Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні

Сучасною політичною наукою та всією громадсько-політичною думкою сформовано чіткі засади демократичної політики:

- оптимальне поєднання класового й загальнолюдського, універсального й національного;

- гуманістична спрямованість, подолання технократизму, насильства, злочинності;

- демократизм і моральність у здійсненні політики;

- громадянськість і патріотизм.

Під час вироблення та реалізації політики важливо враховувати такі основні чинники:

- конкретно історичні умови розвитку соціуму, геополітичні умови й географічне розташування держави;

- рівень участі чи відчуження населення щодо влади й державно-суспільних справ;

- спрямованість національної ментальності, рівень розвитку політичної та правової свідомості;

- етнонаціональний і демографічний чинники суспільного розвитку;

- відповідність політичних ідеалів і завдань історичній традиції, політичним цінностям певного суспільства, а також принципам гуманізму й соціальної справедливості;

- реальна міжнародна ситуація і ставлення до держави світової громадськості.

 

 

Сьогодні демократія є найзатребуванішою формою політичного устрою суспільства, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності

З проголошенням Україною незалежністі та прийняттям основного закону нашої держави – Конституції було закладено перспективи для побудови держави із демократичним державним режимом. Про це свідчить чимало демократичних положень, які знайшли своє закріплення на конституційному рівні.

Рівень демократії в нашій країні за показниками, на які звертає увагу світова спільнота, наче відповідає рівню найрозвиненіших демократичних країн Європи та Північної Америки: в українському парламенті представлено декілька політичних партій і блоків, близько 35% усіх депутатів згруповані в опозиційній фракції, а президент обирається всенародно. Але демократія від цього не збільшується.

Розвиток демократії нині стикається із загрозами і викликами, пов’язаними з глобалізацією суспільства, поширенням терористичної загрози, етнічними конфліктами, що призводить до серйозних змін у функціонуванні сталих демократичних інститутів.

Наразі можна виокремити такі ознаки демократії в Україні:

1) принцип народного суверенітету;

2) представницьке правління та форми безпосередньої демократії;

3) участь народу в здійсненні державної влади.

Влада в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Поділ влади унеможливлює зосередження державної влади в одному органі чи узурпацію її однією особою.

5) принципи рівності і свободи. Принципи свободи та права деталізуються в Конституції України. Демократія передбачає надійні гарантії прав і свобод особи;

6) ще одним принципом демократії є політичний плюралізм. Безперечно, в Україні наявна багатопартійність. Плюралізм передбачає також політичне суперництво, наявність та офіційне визнання опозиції до влади.

Нині Україна перебуває на шляху демократичних перетворень – удосконалення наявних та запровадження нових основ демократії. Легітимність влади, від якої суспільство очікує ефективного управління та вирішення актуальних питань, є необхідною умовою для успішної демократизації. Демократичні процеси в Україні слід розглядати як ланцюг. На одному кінці ланцюга – виборці, на другому – політичні рішення.

Передбачається, що при демократії існує зв'язок, який гарантує, що ці рішення – ті самі, за які виступають та здобрюють виборці.

Сучасна Україна, на нашу думку, робить перші спроби ідентифікації цілей і пріоритетів національного розвитку, напрацювання позитивного досвіду формування політичної стратегії і тактики як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Водночас досвід перших кроків становлення національної системи державного управління дає підстави для висновку про те, що рівень політичної компетентності та відповідальності кадрів, якість підготовки довгострокових і короткострокових політичних стратегій та реалізації тактичних заходів є доволі низькими.

 

 

Закріплення інститутів демократії в Конституції, не означає повного та безповоротного їх використання у суспільному та державному житті, а тому наша держава лише тяжіє до демократичного режиму.

Україна різко спустилася у світовому рейтингу демократії

В Україні стало гірше з демократією – упорядники світового рейтингу віддали їй 79-е місце серед 167 держав. Торік Україна займала 67-е місце.

Щорічний рейтинг склав аналітичний відділ британського журналу The Economist. Грунтувалися аналітики на таких параметрах: виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, активність населення в політичному процесі, політична культура та громадянські свободи. Також визначали, до якого режиму влади належить держава – повна демократія, проблемна демократія, гібридний режим, авторитарний режим. Якщо в2010 році Україна назвали країною з проблемною демократією (є проблеми з верховенством права, але в інших сферах дотримуються права і свободи), то тепер – з гібридною (вибори знаходяться під контролем влади і соцсвободи враховуються частково).

Політолог Володимир Фесенко вважає, що на місце України в рейтингу вплинуло гучна справа Тимошенко: «Вона зробила нас проблемною країною в очах європейців. Але рейтинг досить суб’єктивний і, якщо розширити класифікацію режимів влади, то ми будемо рівно посередині. У нас досить вільні вибори, але дійсно є проблеми з верховенством права», – цитує газета «Сегодня».

Під час розв’язання злободенних суспільних проблем українська влада, залишаючись легітимною, не завжди використовує демократичні методи. У нас знову проводяться нечесні вибори, знову на виборах з’явився адміністративний ресурс, ми знову маємо проблему цензури у ЗМІ в інтересах