Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами (на прикладі виробничо-торгівельного підприємства "АГРОПЕРЕРОБКА")

Наприклад:

нараховано заборгованість перед постачальниками за отримані матеріали:

Д-т 20 К-т 63;

оплачено рахунки постачальників: Д-т 63 К-т 311.

У разі розрахункових операцій майже завжди повинні мати місце два проведення — з нарахування заборгованості та з її погашення.

Рахунки розрахунків завжди закривають за розрахунками з кожним конкретним дебітором чи кредитором — нарахована заборгованість повинна погашатись у повному обсязі.

Сальдо на рахунках розрахунків може бути дебетове на багатьох рахунках кредиторської заборгованості (пасивних) і кредитове на активних рахунках, якщо оплата надходить (сплачується) в більшому розмірі, ніж нараховано заборгованість.

На рахунку 36 не виникає кредитового сальдо, а на рахунку 63 — дебетового, тому що згідно з діючою методологією обліку передоплату і аванси відображають не на цих рахунках, а на субрахунках 681 "Розрахунки за авансами одержаними" і 371 "Розрахунки за виданими авансами". Наприклад:

Здійснено передоплату постачальнику: Д-т 371 К-т 311;

надійшли запаси від постачальників: Д-т 20, 22, 28 К-т 63;

здійснено залік передоплати в погашення заборгованості перед постачальником:

Д-т 63 К-т 371.

Такий порядок обліку передоплати призвів до того, що в публікаціях нерідко трапляються проведення, в яких при попередній оплаті рахунків кредиторів дебетується субрахунок 377, а не 685 і не 371. Можуть мати місце окремі випадки, коли такі проведення доцільні (або хоча б не неможливі), але частіше це методологічно неправильно. Наприклад, якщо на митниці сплачуються митні збори, то це наша заборгованість перед митницею (а не митниці перед нами). І хоча за часом здійснення розрахунків ми спочатку нібито здійснюємо оплату, але вона сама по собі вже передбачає наявність нашої заборгованості. Тим більше, що бухгалтерські проведення і з оплати, і з нарахування митних зборів робляться після передачі до бухгалтерії документів про оплату і будуть такими:

оплачено митні збори:

Д-т 685 К-т 311;

Нараховано заборгованість перед митницею:

Д-т 93 (92, 28...) К-т 685.

Тобто використовується субрахунок 685, а не 377.

У подальшому, у відповідних розділах буде докладно розглянуто облік більшості розрахунків — з постачальниками, покупцями, підзвітними особами, з працівниками з оплати праці, з бюджетом та органами соціального страхування із багатьох податків та зборів.

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають в різні розрахункові відносини з різними юридичними і фізичними особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданням послуг, формуванням і розподілом прибутку та ін.

Правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів і забезпечення своєчасного отримання коштів за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги. Несвоєчасне надходження коштів за продукцію (товари, роботи) призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилученню коштів з обороту підприємства, що негативно позначається на їх фінансовому стані. Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

- дотримання встановлених правил розрахункових операцій;

- своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій;

- своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку;

- своєчасне відображення розрахункових операцій в податковому обліку;

- своєчасне взаємне звіряння;

- недопущення нереальної дебіторської заборгованості.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України в порядку встановленому Національним банком України.

Окрім того сільськогосподарські підприємства можуть надавати різноманітні послуги та виконувати сільськогосподарські роботи.

Бухгалтерський облік продажу товарів, надання послуг і виконання робіт є однією з основних і найбільш відповідальних ділянок бухгалтерської роботи. Правильне визначення і відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат, податків, а також фінансових результатів має велике значення для забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Кошти, отримані від покупців і замовників, є основним джерелом формування основних та оборотних засобів підприємства, фонду заробітної плати, подальшого розвитку виробництва. Тому так важливо приділяти належну увагу обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Завданням бухгалтерського обліку в цій сфері є суворий контроль за постачанням продукції та розрахунків за неї; вчасне та повне надходження коштів; перевірка інформації щодо платоспроможності покупців і замовників; вчасний розрахунок з бюджетом по податку на додану вартість, а також перевірка правильності та вчасності документального оформлення господарських операцій.

Слід пам'ятати, що дебіторська заборгованість, яка виникла з вини покупців і замовників, свідчить про вилучення коштів з обороту підприємства.

Якщо по заборгованості вже минув строк позовної давності, який складає 3 роки, то дебіторська заборгованість за рішенням керівника списується на фінансові результати.

Методичні засади бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами (до яких належать покупці і замовники) визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “ Дебіторська заборгованість”.

Розрахункові відносини в Україні зумовлені наявністю товарного виробництва, товарного обороту грошей. В Україні більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі.

Зобов'язання платника розрахуватись з своїм контрагентом за поставлену йому продукцію виникає в наслідок укладення відповідного договору поставки, купівлі-продажу, підряду.

Існування цього зобов'язання базується на відповідному виконанні отримувачем засобів (поставником, підрядчиком, виконавцем тощо), свого зобов'язання по цьому договору, яке є зустрічним по відношенню до зобов'язання платника.

Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових