Статистичний аналіз функціонування системи охорони здоров'я

Кошторисне ліжко – це ліжко, на яке відпущено кошти згідно із затвердженим кошторисом. Цей показник може бути як моментним, так і середнім за період.

Показником виконання плану розгортання ліжок є відношення кількості фактично розгорнутих ліжок до кількості кошторисних.

Для характеристики використання ліжкового фонду можуть бути використані такі показники:

забезпеченість ліжками – кількість ліжок на 10 000 населення;

рівень госпіталізації – кількість госпіталізованих у лікарських закладах на 10 000 населення;

використання ліжкового фонду – відношення кількості проведених у лікарні ліжко-днів до середньорічної чисельності фактично розгорнутих ліжок. Добуток цієї величини на кількість днів роботи закладу характеризує його пропускну спроможність;

оборот лікарняного ліжка – середня кількість хворих, які пройшли курс лікування на одному ліжку за рік. Обчислюється як відношення чисельності вибулих із стаціонару хворих на середньорічну кількість ліжок у лікарні;

зайнятість лікарняного ліжка – середня кількість днів зайнятості ліжка за рік. Обчислюється в цілому по стаціонару та по окремих відділеннях як відношення ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі протягом року, до середньої кількості ліжок;

середня тривалість перебування хворого на ліжку. Обчислюється як відношення кількості проведених хворими ліжко-днів до кількості вибулих хворих (виписаних і померлих) ;

летальність. Обчислюється як відношення кількості померлих у лікарні за звітний період до чисельності вибулих (виписаних і померлих) за цей період..

Серед показників ефективності охорони здоров’я доцільно виділяти такі, що характеризують зовнішній ефект (соціальний та економічний) і внутрішній (медичний). При цьому розуміють, що перший відображає вплив медичних послуг на суспільне виробництво та умови життя людей, другий – характеризує результати діяльності медичних установ самої галузі.

Схему аналізу ефективності системи охорони здоров’я наведено в табл. 1. 1.

Соціальний ефект знаходить своє вираження в поліпшенні здоров’я людей та збільшенні тривалості життя. Економічний ефект проявляється у збереженні робочого часу, підвищенні продуктивності суспільної праці. Показниками при цьому можуть бути передчасна смерть і відповідні втрати виробленого продукту; число збережених життів у працездатному віці, інвалідність та її динаміка, приріст виробництва продукту за рахунок зменшення витрат робочого часу, витрати на заходи охорони здоров’я у зіставленні з відповідними обсягами наданих послуг. Медичний ефект характеризується рівнем захворюваності, його динамікою, якістю медичної допомоги та ін.

Оцінка ефективності, що пов’язана зі збільшенням тривалості життя населення, зниженням захворюваності та травматизму, передбачає визначення «збереженої праці»:

Е = Т • N, (1. 13)

де: Е – ефект від зниження втрат робочого часу, пов’язаних зі здоров’ям населення;

Т – обсяг збереженої за рік праці;

N – річний обсяг продукту (ВВП) на одного працюючого.

 

Таблиця 1.3.1

Схема аналізу ефективності системи охорони здоров’я [23, с. 112]. 

ЕфектСистема охорони здоров’яОкремі проекти, заходи (на прикладі диспансеризації) Діяльність медичних закладів (на прикладі лікарні) 

СоціальнийТривалість життя

Кількість збережених життів

Народжуваність

Смертність

Природний прирістТривалість життя

Летальність

Смертність за окремими віковими та професійними групамиЗахворюваність, інвалідність і смертність населення в районі обслуговування

ЕкономічнийПередчасна смертність

Інвалідність

Залишкова працездатність

Вартість додатково виробленого продукту

Відновлення трудових ресурсів

Витрати на охорону здоров’яПередчасна смертність у групах диспансеризованих

Інвалідність

Залишкова працездатність

Вартість додатково виробленого продукту

Витрати на програмуПрацездатність

Інвалідність

Показники використання матеріально-технічних ресурсів

Витрати

Показники рентабельності

Медичний«Індекс здоров’я»

Рівень захворюваності по окремих нозологічних групах

Фізичний розвиток

Якість медичної допомогиКількість загострень хронічних захворювань

Кількість ускладнень, виявлених у результаті диспансеризації

Кількість захворювань, що перейшли у диспансеризованих у хронічну форму«Індекс здоров’я» в районі обслуговування

Динаміка рівня окремих захворювань

Забезпеченість медичною допомогою

 

Цей підхід використовується для оцінювання ефективності охорони здоров’я як системи в цілому, тому його використання при вибіркових обстеженнях захворюваності і збереженої праці в окремих галузях або підприємствах є недоцільним.

У згаданому випадку для оцінювання ефективності заходів щодо зниження рівня захворюваності та пов’язаної з нею непрацездатності можуть бути використані показники збереженого часу та додатково виробленої підприємством продукції.

При цьому:

 ; (1. 14)

 , (1. 15)

де: Т – збережений робочий час завдяки зниженню захворюваності;

З0, З1 – захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на 100 працюючих відповідно в базисному та поточному періодах;

N – середньорічна чисельність працівників;

Т – кількість фактично відпрацьованих за рік людино-днів;

Q – обсяг додаткової продукції;

W – середньорічний виробіток одного працівника.

Розрахунок економічних втрат від простою ліжок в лікарняних закладах передбачає обчислення розрахункової та фактичної вартості одного ліжко-дня шляхом ділення витрат на утримання стаціонару на кількість ліжко-днів відповідно розрахункову або фактичну. При цьому виключаються витрати на харчування та медикаменти, тому що вони проводяться лише відносно ліжок, зайнятих хворими. Різниця між розрахунковою та фактичною вар- тістю одного ліжко-дня характеризує втрати від простою ліжок. Названі показники доповнюють систему показників використання ліжкового фонду.

Комплексний аналіз мережі медичних закладів потребує вивчення ресурсів структури в контексті її основної діяльності, тобто аналізу діяльності закладів охорони