Соціологія

 

Тема 1  Соціологія як наука

Тема 2.  Становлення і етапи розвитку соціології

Тема 3.  Суспільство як цілісна система

Тема 4.  Соціальні інститути і соціальні організації

Тема 5.  Соціальна структура суспільства

Тема 6.  Етнічна соціологія

Тема 7.  Соціологія шлюбу і сім’ї

Тема 8.  Соціальна стабільність і соціальний контроль у суспільстві

Тема 9.  Девіантна поведінка

Тема 10. Соціологія освіти

Тема 11. Соціальне управління

 

 

У сучасному суспільстві людина постійно стикається з проблемами, розв’язання яких потребує від неї навичок аналізу ситуації та уміння приймати оптимальне рішення. Тому для тих, хто вивчає соціологію, потрібне знання основних причин виникнення та способів вирішення стандартних життєвих ситуацій, мотивації діяльності певних груп людей. Ці знання допоможуть майбутнім працівникам інженерно-педагогічної сфери, орієнтованих на взаємодію з малими соціальними групами, у професійній діяльності.

Навички управління поведінкою людини допоможуть становленню професійної майстерності молодого спеціаліста. Сучасний працівник професійно-технічної системи освіти повинен мати не тільки знання і навички зі спеціальності, але й бути всебічно освіченою особистістю, яка обізнана у питаннях структури суспільства та закономірностей її розвитку.

Посібник не може претендувати на всебічне охоплення усіх галузей соціологічного знання; його завдання – дати цілісне уявлення про головні проблеми та закономірності соціальної дійсності.

Пропонований навчальний посібник складається з одинадцяти розділів, які відповідають робочій програмі з курсу «Соціологія» для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. У кожній темі розглядаються наукові категорії, аналізуються та порівнюються класичні та сучасні підходи до відповідних проблем соціального життя. 

Перші два розділи мають вступний характер і присвячені визначенню предмета соціології, її методу аналізу явищ та розгляду основних етапів і напрямів у розвитку соціологічної думки. У наступних розділах підручника послідовно розглядаються основні поняття соціології: суспільство, особистість, соціальна структура тощо. Значну увагу приділено проблемам прикладної соціології – етносоціології, девіантної поведінки, проблемам освіти, соціології конфлікту. 

Головним завданням даного видання є формування в студентів навичок соціологічного мислення з метою подальшого кваліфікованого вирішення професійних завдань у системі професійно-технічної освіти. Навчальний посібник рекомендований для студентів денної та заочної форм навчання.

 

 

1. Об'єкт і предмет соціології. Поняття соціальних відносин.
2. Структура і рівні соціологічних знань.
3. Функції соціології і її місце в системі суспільних наук.

 

1. Тривалий час соціальні відносини розглядалися як складові частини загальнофілософських концепцій, які стосувалися всіх сторін розвитку суспільства, у тому числі проблем держави, політики, права, економіки, моралі й інших сторін суспільного розвитку. Згодом вони стали предметами вивчення окремих наук.

Поштовхом до дослідження саме соціальних процесів стало розуміння необхідності вивчення поведінки індивідів і соціальних спільностей у процесі виробничої та суспільної діяльності людини. Цей інтерес підсилився в період буржуазних революцій і бурхливого розвитку капіталізму. Разом з падінням традицій станового суспільства, що трималося на жорсткому дотриманні норм і правил поведінки, змінилася мотивація поведінки людей у цілому. Особистість усе більшою мірою стала орієнтуватися на свій власний інтерес, тому суспільні і владні структури буржуазного суспільства потребували нових  знань про  приховані пружини  колективної поведінки.

 Зв'язки і взаємодії індивідів у буденному житті утворюють своєрідну соціальну мережу - "соціум", тобто людей, пов'язаних спільним інтересом, у якому кожному відведене своє статусне місце і відповідна соціальна роль. Взаємодія двох індивідів - це вже соціум. Чим більше учасників взаємодії, тим складніший соціум і тим складніше визначити мотиви дій, статуси, ролі, цінності, норми, функції, через які соціологія розглядає і аналізує явища.

Соціологія як самостійна наука почала розвиватися у XIX столітті.

Термін "соціологія" – походить від двох слів: латинського слова "societas" -суспільство і грецького "Logos" - поняття, навчання. Отже, у найзагальнішому вигляді, це наука про суспільство. Це поняття було введене у науковий обіг французьким філософом Огюстом Контом, у роботі "Курс позитивної філософії" (1842), який вперше сформулював основну мету нової науки — соціологія повинна займатися не умоглядним конструюванням, а практично вивчати соціальні взаємовідносини людей і соціальні процеси і давати наукові прогнози  розвитку суспільства. Соціальні знання, як і точні науки, повинні мати точні виміри за критеріями часу, якостей і форм прояву явищ.

Для того, щоб визначити специфіку соціології, необхідно виділити об'єкт і предмет соціології. Об'єктом соціологічного пізнання є суспільство, але воно також є об'єктом й інших суспільних наук. Кожна наука про суспільство відрізняється від іншої науки своїм предметом, своєю стороною вивчення, наприклад - економічною, соціальною, демографічною, психологічною, антропологічною та іншими. Предмет соціології формувався на основі досягнень філософії (Франція, Німеччина), політичної економії (Великобританія, Німеччина), кримінології (Великобританія) і соціальної психології (США).

Кожне покоління соціологів доповнювало зміст предмета соціології. Якщо фундатор соціології О. Конт вважав, що соціологія - це " позитивна наука про суспільство і ті закономірності, що обумовлюють його розвиток, то видатний французький соціолог Еміль Дюркгейм називав предметом соціології вивчення соціальних фактів, тобто стійких явищ, незалежних від колективного та індивідуального сприйняття. Г. Спенсер вперше назвав їх соціальними інститутами. З точки зору німецького соціолога Макса Вебера, соціологія - це наука про колективну поведінку. У марксизмі й структуралізмі соціологія -