу техногенного середовища.

Установлено, що в маркетингу туристичних послуг людський фактор відіграє досить істотну роль, що забезпечує його певну специфіку і вплив психологічних і соціальних факторів на споживання туристичного продукту.

До складу елементів комплексу маркетингу навмисно введений ряд чисто психологічних величин: перевага, пізнання, спосіб вираження. Ми акцентували увагу на психологічних факторах, що враховують специфіку туристичного бізнесу, що виступають піделементами параметра «Люди». На сьогоднішній день найважливішою частиною соціальної стратегії, спрямованої на підтримку і розвиток здібностей людини до адаптації в умовах життя, що прискорюється, є розвиток туризму. Роль туризму сьогодні визначається тим, що він є невід'ємною частиною соціальної сфери.

Перевага і пізнання в комплексі елементів маркетингу виступають як фактори особистості клієнта в намаганні до розширення свого кругозору і пошуку вражень. За допомогою цих двох елементів клієнт прагне до способу вираження своїх потреб і бажань.

У другому розділі – «Методичні основи розвитку маркетингу туристичних послуг у м. Донецьку і Донецькому регіоні» розкриті й обґрунтовані основні підходи до удосконалення методології дослідження суб'єктів ринку туристичних послуг.

Розглядаючи діяльність суб'єктів туристичної діяльності, було виявлено, що підприємства переважно воліють займатися виїзним туризмом. З огляду на ці тенденції, формування конкурентного середовища повинне здійснюватися за допомогою сегментації споживачів і на її основі відбуватися спеціалізація туристичних підприємств. Таким чином, кожне підприємство буде мати можливість вибору будь-якого сегмента для концентрації на ньому своєї діяльності. Усе це буде сприяти тому, що туристичні підприємства не будуть відчувати конкурентний тиск у своєму основному сегменті, на який вони націлені. Заходи такого характеру повинні підвищити віддачу від реклами і засобів просування пакета туристичних послуг на свій сегмент ринку.

Дослідження діяльності 39 туристичних підприємств м. Донецька дало можливість виділити кілька підходів до класифікації підприємств:

1. За спеціалізацією: спеціалізовані, диверсифіковані, пансіонати, бази відпочинку та інші