Соціальне партнерство як ФАКТОР політичної ТА соціальної стабільності в Україні

становлення системи соціального партнерства відбувалось на Заході нерівномірно – по окремим галузям, регіонам, країнам. Підгрунтям йому слугував характер економічного розвитку, історичний момент та культурне поле країни, що обумовлювало створення різних моделей соціального партнерства. Найбільш коректною є така класифікація: консервативна, демократична та соціал-демократична моделі, з яких найбільш придатною для українського грунту може бути демократична модель. Головною умовою для існування соціального партнерства є створення державою певного кола координуючих механізмів, без яких жодна модель існувати не може; 

за часів радянської влади в Україні існували деякі елементи соціального партнерства, зокрема практика укладання колективних договорів, створення рад трудових колективів. Проте при відсутності вільного ринку праці в країні, де єдиним монопольним роботодавцем та власником основних фондів виробництва виступає держава, впровадити систему соціального партнерства неможливо; 

в умовах сучасної України, за значного загострення суспільно-політичної ситуації соціальне партнерство набуває особливої ваги. Система соціального партнерства, з одного боку, здатна забезпечити соціальну злагоду в масштабах всієї країни, а з іншого, може сприяти досягненню конкретних угод в окремих галузях. Тому механізм соціального партнерства повинен включати дві взаємопов'язані структури: національні органи соціального партнерства та розгалужену (на рівні підприємства, фірми, галузі, регіону) систему регулювання трудових відносин. 

Теоретичне та практичне значення дослідження обумовлюється наступними результатами. 

У теоретичному плані відзначається проведений аналіз еволюції та становлення суспільно-політичної концепції соціального партнерства від кінця минулого століття до теперішнього часу. Поставлені завдання дозволяють провести комплексне дослідження процесу становлення різних форм та моделей соціального партнерства, одночасно вводячи в контекст загальносвітових трансформацій аналіз соціально-економічного розвитку українських державних утворень. 

Разом з тим проведено систематизацію та відтворення загальної теорії соціального миру. На подібній теоретичній основі створюється наукове бачення мети, завдань та можливостей політики у сфері соціально-трудових відносин у демократичній державі, гарантування політичного розвитку, забезпечення політичної стабільності на грунті соціального консенсусу. 

В результаті проведеного дослідження визначено модель соціального партнерства, яка найбільше відповідає українським умовам і може братись за основу реалізації політики соціального партнерства. 

Особливої практичної ваги дисертаційному дослідженню надає актуальність проблематики становлення системи соціального партнерства в Українi. Обгрунтовані автором положення i висновки можуть надалі застосовуватись при виробленні загальних підходів, постановці стратегічних i тактичних завдань соціально-економічної політики в українській державі. Матеріали роботи можуть бути використані при складаннi курсу з політології, а також низки спецкурсів у вищих навчальних закладах, для підготовки узагальнюючих та монографічних наукових праць. 

Апробація роботи. Результати дослідження апробовані автором у виступах на наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах, «круглих столах», що проходили як в Українi, так і закордоном, в тому числі: «Україна-Австрiя: порівняльний аналіз політичних структур» (Київ, 1995), «Україна i Росiя в новому геополітичному просторі» (Київ, 1995), I та II Літні школи Російського наукового фонду (Росія, Нижній Новгород, 1995; Владимир, 1996), «Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні» (Київ, 1998) та iн. 

Основні положення та висновки роботи, тема якої входить до плану досліджень відділу теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонацiональних досліджень НАН України, обговорювались на засіданні вказаного відділу, а також відображено у 8 публікаціях, з яких на захист представлено 4. 

Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження. Роботу складають вступ, чотири розділи, висновки, список використаної літератури. Обсяг дисертації складає 180 сторінок, список використаної літератури налічує 288 найменувань. 

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, стан її наукової розробки як у світовій, так і вітчизняній політичній науці, формулюються мета та завдання роботи, визначено методологічну основу, наукову новизну, положення, що виносяться на захист, теоретичне і практичне значення, представлено відомості про апробацію результатів дослідження. 

У першому розділі «Соціальне партнерство як суспільно-політичний феномен» досліджуються передумови становлення системи соціального партнерства, розглядаються її окремі концепції, що сформувалися наприкінці XIX – у першій половині XX ст. Однією з найдавніших доктрин класового співробітництва є концепція патерналізму. Найбільш відомими пропагандистами патерналізму були Ф. Ле Пле та Ж. Б. Сей. 

Аналізуючи наступні теорії класового співробітництва, автор приходить до висновку, що характерною рисою початкового періоду становлення системи соціального партнерства є те, що відносини між найманим робітником та підприємцем носили індивідуальний характер з акцентом на людський фактор. Показовими в цьому плані є теорія людських стосунків у промисловості, основні принципи якої були сформульовані Е. Мейо, Ф. Ретлісбергером та Ф. Тейлором, а також концепція стабільності трудових відносин та західнонімецька теорія особисто-правових відносин. 

Становлення концепції стабільності трудових відносин тісно пов'язане з виникненням гільдейського соціалізму та працями англійського економіста Д. Коула. Цінність ідей Д. Коула, на думку автора, полягає насамперед у тому, що вони сприяли визнанню значення людського фактора в сучасній промисловості. Ідеї промислового самоврядування допомогли спрямувати політику профспілок у сферу практичного вирішення питань. 

За теорією особисто правових відносин людські стосунки є особливою формою організації управління підприємством з правовими обов'язками сторін трудової угоди. Ще у 70-х рр. ХІХ ст. в Німеччині оформлювалась думка про класове співробітництво, що привела до втілення в життя