Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Становлення та розвиток сучасного міжнародного економічного права. Поняття структура, принципи та основні концепції.

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

пов'язані з цивільною правосуб'єктністю, зокрема питання про доступ до судів та інші питання цивільного судочинства.

2). Певні односторонні акти держав. Це джерело, коріння якого сягає меж національних правопорядків, може мати форму національних законодавчих актів, актів відповідної виконавчої влади, рішень судів тощо, залежно від того, якою мірою вони стосуються макроекономічних відносин держав. Наприклад, використання державою курсу обміну національної валюти є, в принципі, внутрішньою компетенцією держави, але за умови дотримання нею своїх міжнародних зобов'язань (гл. 16. 2. 5) ці акти входять до кола джерел МЕП.
3). Неформальні домовленості – акти, які з матеріальної точки зору відтворюють узгоджену волю держав, проте формально не є міжнародними договорами. Внутрішня гнучкість таких актів часто значною мірою відповідає потребам економічних питань. Найбільш яскравим прикладом такого роду домовленостей є зустрічі на найвищому рівні так званої «великої вісімки» представників провідних держав світу. Рішення, що на таких зустрічах приймаються, мають кардинальне, хоча й не правове значення. Наслідком таких зустрічей є прийняття спеціального комюніке, яке навіть не завжди публікується у повному вигляді. Зрозуміло, що ці комюніке не є міжнародними договорами, проте добровільне і безумовне дотримання досягнутих домовленостей багатьма державами світу перетворюють ці акти в джерела МЕП.
4). Типові договори. Вони увійшли до практики держав унаслідок постійного повторення складних ситуацій, що мають характерні особливості. Типовий договір можна визначити як сукупність статей, що прийняті або у внутрішньодержавному, або в міжнародному порядку, і призначені слугувати основою на двосторонніх переговорах з відповідних питань. З точки зору права, таким чином, типовий договір не має юридичної сили, проте він може отримати певний авторитет де-факто, що є наслідком технічної досконалості тексту та політичної розповсюдженості тих цілей, що в ньому закладені. Типовий договір виконує дві функції:
  • завдяки якості змісту, з формальної та матеріальної точок зору, він стає засобом міжнародного навчання, а
  • з огляду на свою розповсюдженість може стати джерелом основних принципів МЕП.
Одним із прикладів використання типових договорів є практика встановлення сприятливого інвестиційного клімату у відносинах між розвиненими державами та такими, що розвиваються, шляхом укладення двосторонніх договорів про заохочення та захист інвестицій (гл. 14. 2. 3).
Велика кількість джерел обумовлює необхідність розгляду питання щодо їх субординації. Вирішення цього питання в МЕП не запропоновано. Внаслідок цього можна вважати слушною думку, висловлену стосовно джерел загального міжнародного права. Згідно з нею зазначені джерела, доповнюючи одне одного, в реальності часто застосовуються разом. Але у випадках явної суперечності між ними міжнародні договори мають перевагу над звичаями, а звичаї над загальними принципами права та додатковими джерелами.
Поняття та значення міжнародного економічного договору.
Поняття та значення міжнародного економічного договору.
Договір -це угода двох або кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав і обов'язків.
Угоди – поняття, ширше, ніж договори, оскільки останні укладаються від імені однієї особи і виражають лише її волю (наприклад, видача доручення, векселя, чека або заповіт).
Міжнародний економічний договір – це добровільна угода між двома або кількома державами, міжнародними організаціями, відповідно до якої встановлюються, змінюються або припиняються їхні взаємні права та обов'язки.
Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому.
Укладення міжнародних економічних договорів, з одного боку, впливає на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб народного господарства і населення відповідної країни, з іншого боку, економічне співробітництво між країнами розширює можливості на мирній основі вирішувати всі назрілі проблеми.
4. 2. Види міжнародних економічних договорів
Основою поділу будь-яких договорів, зокрема і міжнародних економічних договорів є їх класифікація.
Класифікація міжнародних економічних договорів договорів:
І. За сферою дії:
  • «договори-закони» (правовстановлюючі договори) – торговельні договори між державами, в яких встановлюються принципи торговельно-економічних відносин;
  • «договори-угоди» (контракти) – угоди про будівництво великих комплексних об'єктів або про поставку товарів у межах економічної допомоги.
ІІ. За об'єктом регулювання:
  • договори з питань міжнародної торгівлі товарами та послугами;
  • договори з питань міжнародних фінансових (кредитних, валютних, податкових та ін.) відносин;
  • договори з питань руху капіталовкладень (інвестицій) ;
  • договори з питань міжнародної економічної допомоги;
  • договори з питань міжнародного регулювання праці тощо.
Норми, які містяться у зазначених групах договорів, зазвичай формують галузі МЕП: міжнародне торгове право, міжнародне фінансове право, міжнародне інвестиційне право тощо.
ІІІ. За розподілом обов'язків:
  • односторонні (договірні зобов'язання має лише одна сторона. До односторонніх належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування) ;
  • двосторонні договори (більшість договорів є двосторонніми. Двосторонні договори – це такі договори, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна сторона виступає і як кредитор, і як боржних.
ІV. За наявністю компенсації:
  • сплатні (одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду).
  • безоплатні (договори – для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними, договорами. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін.).
V. За наявності яких-небудь фактичних обставин:
Формальні договори – такі, для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання
Фото Капча