Становлення Гетьманщини в українській історіографії (40-ві роки ХІХ - початок ХХ ст.)

Романцов В.М. Від Переяславсько – московського договору 1654 р. до Віленського трактату 1656 р. Еволюція відносин Війська Запорозького та Московської держави. Історіографічний аспект проблеми // Вступ до міжнародних відносин. Наукові праці Донецького національного університету (серія “Міжнародні відносини”). – Донецьк: Донецький нац. ун-т, 2002. – С.162-173.

Романцов В.М. Зборівський договір як чинник становлення козацької держави. До історіографії проблеми // Матеріали IV підсумкової (2001 р.) науково-практичної конференції викладачів. – Лютий 2002 року. – Маріуполь: МГУ, 2002. – С.50-52.

Романцов В.М. Початок Національно – визвольної війни і роль Запорожжя у процесах державотворення у козацькій Україні. До історіографії проблеми // Історична наука: проблеми розвитку. Матеріали Міжнародної наукової конференції (17-18 травня 2002 р.) Секція “Новітня історія України”. – Луганськ: СНУ, 2002. – С.183-186. 

Романцов В.М. Проблема періодизації національно- визвольної війни українського народу середини XVII ст. у вітчизняній історіографії // Матеріали V підсумкової (2002 р.) науково-практичної конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В.Балабанова. – Маріуполь: МГІ, 2003. – С.69-71.

Романцов В.М. Проблеми вітчизняної історіографії виникнення Гетьманщини у дослідженнях вчених української діаспори // Історична наука: спадщина і сучасність (Матеріали IV регіональної наукової конференції) – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту ім. В.Даля, 2003. – С.46-48.

Романцов В.М. Березневі статті 1654 р. Оцінка в українській історіографії 40-х років ХІХ – початку ХХ ст. // Матеріали VІ підсумкової (2003 р.) науково-практичної конференції викладачів МГІ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В.Балабанова. – Маріуполь: МГІ, 2004. – С.106-109.

Романцов В.М. Переяславська рада 1654 р. і становлення Українського гетьманату: історіографічний аспект проблеми // Переяславська рада 1654 року: історичне значення та політичні наслідки. Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – С.324-332. 

Романцов В.М. Проблеми становлення Гетьманщини у працях В.Липинського // Актуальні проблеми науки та освіти: Матеріали VІІ підсумкової (2004 р.) науково-практичної конференції викладачів. 4 лютого 2005 року. – Маріуполь: МДГУ, 2005. – С.142-143. 

 

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2006.

У дисертації на великому історіографічному матеріалі розглядаються наукові концепції українських істориків та висвітлення ними конкретних аспектів становлення козацької держави. Автор на основі дослідження праць істориків 40-х років ХІХ – початку ХХ ст. (Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Костомарова, М. Максимовича, П. Куліша, В. Антоновича, О. Лазаревського, О. Левицького, Д. Яворницького, О. Єфименко, М. Грушевського, В. Герасимчука, С. Томашівського, М. Слабченка, В. Липинського та ін.) дав історіографічний аналіз передумов виникнення Гетьманщини, а також процесів державотворення у добу Національно-визвольної війни. Це дозволяє з’ясувати важливі для історичної науки дискусійні питання, пов’язані з становленням козацької держави, роллю у цих подіях гетьманів Б. Хмельницького та І. Виговського, різних соціально-політичних угрупувань, історико–правовою оцінкою Зборівського, Переяславсько-Московського та Гадяцького договорів, які були важливими рубежами у процесі державотворення в Україні у середині XVII ст.

Ключові слова: українська історіографія, Гетьманщина, козацька держава, Національно-визвольна війна, українське національне відродження, народницька, народно-державницька, державницька концепції, процеси державотворення. 

 

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.06 историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Донецкий национальный университет. – Донецк, 2006.

В диссертации на обширном историографическом материале рассматриваются научные концепции украинских историков и освещение ими конкретных аспектов становления казацкого государства в эпоху Национально–освободительной войны. Исследование показало, что на протяжении 40-х годов ХІХ – начала ХХ в. в условиях развития национального возрождения ведущее место в украинской историографии закономерно заняли вопросы истории казачества, Национально-освободительной войны, возникновения Гетманщины. Это отражало растущий общественно-политический интерес к изучению истории украинской государственности, анализу уроков ее развития в период активизации в Украине национально-освободительного движения. Украинская историография рассматриваемого времени развивалась, воспринимая влияние ведущих направлений европейской историософии (романтизма, позитивизма и неоромантизма), связывая их с особенностями отечественной исторической мысли. На этой идейной основе сложились научные концепции украинских историков 40-х годов ХІХ – начала ХХ в. (народническая, народно-государственная, государственная). Они были положены в основу формирования исторической науки в Украине.

Автор, исследовав работы Д. Бантыш-Каменского, Н. Маркевича, Н. Костомарова, М. Максимовича, П. Кулиша, В. Антоновича, А. Лазаревского, О. Левицкого, Д. Яворницкого, А. Ефименко, М. Грушевского, В. Гарасимчука, С. Томашивского, М. Слабченка, В. Липинского и др., дал историографический анализ проблем становления Украинского казацкого государства. 

В первом разделе диссертации рассматриваются вопросы освещения избранной темы в историографии, осуществляется общий анализ источников. Рассматриваются также использованные в работе методологические подходы обработки источников. 

Во втором разделе исследования освещаются общественно-политические условия формирования концепций украинской историографии по вопросам становления казацкого государства. Показано влияние процессов украинского национального возрождения на формирование научного интереса историков к исследованию Гетманщины, создание источниковой базы изучения истории казацкого государства, а также анализируются взгляды ученых на проблемы становления украинской государственности средины ХVІІ в.

В третьем разделе с историографической точки зрения освещаются объективные и субъективные факторы, которые обусловили закономерность создания казацкого государства. Рассматриваются вопросы формирования социально-политической основы возрождения государственности в Украине, становление Б.Хмельницкого как политика, военачальника, дипломата.

В четвертом разделе работы освещаются исторические взгляды украинских ученых на вопросы формирования государственности в козацкой Украине в первый период Национально-освободительной войны. Анализируется процесс самоутверждения казацкого государства, его международное признание, условия Зборовского договора. 

В пятом разделе диссертации сквозь призму украинской историографии рассматриваются сложные и противоречивые процессы формирования государственности в казацкой стране во второй период Национально-освободительной войны. Освещаются кризисные явления в общественно-политической жизни Гетманщины в послезборовский период ее развития а также после Берестецкой битвы, анализируется историография Переяславско-Московского договора 1654 г. 

Шестой раздел диссертационного исследования посвящен историографическим аспектам развития казацкого государства в последний период гетманства Б.Хмельницкого и после избрания гетманом И.Выговского до подписания Гадяцкого трактата. Историки 40-х гг. ХІХ – начала ХХ в. обратили внимание на то, что после смерти Б.Хмельницкого социально-политическое положение в Гетманщине обострилось. Правительство нового гетмана И.Выговского оказалось под растущим давлением внутренней оппозиции, выдержало усиленное вмешательство внешних сил, которые оказывали деструктивное влияние на общественно-политическое развитие Украины. В этих сложных условиях был подписан Гадяцкий договор, который стал рубежом в процессе становления Гетманщины.

Высказанные украинскими историками 40-х гг. ХІХ – начала ХХ в. оценки процессов становления казацкого государства развивали их преемники в ХХ в, в зависимости от избранных ими концепций. Научные идеи известных ученых ХІХ – начала ХХ в., стимулируют творческий поиск многих современных отечественных исследователей.

Ключевые слова: украинская историография, Гетманщина, казацкое государство, Национально-освободительная война, украинское национальное возрождение, народническая, народно-государственная, государственная концепции, процессы формирования украинской государственности. 

 

The dissertation seeking the academic degree of Ph. D. 9 history) on the major 07.00.06 Historiography, Resource Studies and Specially Biased Historical Disciplines, Donetsk National University.- Donetsk, 2006.

On the basis of huge historiographical matter, the dissertation is concerned with the basic concept of the Ukrainian historians as well with their views on particular aspects of the Cossack state’s formation in the era of the Great Liberation War. On the basis of research of the works of the nation’s historians of the 1840’s – the early 20th century, such as (D.Bantysh–Kamensky, M.Markevitch, M. Kostomarov, Maximovitch, P.Kulish, V.Antonovitch, O.Lazarevsky, O.Levitsky, D.Yavornitsky, M.Grushevsky, V.Gerassimtchuk, S.Tomashivsky, M.Slabtchenko, V.Lypinsky and others), the author carries out historiographical analysis of Hetmanship as well as that of the state formation processes in various periods of the Great Liberation War. This analysis makes it possible to coin the disputable issues of formation of the Cossack state as well as the role played by Hetmans Bogdan Khmelnitskiy and Ivan Vygovskiy, by various socio-political association, by the historical and the legal evaluation made by the Zbоriv, Pereyaslav/Moscow and the Gadyatch treaties which were important events in the state formation processes of Ukraine in the mid 17th century 

Кey words: the Ukrainian historiography, the Cossack state, the Great Liberation War, the Ukrainian national revival, the folk`, the` folk/ state` and the` state concepts, the state formation processes.