Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Курсова робота

з теоретичного курсу іноземної мови

на тему:

«Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові»

 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження епітетів в сучасній англійській мові

1.1. Епітет, як тропеїчний мовний засіб

1.2. Структурно – семантична класифікація епітетів

1.3. Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. Структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мовомислення

2.1 Типові моделі узуально – асоціативних складних епітетів

2.1.1 Постійні епітети

2.1.2. Описово – оцінні епітети

2.2. Типові моделі оказіонально – асоціативних епітетів

2.2.1. Моделі метафоричних епітетів

2.2.2. Компаративні епітети

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

РЕЗЮМЕ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Сучасний етап розвитку лінгвістичної думки характеризується підвищеним інтересом вчених до проблематики, пов'язаної з вивченням тексту, як самостійного об'єкта дослідження.

Створення лінгвістичної теорії тексту викликало до життя ряд підходів до вивчення текстових явищ, одним з яких є філологічний, що поєднує лінгвістичний аналіз з літературознавчим.

Ця курсова робота присвячена всебічному вивченню стилістичного прийому епітета, що пропонує розгляд його структурного, семантичного та стилістичного аспектів у сучасній англійській мові. Ця курсова робота знаходиться в руслі досліджень з лінгвістики тексту, лінгвостилістики та інтерпретації тексту.

Актуальність роботи визначається вивчення проблеми, а також необхідністю подальшого вивчення структурної модифікації епітета в сучасній англійській мові і, відповідно, лексичного стилістичного прийому епітета.

Незважаючи на те, що проблемі епітета присвячено досить багато досліджень у цій проблематиці багато мало – досліджених аспектів. Зокрема недостатньо вивчено емоційно – оцінне значення прикметників, що утворюють епітет. Співвідношення емоції, експресії уявлення та поняття дійсно залишається неясним на сьогоднішній день. Питання про те, як емотивний компонент входить у лексичне значення слова, в лінгвістиці не вирішене. Емоційне життя людини заломлюється в мові і його семантиці, у мові практично будь-яке слово може стати емотивний, нейтральні слова, поєднуючись, один з одним, можуть утворювати емотивні словосполучення і надфразовою єдності.

Важливою невирішеною проблемою залишається метафоризації прикметників і співвідношення метафоричного та оціночного сенсу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що досліджуваний об'єкт розглядається як в якості необхідного компонента функціонального цілого тексту.

Новим є запропонований нами підхід до розгляду складного епітета, з позиції интенсиональное і імплікаціонного компонента значень.

Основна мета курсової роботи формулюється як дослідження структурних модифікацій епітета.

Поставлена мета визначила конкретні завдання дослідження:

  • Обгрунтувати основні модифікації епітета.
  • Визначити структуру і вживання епітета.
  • Розглянути узуально-асоціативні складні епітети, постійні, описово оцінні епітети.
  • Описати класифікацію типів лексико-стилістичного прийому епітета.

 Основоположним для цього дослідження стала теза професора І. Р. Гальперіна про інформативною цінності епітета, як стилістичного прийому, заснованого на виділенні якості, ознаки описуваного явища, яке оформляється у вигляді атрибутивних слів або словосполучень.

Поставлені в курсовій роботі проблеми та отримані результати визначають її теоретичне і практичне значення.

У теоретичному відношенні цінних представляється всебічне вивчення епітета, що дозволяє виявити його мовностилістичні і функціональні особливості. Дослідження структурних характеристик епітета та розкриття його ролі в процесі текстотворення вносить певний внесок у подальшу розробку лінгвістики тексту.

Практичне значення роботи полягає в тому, що спостереження і висновки досліджень даної роботи можуть знайти застосування в практиці викладання англійської мови на семінарських і практичних заняттях з аналізу та інтерпретації тексту та перекладу. Матеріали дослідження можуть бути рекомендовані при розробці навчально-методичних посібників по аналітичному і домашнього читання.

Матеріалом дослідження послужили структурні модифікації епітетів.

У роботі використовувалися методи лінгвістичного аналізу:

Аналіз словникових дефініцій, контекстуально-ситуативної та текстової для виявлення інформативної значущості епітета.

Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів і висновку.

У вступі обгрунтовується мета і намічаються завдання дослідження, визначається матеріал і методи дослідження.

У першому розділі даються теоретичні засади дослідження епітета в сучасній англійській мові і його структурно – семантична класифікація, обґрунтовуються прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних стилів.

У другому розділі розглядаються структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мовомислення.

У висновку узагальнюються результати дослідження.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження епітетів в сучасній англійській мові

 

1.1.Епітет, як тропеїчний мовний засіб

Характерною, невід'ємною рисою авторського дискурсу є значне (в порівнянні із звичайною мовою і текстом) інформативне і змістовне навантаження, що досягається використанням художніх прийомів та образно-виразних мовних засобів. Підсилення виразності мови досягається в першу чергу використанням тропів. Тропи являють собою бінарні утворення, в яких один елемент вжитий в прямому значенні, а інший в переносному:

the stars look down

sunny smile

A chick of a girl

sorrowful bushes

the roses of her cheeks [16, с. 7].

Один з важливих засобів репрезентації, що широко використовується в авторському дискурсі є епітет. Епітет – це лексико-синтаксичний троп, оскільки він виконує функцію визначення (a silvery laugh) або обставини (to smile cuttingly) або звертання (my sweet!), виражається не обов’язково переносним характером слова і обов’язковою наявністю в ньому емоційних або експресивних і інших конотацій, завдяки яким виражається відношення автора до предмета. [2, с. 87]. Не дивлячись на те, що термін «епітет» є одним із найдревніших термінів стилістики, саме через це єдності в його визначеннях немає. У широкому розумінні епітет – це будь-яке означення, що вживається для вирізнення предмета думки, для називання ознаки – чи то постійної, узвичаєної, що часто повторюється і відома мовцям, чи то особливої, оригінальної, яку помітив тільки автор, яка пов’язана з конкретним текстом, з індивідуальним авторським стилем. Друге, вужче розуміння епітета охоплює лише художні, емоційно-образні означення, що відзначаються оригінальністю, нечастим вживанням, індивідуальним змістовим наповненням [23, c. 145]. Межа між цими двома епітетами-означеннями досить умовна: нерідко звичайне широковживане означення набуває в авторському дискурсі нових асоціацій, нового естетичного змісту, перетворюючись на яскравий образ. 

 

1.2. Структурно – семантична класифікація епітетів

 

Останнім часом відчувається деякий спад інтересу до вивчення різновидів епітетів та їх стилістичних функцій. Ймовірно цьому сприяє нечітке усвідомлення статусу епітета як тропа, змішування його з будь-яким означенням у синтаксисі і з прикметником у морфології, обмежене розуміння епітета як метафоричного прикметника. Існують значні розбіжності в кількості семантичних і структурних класів епітетів, часто порушується їх однорідність, не враховується той незаперечний факт, що в системі тропіки поле епітета перетинається також з полями й інших тропів [6, с. 359].

Існує багато класифікацій епітетів як семантичних, так і структурних, які значно відрізняються за своїм складом і принципами, що лягли в їх основу.

У сучасній слов’янській філології найбільш повними можна вважати класифікації епітетів, репрезентовані у працях В. Москвіна та Т. Онопрієнко. Ці дослідники враховують позитивний досвід попередників у створенні класифікаційних систем епітетів і вносять необхідні, на їхній погляд, зміни та доповнення.

В. Москвін пропонує класифікувати епітети за способом позначення відповідної прикмети (метафоричний, метонімічний, зміщений), за семантичними параметрами (колористичні, оцінні), за структурою (прості, складні), за рівнем засвоєння мовою (загальномовні, індивідуально-авторські), за стійкістю зв’язків з означуваним словом (вільні, постійні; окремий різновид – антономазія), за стилістичним забарвленням (розмовні, газетні, книжні, поетичні, народнопоетичні, фольклорні), за кількісними характеристиками (ланцюжок епітетів, виделка, трійчатка), за поєднанням із фігурами повтору (тавтологічний, наскрізний). У класифікації В. Москвіна відчувається прагнення максимально повно окреслити систему різнобічних параметрів, за якими можна здійснювати розмежування епітетів не лише в художньому мовленні, а й в інших мовленнєвих стилях [14, с. 28 – 29].

Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів.

Згідно з дослідженнями Т. Онопрієнко, досить чітко прослідковується тенденція до розподілу епітетів на дві основні категорії. До першої з них відносять узуальні (звичні, традиційні) епітети, до другої – не узуальні, оказіональні. І. Р. Гальперін і Л. Турсунова позначають ці категорії такими термінами як асоціативні і неасоціативні епітети. Другий термін, однак, є невдалим, тому що неасоціативні епітети взагалі не існують. Будь-який епітет виникає на базі певної асоціації. Не слід змішувати два види різних за характером асоціацій. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, що належать до першої категорії, і тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Не узуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають основу епітетів другої категорії, що мають оказіональний характер. У зв’язку з цим пропонується користуватися термінами узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети [17, с. 1].

Звертаючи увагу на позитивні сторони існуючих класифікацій епітетів та вносячи необхідні, з нашої точки зору, зміни й уточнення, ми пропонуємо наступну семантичну класифікацію епітетів з урахуванням їх місця у польовій системі тропів:

Узуально-асоціативні епітети (usually-associated epithets)

1. Постійні (constant)

2. Описово-оцінні (descriptive-estimative)

Оказіонально-асоціативні епітети (occasionally-associated epithets)

А. Поле подібності (field of likening)

1. Компаративні.

2. Метафоричні.

3. Літотні / гіперболічні.

В. Поле суміжності (field of contiguity)

1. Метонімічні.

2. Перифразні.

С. Поле протилежності (field of contrast)

1. Іронічні.

2. Оксюморонні [17, с. 1 – 2].

Ця класифікація дозволяє визначити статус компаративних епітетів і виділити їх відмінні особливості. Компаративні епітети належать до поля подібності оказіонально-асоціативних епітетів та є результатом перетинання поля епітета з полем порівняння. Перш за все, потрібно розрізняти метафоричні та компаративні епітети, які часто змішуються.

Метафора є компаративним тропом, в якому лише одне з імен, що зіставляються, (найчастіше – суб’єкт), виражене експліцитно, а друге (об’єкт) – імпліцитно. Виходячи з цієї категорії ознаки, тільки епітетні конфігурації з імпліцитним об’єктом порівняння повинні бути віднесені до метафоричних епітетів:

Meg pushed/…/ a salt-cellar to the left of the yawning remains of a rabbit pie (A. Coppard). The sea was a wonderful cool refuse from the stickly, headachy day (J. Wain).

Порівняння, на відміну від метафори, є тропом уподібнення, в якому як суб’єкт порівняння (N1), так і його об’єкт (N2) обов’язково виражені експліцитно. Отже, будь-яка епітетна конфігурація з експліцитними N1 і N2 повинна бути віднесена до компаративних епітетів: a bird-like girl → the girl (N1) is like a bird (N2) ; a banana nose → the nose (N1) is like a banana (N2) ; a rabbit of a woman → the woman (N1) resembles a rabbit (N2).

Існують два підкласи компаративних епітетів: прямий (direct) і непрямий (опосередкований) (indirect). Різниця між ними чітко виступає в такому прикладі:

She had long ape-like arms that were covered with dark fuzz, and there was a wart on her chin, and decorating this wart was a single antenna-1ike hair (T. Capote) [17, с. 2 – 3].

 

1.3. Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів

Вирішальна роль у формуванні єдності тексту належить задуму його автора. Задум охоплює текст в цілому – від початку до кінця, здійснюючи вплив на його структурні особливості. Змістові зв’язки проникають не тільки в структуру речень, але й єднають речення між собою.

Загальновизнаним є положення про те, що для тексту конструюючим фактором виступає не стільки тема, скільки комунікативне завдання, тобто мета автора, або, інакше кажучи, прагматичний аспект. Прагматично-орієнтованими лексичними одиницями в тексті насамперед виступають аксіологічні прикметники в стилістичній функції епітета.

Прагматичні можливості епітета використовуються по-різному, в залежності від стилю автора художнього твору. В художній прозі важливою складовою стилю є авторський аналітичний коментар, який розкриває перед читачем зовнішність і характер персонажу, його психологічний стан у даному епізоді [14, с. 19].

Прикладом авторського коментаря з прагматикою позитивної ознаки може слугувати уривок з роману Р. Олдінгтона «Смерть героя»:

... When they were together it was pure happiness. Priscilla was a very demure and charming little mistress... Sometimes he dared to touch her childish breasts. And the feeling of friendliness from the clasp of Priscilla's hands, the pleasure of her short childish kisses and sweet breath, the delicate texture of her warm childish-swelling breasts never quite left him; and to remember Priscilla was like remembering a fragrant English garden. Like an English garden, she was a little old-fascioned and self-consciously comely, but she was so spring-like and golden.

Реалізація прагматичної спрямованості тексту засобами аналітичного авторського коментаря є характерною для реалістичної прози ХІХ і частково ХХ століть. Однак у ХХ столітті в стилістиці художньої прози починає інтенсивно розвиватися так званий авторський синтез – організація художньої оповіді, при якій психологічний стан персонажа, причини окремих дій і вчинків не аналізуються безпосередньо в тексті, а лише імплікуються. Художній синтез створює образ, що не підлягає членуванню і деструктивному “роз'ясненню” за частинами.

В романі “Прощавай, зброя! ” Е. Xeмінгуей широко використовує прийом авторського синтезу-лейтмотиву. Образ дощу використовується письменником для створення загальної тональності твору – смутку, передчуття біди, безвиході, трагізму. У цьому лейтмотиві найважливішу роль грають епітети, що характеризують негоду (wet, muddy, slushy, dripping), вмирання природи (dead, bare, low, thin, dismal loоking), відповідну колірну гаму (black, brown, gray).

Реалізація епітетами прагматичної спрямованості тексту приймає різноманітні форми в залежності від стилю художнього твору. Так, в англійських і шотландських народних баладах переважають узуально-асоціативні епітети. В їх основі лежать звичні, “готові” асоціації, що зумовлює їх традиційний характер і сферу вжитку- народну творчість. Виразність узуально-асоціативних епітетів часто підсилюється додатковими експресивними засобами – алітерацією (stout and stalwart sons) ; синонімічним повтором (strong and sturdy thief) ; стилістичною інверсією (proud was а lily of the morn).

І навпаки, в творах художньої літератури переважають оказіонально-асоціативні епітети, які майстерно вживаються письменниками при портретизації персонажів (О. Гакслі “Жовтий Кром”), при створенні певної колірної насиченості твору (Ф. С. Фітцджеральд “Великий Гетсбі”, Е. Хемінгуей “Мати й не мати”), при вираженні потоку свідомості (В. Фолкнер “Авессалом, Авессалом! ”). Аналіз художніх творів свідчить про те, що цілісність художнього образу створюється, як правило, завдяки взаємодії епітетів з іншими тропами: метафорами, порівняннями тощо [11, с. 22]. 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

У перщому розділі розглянуто теоретичні засади дослідження епітетів у сучасній англійській мові. Було дослідженно, тропічний мовний засіб – епітет, класифікація епітетів та їх особливості вживання у текстах різних стилів.

Отже, можна дійти висновку, що епітет – це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Епітет – це лексико-синтаксичний троп, оскільки він виконує функцію визначення або обставини або, виражається не обов’язково переносним характером слова і обов’язковою наявністю в ньому емоційних або експресивних і інших конотацій, завдяки яким виражається відношення автора до предмета.

У широкому розумінні епiтет – це будь-яке означення, що вживається для характеристики предмета думки, для називання ознаки – чи то постiйної, узвичаєної, що часто повторюється i вiдома мовцям, чи то особливої, оригiнальної, яку помiтив тiльки автор, яка пов’язана з конкретним текстом, з iндивiдуальним авторським стилем. Вужче розумiння епiтета охоплює лише художнi, емоцiйно-образнi означення, яким властива оригiнальнiсть, нечасте вживання, індивідуальне змiстове наповнення. Різниця мiж цими двома епiтетами-означеннями досить умовна: нерідко звичайне, широковживане означення набуває в художньому контекстi нових асоцiацiй, нового естетичного змiсту, перетворюючись на оригінальний словесний образ. У даному розділі були також представлені класифікації епітетів відносно вживаності та значення. У класифікації В. Москвіна відчувається прагнення максимально повно окреслити систему різнобічних параметрів, за якими можна здійснювати розмежування епітетів не лише в художньому мовленні, а й в інших мовленнєвих стилях. Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів. 

 

РОЗДІЛ 2. Структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мово мислення

 

2.1. Типові моделі узуально – асоціативних складних епітетів

Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів. Дослідниця поділяє епітети на дві основні категорії. До першої (узуально-асоціативної) належать постійні й описово-оцінні епітети. До другої (оказіонально-асоціативної) – епітети поля подібності (компаративні – прямі та непрямі, метафоричні, літотні/гіперболічні), поля суміжності (метонімічні, перифразні), поля протилежності (іронічні, оксюморонні) [15, с. 43 – 45].

Зрозуміло, що створення загальної системної класифікації епітетів – об’єктивно складний процес, який вимагає з’ясування структурно-функціональної суті деяких різновидів епітета. Чим конкретніше й докладніше буде вивчено окремі різновиди (модифікації) епітетів, тим повнішою й точнішою буде класифікаційна система. Виокремлення кожної структурно-семантичної видозміни епітета варто здійснювати лише за умови аргументованого обґрунтування.

Виходячи із системного підходу до тропіки, сукупність тропів і місце, яке займає епітет, можна представити у вигляді схеми трьох функціональних полів: уподібнення, суміжності, протилежності.

Окремі поля тропіки перетинаються, в результаті чого утворюються «тропи-гібриди»: іронічний епітет, оксюморонний епітет, літотний/гіперболічний епітет, метафоричний, перифразний, метонімічний, літотне/гіперболічне порівняння, безмодульне порівняння, метафора-перифраз.

Оскільки будь-який епітет виникає на базі певної асоціації, ми пропонуємо використовувати терміни узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, які належать до першої категорії, тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Неузуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають базу епітетів другої категорії. Саме тому такі епітети не сприймаються як «готові» (ready-made) одиниці, і їх вживання має оказіональний характер. Узуально-асоціативні епітети знаходяться в центрі поля епітета. Вони найменш тропеїчні, оскільки, металогічність найменування ознаки в них послаблена і проявляється не так виразно, як в оказіонально-асоціативних епітетах, які представляють собою гібриди епітета, що утворилися в результаті перетинання поля епітета і полів інших тропів. Разом з тим, вони відрізняються від звичайних нетропеїчних означень чітко вираженим суб’єктивно-оціннісним характером і експресивністю [4, с. 12-13].

У процесі формування значення узуально-асоціативних епітетів до їх семантичої структури належать не лише певні ознаки, але й емоційне відношення до них у відповідному мовному соціумі. Необхідно з’ясувати, що не всі епітети, які належать до цієї категорії, вказують на інгерентну, невід’ємну ознаку предмета, як вважає Л. Турсунова [24, с. 67-68]. Про це свідчать і деякі приклади, які вона наводить як асоціативні епітети brilliant eyes, wistful eyes (очі не завжди і не обов’язково brilliant («блискучі») та wistful («задумливі», «мрійливі»). 

 

2.1.1. Постійні епітети

На наш погляд, логічніше розрізняти серед узуально-асоціативних епітетів два підкласи: постійні і описово-оціннісні епітети. Постійні епітети (constant epithets) переважно належать фольклору або походять від нього.

В англійській літературі постійні епітети також похідні від творів усної народної творчості – балад, казок та ін.

In that pleasant district of merry England there extended in ancient times a large forest (W. Scott).

And now I'm in the world alone/ upon the wide, wide sea (G. G. Byron).

 

2.1.2. Описово-оціннісні епітети

Описово-оціннісні епітети (descriptive-estimative epithets) вказують на будь-яку суттєву ознаку референта, яка привертає до себе увагу в певній ситуації. Проте така ознака не є інгерентною для денотата (тобто всього класу цих предметів). Наприклад:

1. звучання/відсутність звучання: He made a soft sucking sound with his lips (R. Chandler). They caught the midnight train to Paris; and they sped through the silent star-lit night into the unknown (W. S. Maugham).

2. колір/відсутність кольору: He was a stocky man with a red-complected shining brown face (E. L. Doctorow). His shallow, colourless eyes looked across the desk at the negro in the check suit (R. Chandler).

3. форма, розмір, якісна характеристика та ін. : That delicately-bronzed skin, (…) the large liquid eyes, the full but exquisite lips – all the stigmata of passion were there (A. C. Doyle). He liked women to be women. He liked them lush, highly coloured, exotic (A. Christie).

Що стосується більшості епітетів цього підкласу, то вони представляють собою суб’єктивну оцінку означу-ваного [4, с. 74; 12; 20, с. 156-159].

Загальнооцінні позитивні та негативні значення реалізуються прикметниками good, bad, а також їх експресивними синонімами, які можна розглядати як епітети загальної оцінки. Серед епітетів загальної позитивної оцінки найбільш поширеними є excellent, divine, regular, swell: She had an excellent figure and she gazed at herself in the mirror with pride (E. L. Doctorow). «Pity you didn’t come (to bathe), William. The water was divine» (K. Mansfield). «He really deserves the breaks for he's a regular guy» (H. Robbins). «I was a swell guy» (R. Chandler).

Серед епітетів загальної негативної оцінки широко вживаються awful, horrible, nasty: «It was a horrible evening. I shall never forget it. That awful party at the Greek Park (…) « (D. Du Maurier). The inspector said: «You know, Monsieur Poirot, it's a nasty business (…). I don't like it» (A. Christie).

У цій же ролі виступають також такі одиниці вторинної номінації, як rotten, wretched, lousy та ін. : 'My God! ' the girl breathed. 'What's this rotten city coming to? ' (R. Chandler). «Those wretched newspapers. They had me frantic with their nonsense» (H. Robbins). «You can have the lousy job!» (D. Lawrence). Епітети особистої оцінки досить різноманітні, оскільки виражають широкий спектр аксеологічних категорій [21, с. 14]:

  • сенсорно-смакових: «It's lovely brandy, « I said (E. Hemingway) ;
  • психологічних (як інтелектуальних так і емоційних) : Everyone nowadays was bound to pay attention to his psychological make-up (J. Cary). He was a violent man who all his life had created incidents in restaurants (E. L. Doctorow). «What have you got in those mysterious parcels?» (K. Mansfield) ;
  • етичних: «He wasn't a very savoury gentleman, Mr. Morris» (A. Christie) ;
  • естетичних: Inside the hedge, a pleasant garden and lawn sloped down to a willow pool (D. H. Lawrence). «Without a soul that holds romance, you'll probably suggest we go to some cheesy motel. « «I believe the word is sleazy» (L. Small) ;
  • нормативних: The blonde's face was unnatural. Her eyes were unnatural, with small pupils, a queer flat glitter in them (R. Chandler) ;
  • утилітарних: Patriotism was a reliable sentiment in the early 1900's (E. L. Doctorow).

Серед епітетів особистої оцінки виділяється група епітетів-похідних прикметників з суфіксами -y, -ly та -ish, які виражають не власне оцінку, а оціннісну характеристику: She hadn't objected to his cigars then; she said they were manly (H. Slesar). George Dial was tall, dark, handsome, Hollywoodish (R. Chandler). Albert often found himself worrying for her, in spite of her attempt to be Bland-offish (J. Trevor). У таких прикметниках І. Є. Краснова бачить типовий прояв метасеміотичної функції мови. Йдеться, наприклад, про епітети у конфігураціях: cocktaily place «затишне місце, де можна приємно провести час, випиваючи коктейлі», horsy fellow «фанатик тоталізатора»; bacony young man «хворобливо повний чоловік»; dressy school «модна престижна школа для дітей багатих батьків» [10, с. 2 – 9]. У подібних випадках проходить семантична метаморфоза лексеми шляхом виділення, створення і усвідомлення таких відтінків значень, які не входять до її загальномовної характеристики. Слід зауважити, що вказані епітети не варто змішувати з компаративними епітетами, які легко піддаються трансформації у звичайну компаративну конструкцію:

inky water → the water is like ink;

quixotish fellow → the fellow is (resembles).

Епітети загальної і часткової оцінки можуть бути двоступеневими (two-step epithets). Такі епітети характеризують предмет і одночасно кваліфікують характеристику предмета [9, с. 54].

Другим, кваліфікуючим ступенем виступають:

- інтенсифікатори прислівника типу absolutely, absurdly, abnormally, terribly, extraordinarily, categorically, perfectly, unimpeachably і т. п. :

«It seems to me you're absolutely batty», said Frankie crossly (A. Christie). His hat was absurdly small for his abnormally large head (E. L. Doctorow). Lane sat back /…/ finding himself in the right place with an unimpeachably right-looking girl who was not only extraordinarily pretty but, so much the better, not too categorically cashmere sweater and flannel skirt (J. Salinger). «/…/ Well, I think you’re simply marvelous, giving this perfectly marvelous party for him /…/. Isn’t he terribly grateful?» (D. Parker).

- інтенсифікатори-прикметники і дієприкметники:

It was already a rotten business, stinking rotten, and I should have let it alone (M. Crichton). «You're mighty touchy tonight», she said. «Do you feel all right?» (F. O'Connor). «A most amazing cove, Jeeves. So dashed competent in every respect» (P. G. Wodehouse).

Наведені приклади свідчать про те, що сема емоційної оцінки найчастіше зустрічаються в епітетах, які називають ознаки зовнішності людини, її поведінки, почуттів, навколишніх предметів. Рідше ця сема присутня в узуально-асоціативних епітетах, які називають ознаки об’єктів абстрактної сфери.

Таким чином, між епітетом і прикметником у морфології та означенням у синтаксисі існують чітко визначені відмінності. Узуально-асоціативні епітети досить чітко розподіляються на два підкласи: постійні (переважна більшість яких належить фольклору або походить від нього) та описово-оцінні, які реалізують загально позитивну / негативну оцінки – сенсорно-смакові, психологічні, етичні, естетичні, нормативні, утилітарні. Описово-оцінні епітети часто мають дворівневу структуру, що містить інтенсифікатор ознаки [18, с. 3]. 

 

2.2. Типові моделі оказіонально – асоціативних епітетів

 

Ця класифікація дозволяє визначити статус компаративних епітетів і виділити їх відмінні особливості. Компаративні епітети належать до поля подібності оказіонально-асоціативних епітетів та є результатом перетинання поля епітета з полем порівняння. Перш за все, потрібно розрізняти метафоричні та компаративні епітети, які часто змішуються.

Мовознавці розглядають питання епітета по суті пов‘язаним з метафорою, а також з словами емоційного значення та зі сполучуваністю [7, с. 41].

…and if you see a woman clad in clothes vilely cut and coloured, you may be sure she is eminently virtuous, renowned for good works, and probably a duchess.

…і якщо ви побачите жінку, вбрану у в сукню кепського крою та кольору, майте певність, що вона страшенно чеснотлива, знана з добрих справ і, ймовірно, герцогиня! [8, с. 29].

Метафори відтворюються з урахуванням структурних характеристик (якою частиною мови виражена, одно- чи двочастинна, розповсюджена, метафоричний контекст), з урахуванням семантичних відношень між образним та предметним планом (конкретне – абстрактне, істота – неістота тощо), з урахуванням ступеню індивідуалізованості [1, с. 315].

Особливу проблему на думку мовознавців створюють метафоричні одиниці, принцип побудови яких відмінний у мові оригіналу та мові перекладу. У таких випадках перетворення можуть бути досить значними, зокрема можуть супроводжуватися заміною самого стилістичного статусу одиниці, наприклад, замість вихідної метафори у тексті може з‘явитися порівняння, метафоричний епітет або інший троп.  

 

2.2.1. Моделі метафоричних епітетів

Метафоричні епітети слід зарахувати до різновиду імпліцитних метафор, їх образний сенс представлений, зазвичай, в неявно вираженому вигляді й виявляється внаслідок семантичної актуалізації атрибутивної лексеми в мікроконтексті що визначає слова.

Відомо, що у побудові метафори беруть участь чотири компонента – це два багатих об'єкта, основний рахунок і допоміжний, співвіднесені один з одним (їх називають суб'єктами метафори), й поліпшують властивості кожного з них. Метафора створюється шляхом предикації основного суб'єкта ознак допоміжного суб'єкта. Якщо відсутні об'єкти чи ознаки, то метафоричного перенесення немає. Вважається, що загальнооцінююці слова (хороший / поганий) зокрема і афективні (прекрасний / чудовий, поганий, огидний тощо.), що неспроможні мати метафоричних смислів, оскільки вони позначають дескриптивні ознаки об'єктів, висловлюють лише ставлення суб'єкта оцінки до її об'єкта. Інакше кажучи відсутня семантична основа метафоризації.

Зрозуміло, загальна оцінка “добре / погано” зазвичай виводиться з урахуванням дескриптивних ознак об'єктів, проте самих цих ознак загально оцінюючі слова у своїй семантиці не містять. Hungry eyes і hungry man – перенесення ознаки на нематеріальної об'єкт створює метафору але dreamy air і dreamy mood перенесення ознаки немає, оскільки дескриптивна ознака не названа: хороший у тому в іншому разі містить оцінку. Іноді загальнооцінюючий “хороший” може входити до складу метафоричних висловів:

Example: he is a good ass – гарний осів

Оцінюючі прикметники, містять у своєму складі дескриптивні. Тобто, прикметники так званої приватної оцінки, легко набувають метафоричні сенси: перенесення ознаки з об'єктом фізичного світу інші об'єкти становить одну з основних способів метафоризації: crude line – крива лінія і crude smile – крива посмішка. Пряма лінія – straight line і пряма відповідь straight answer.

Прикметники, які характеризують предметні об'єкти по фізичним властивостями власними силами не містять оціночних смислів. Проте, при метафоризації вони можуть мати оціночні сенси.

Example: dark horse – у прямому значенні словосполучення немає оціночних конотацій, а в метафоричному – “темний кінь” – підозрілий отримує значення – погано. Усе вищевикладене говорить про велику роль прикметників у створенні метафоричних епітетів. Слід сказати, що метафоричний епітет є результат вторинного, мовного значення лексичній одиниці, і його актуальне значення – це вторинне. Як знакова сутність, метафоричний епітет у одному з своїх знань опосередковано мотивується через понятійну систему первинного значення вихідного мовного знака, що включає, як денотативні, так і асоціативні семантичні ознаки.

Дослідники пропонують класифікацію метафоричних епітетів на інтенсіональні і імплікаціональні.

Інтенсіональний метафоричний епітет актуалізує обов'язково представлені у лексичному значенні атрибута семи, що підтримують його якісну, денотативную визначеність в художньо-мовному варіюванні семантики слова у своєму лінгво-семантичному контексті виконує оцінну і образно-характеризуючу функцію.

Імплікаціональний метафоричний епітет є атрибутною метафорою, контекстно семантизуючі структурні сенси – ознаки імплікаціонального рівня значення атрибутивного слова. Структурно вирізняються такі типи:

Інтенсіональні метафоричні епітети з субстантивованою основою: Example: silver visage (Shakespeare) snowy arm, sable hair, dewy star (Wordsworth).

Атрибут у разі виражений речовинним чи конкретним іменником, або похідним від нього прикметником.

Example: It was push and jam for a minute, with grim beast silence to prove its quality, and than it melted inward, like logs floating and disappeared.

Використання іменника із яскраво вираженим оцінним змістом.

Example: grim /stern, severe, sinister/

Beast / unpleasant, foul, sensual/

Ці епітети створюють образ тиші. Слово beast є конкретним і є атрибутом до абстрактного поняття silence за умов контексту актуалізується емоційно-оцінний сенс.

Імплікаціональні метафоричні епітети з субстантивованою основою: Example: foxy tongue, stony idiom (of the brain) (Tomas) ; marble heaven (Shakespeare).

Метафоричні епітети актуалізують імплікаціонно модифіковані семантичні ознаки субстантивованої метафоричної лексеми, виконують стосовно значеного функцію диференціації ознаки і складової змісту метафоричної транспозиції.

Example: “Why indeed” whispered a Daisy to his neighbor in a soft, low voice.

Метафоричність і позитивна оцінність епітета випливає на аналіз словникової дефініції. Імплікаціональні метафоричні епітети з об’єктивною основою: rude sea (Shakespeare), happy wave (Byron).

Багато метафоричних епітетів можуть актуалізувати комплекс основних імплікаціональних семантичних ознак:

А) рух + звук: Example: mad careening of the storm (Coleridge).

Б) рух + форма + колір: Example: angry clouds (Byron).

Salt was the honey of the hair, yet he tasted it with a bitter joy.

Bitter – caused by or mental pain or resentment.

Тут епітет підкреслює стан Рибака.

Метафоричний епітет може бути виражений іменником з прийменником of:

Example: for on the loom of sorrow by the white hands of Pain, has this my robe been woven.

Отже, метафоричний епітет є яскравим способом створення образності художнього тексту, засобом характеризації героїв [5]. 

 

2.2 2. Компаративні епітети

Існують два підкласи компаративних епітетів: прямий (direct) і непрямий (опосередкований) (indirect). Різниця між ними чітко простежується в такому прикладі: She had long ape-like arms that were covered with dark fuzz, and there was a wart on her chin, and decorating this wart was a single antenna-1ike hair (T. Capote).

Епітетна конфігурація antenna-like hair може бути трансформована в звичайну компаративну конструкцію: the hair (N1) was like an antenna (N2), яка є прямим компаративним епітетом. Проте неможливо трансформувати епітетну конфігурацію ape-like arms у конструкцію the arms were like an аре. Отже, це непрямий компаративний епітет. У цьому випадку суб'єкт порівняння (N1) знаходиться за межами епітетної конфігурації:

She (N1) was like an ape (N2). Компонент arms виступає тут у функції модуля порівняння [22, с. 74-76].

Крім кореневої морфеми -like найбільш типовими оформлювачами компаративних епітетів є:

-ish:

Mr. Scogan, solemnly buffoonish, shuffled round the room with Mary (A. Huxley). «Well, she was handsome in a way», admitted Frankie. «A sort of bold, coarse, vampish way» (A. Christie).

-y:

Mrs Strickland's face was all swollen with tears. Her skin, never very good, was earthy (W. S. Maugham).

You can do anything with a harmonica: thin reedy single tone, or chords, or melody with rhythm chords (J. Steinbeck).

-ly:

«How are you, Edward?» said Mr. Lindley, trying on his side to be fatherly (D. Lawrence). She (…) stared up at him with more childlike obedience than wifely admiration (A. Edwards).

У функції компаративних епітетів виступають також безафіксальні іменники-ад’юнкти:

He stood there, wide-legged, humping the air, filling his barrel chest … (the chest is like a barrel) (J. Baldwin). The doorman lifted ham hands to the sides of his face, a curiously childish gesture (the hands are like ham) (M. Mc. Shane)

- прямі компаративні епітети.

He scanned the rows of business suite and delicately shaded pastel dresses, searching for his father’s hawk face (+the face is like a hawk) (Ch. Barnard, S. Stander). Mr. Watkins, smoothing his walrus moustache, stood near a candle, reading a month-old news-paper (the moustache is like a walrus) (J. Lindsay) – непрямі компаративні епітети.

З точки зору структурної організації переважна більшість компаративних епітетів є простими та складними.

Прості компаративні епітети виражені прикметниками й іменниками-ад'юнктами (earthy skin, spider arms).

Складні компаративні епітети виражені складними прикметниками або складними іменниками-ад'юнктами (moon-faced woman, apple-blossom colouring). Компаративні складні епітети розрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей:

1. N + – like (-wise).

Модель N + -like (-wise) є характерною переважно для компаративних епітетів, як прямих, так і непрямих (опосередкованих). Такі епітети, як правило, є ситуативно-створеними, тобто потенційними або оказіональними словами.

Прямі компаративні епітети.

Основу прикметників-епітетів із компонентом -like складають у більшості випадків іменники, які означають:

- неживі предмети:

She had a large expense of flat, pancake-like face (…) (A. Christie). Gene came rushing towards Newman, a long

stiletto-like knife in his hand (C. Forbes).

-речовини:

Winterbourne was laboriously jarring his wrists, trying to hack up the marble-like mud (R. Aldington). Butler

squeezed out a thick, glue-like liquid over the whole electrode (C. Forbes).

З наведених прикладів можна помітити, що іменники, до яких належать такі епітети, також означають найчастіше неживі предмети та поняття.

Складні прикметники, побудовані у використанні ознак зі словом like, використовують його як другий компонент, передаваючий ідею подібності, наприклад, ribbon-like snake – схожа на стрічку змія, a small bird-like head – маленька, схожа на пташину голова.

Одна і та ж форма складного прикметника з -like може виступати як у функції прямого, так і непрямого компаративного епітета в залежності від семантики означуваного іменника, пор. :

I have a recollection of large, unbending women (…) and of little mouse-like spinsters, with soft voices and shrewd glance (W. S. Maugham) (можлива трансформація: mouse-like spinsters, spinsters were like mice – прямий компаративний епітет).

Then there was no sound at all but the tiny mouse-like squeaks as the reeds of the rattan chairs rubbed together and protested against the endless rocking (R. Wilder) (Трансформація, подібна до наведеної вище, неможлива: mouselike squeaks – squeaks were like mice – непрямий компаративный епітет).

У цьому випадку трансформаційна модель може бути представлена як like that (those) of smb, smth. : the squeaks of the chairs were like those of mice.

Компаративність епітета може базуватися на схожості кольора або звука:

His skin, which had not felt the direct rays of the sun for many years, was the claylike colour of an oyster (R. Wilder). His voice had a high, flutelike sound which seemed perpetually charged with excitement (R. Wilder).

Часто зустрічаються непрямі компаративні епітети зоосемічного типу:

Summerlee was on guard, (…) a quaint, angular figure, and his goat-like beard wagging with each weary nod of his head (A. C. Doyle). Each clutched under his apelike arm a burden of curious and unaccountable hape (E. Waugh).

Численні непрямі епітетні конфігурації характеризують відношення суб’єкта дії до певних предметів, осіб, явищ дійсності:

Galatea never does quite like Pygmalion: his relation to her is too godlike to be altogether agreeable (G. B. Shaw). «So terribly in love with Philip Starke. Doing all those things for him all those years – such a lot of wasted dog-like devotion» (A. Christie).

Другою за поширеністю є модель, в якій епітет виражений дієприкметником, Participle+N. Епітет може бути виражений:

- дієприкметником теперішнього часу, наприклад, crackling fire – потріскуючий вогонь; sleeping, yawning world – сплячий позіхаючий світ;

- дієприкметник минулого часу, наприклад, choked, miserable voice – жалюгідний голос, що задихається; a screwed – up smile – крива посмішка.

Досліджуючи складні прикметники, О. Д. Мєшков розрізняє серед них 5 типів за семантикою першого компонента:

1) агентивний структурно-семантичний тип: Negro-edited, union-condemned, motor-driven, windbeaten.

2) локативний структурно-семантичний тип: US-made, London-born, factory-packed, university-trained, home-made.

3) темпоральний структурно-семантичний тип: spring-sown (flowers), autumn-born (children).

4) структурно-семантичний тип з першим компонентом у значенні «матеріал»: stone-built, paper-made.

5) інструментальний структурно-семантичний тип: silk-embroidered, reed-fringed, needle-garbed, soaplathered, etc.

На наш погляд, цю класифікацію не можна вважати повною, оскільки є підстави для того, щоб виділити шостий – компаративний структурно-семантичний тип.

Прямі і непрямі компаративні епітети.

Порівняння в складних компаративних епітетах може реалізовуватися шляхом зближення двох денотатів, які належать до різних понятійних полів і базуються на схожості будь-якої однієї ознаки:

- на схожості форми:

The light (…) moved on and spread its illumination in the vast green spaces beneath the dome of the heart-shaped and tongue-shaped leaves (V. Woolf).

A thin hook-nosed man with a gaudy scarf sat next to the man in the seat ahead (J. Lindsay).

- на схожості кольору:

A wit chill wind had plastered a few translucent stocking-coloured leaves from the walnut tree upon the window pane (I. Murdoch). No wonder that the ginger-headed man with the silky voice and easy manners now looked (…) upon the banks of the great South America river A. C. Doyle).

- на схожості людини з будь-якою твариною, птахом, рибою, комахами тощо:

Near ten, few glasses were left to look for, and both stood by the see-saw, hawk-eyed for put-down empties (…) (A. Sillitoe). « (..) I didn't like being kicked up the gutter by cod-eyed money-changers (…) « (J. Cary).

В якості епітета можуть вживатися словосполучення і цілі пропозиції, що входять в одне слово за допомогою дефісів, так званих hyphenated phrases. Для цього структурного типу епітета вживають термін фразовий епітет (phrase epithet).

Наприклад, Mildred turned her face again to the worried preoccupied, infinitely to-be-looked-after bald-headed Hugh – Мілдред знову обернувся до засмученого, заклопотаного Хью з лисиною, що блищала на голові, за якою треба було увесь час наглядати; He had dark spectacles, puffy cheeks and a tell-me-my-good-man way talking – Він був в темних окулярах, з одутлими щоками і з довірливою манерою спілкування.

Фразовим епітетом можуть також стати стягнуті за допомогою дефісів в складне слово прислів'я, приказки або стійкі вирази.

Наприклад, He coolly told the waiter to telephone for two stalls, which seemed to me a grand man-about-town way of doing things – Він холодно наказав офіціантові замовити по телефону два крісла в партері, що здавалося мені чудовим способом робити справи, до якої прибігають світські люди. A man-about-town – означає світська людина, багата гульвіса і є стійким вираженням.

Найбільш поширеними складними епітетами є прямі компаративні епітети, переважно із семантикою означення кольору. Компонент-прикметник, який означає колір, виступає як модуль порівняння.

Компонент-іменник уточнює відтінок кольору.

Ці іменники належать до різних семантичних класів:

- речовини (N mat.) :

(…) stars coming through like needle-points, green-blue and neon-blue (J. Cary). This was another musician, (…) a coal-black, cheerful looking man (J. Baldwin).

- живі істоти (N lb.) :

(…) the newspapers (…) covered the turkey-red carpet on the stairs (H. Bates). She was black as hell, cept for her feet, which were fish-white and spooky (T. C. Bambara).

- рослини, плоди рослин (N pl.) :

(…) Minnie, with her dull hair, her apple-red cheeks, and big, slow body, was like a peasant girl (A. Huxley).

Her left hand with its cherry-red fingernails held a green velvet cape (…) (R. Chandler).

- соматизми (N hb.) :

Delvin glared at him, that bone-white killing face on him again (J. Higgins). The women wore blood-bright lipstick that printed itself onto their cigarettes (P. Straub).

Такі епітети широко використовуються письменниками, оцінюючи предмети оточуючого світу очима персонажа-художника, який розрізняє найтонші кольорові нюанси:

Great clouds of dirty yellow smoke rolling up. Nine carat gold. Sky water-green to lettuce-green… (J. Cary). Cabbage-green sky with one star coming through (…) (Id.) (…) and a brazier full of orange hot coke making a hay-green high light on their snouts (Id.). (…) and I saw it in burnt sienna with a glass-green Lazarus up the middle stiff as an ice man… (Id.). The sky was extremely hollow; as hollow as a hat. And nicely graded from a dirty gold westwards, like well-fried bacon; through leech-green and bottle-green to a real Life Guards blue, on the east (Id.).

Основою порівняння в компаративних епітетах цієї моделі можуть бути й інші ознаки предметів, що порівнюються:

- вага:

(…) Brian heard the whistle from a train rumbling out of Radford station like a squeal of surrender in the leadheavy night (A. Sillitoe).

- форма:

The box contained very long, pencil-slim Dutch cheroots (J. Higgins).

- стан:

There was no mud in the threads, just bone-dry dust (R. Chandler).

- поведінка:

I mentioned how those home fans (…) had suddenly gone church-quiet and wholly respectful (L. K. Abbott).

- температура:

He was caressing her icecold cheeks (…) (G. Hopkins).

З компаративними складними епітетами цієї моделі не слід змішувати описово-оцінні епітети, які не підлягають трансформації в компаративну конструкцію:

He pulled her to him with a laugh, covering rain-cold cheek with loud kisses (A. Sillitoe).

(her rain-cold cheek ® her cheek was cold because of rain, але не her cheek was cold like rain).

« (…) Paul’s for a cod-piece; armed in the one hand with shield-shaped Bibles (…), and in the other clubs with cross-headed, blood-rusty iron, hung with the bleeding heads of infants» (J. Cary). (blood-rusty iron – iron which is rusty with blood, але не iron is rusty like blood).

5. N + N.

Номінативний комплекс N + N може бути представлений:

а) змінним словосполученням (например, a rubber ball, a glass ball) ;

б) словостяжінням (a meat-ball, a cotton-ball, a moth-ball) ;

в) складним словом (a football, an eye-ball). Найчастіше такі комплекси вживаються у функції ідентифікуючих атрибутів, в яких відсутній металогічний характер епітета:

The anasthetist was pumping up the blood-pressure cuff (Ch. Barnard, S. Stander). Mr. Bodinham threw the catalogue into the waste-paper basket (…) (J. Cheever).

Складні компаративні епітети цієї моделі нечисельні:

All the Candleton sisters too had their father’s pale violet dissolving eyes and that exceptional shade of oat-straw hair (H. Bates). The air hostess came down the car saying, with that nursery governess brightness that some travellers found so annoying (…) (A. Christie).

6. A + N.

У цій моделі комплекс «атрибут + ядро» інтегрується в ускладнений атрибут до ядра епітетної конфігурації:

The high grey-flannel fog of winter closed off the Salinas Valley from the sky and from the rest of the world (R. Kipling). «Please, sir» she intoned, her old-lady mannerisms frighteningly accurate (T. Capote).

7. A + A.

Складними компаративними епітетами цієї моделі можуть виступати лише ті комплекси A + A, в яких перший компонент містить основу, що означає предмет, який порівнюється за кольором або будь-якою іншою ознакою:

Olaf's pasty-white features were glued to the giant's swollen black face (R. Wright). The dirt was just as silkysmooth as the runway in Maine had been (S. King).

8. A + PI.

У більшості складних епітетів цієї моделі другий компонент є модулем порівняння типу -looking, -seeming:

«I told – what was his name? – a ferrety-looking youngster we used to call Squiff» (H. G. Wells). Rusty-looking dried blood was spattered over his chin (P. Straub) [17, с. 3 – 5]. 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

У другому розділі розглянуто структурні типи складних епітетів у художньому тексті. Було дослідженно типові моделі узуально – асоціативних складних епітетів, а саме постійні епітети та описово – оцінні епітети. Типові моделі оказіонально – асоціативних епітетів, а саме моделі метафоричних епітетів та компаративні епітети. Отже, можна дійти висновку, що класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів. Дослідниця поділяє епітети на дві основні категорії. До першої (узуально-асоціативної) належать постійні й описово-оцінні епітети. До другої (оказіонально-асоціативної) – епітети поля подібності (компаративні – прямі та непрямі, метафоричні, літотні/гіперболічні), поля суміжності (метонімічні, перифразні), поля протилежності (іронічні, оксюморонні).

Отже, класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів.  

 

ВИСНОВКИ

Мова – це засіб спілкування між людьми у суспільстві. Тому кожен з її аспектів слід аналізувати і вивчати. Що стосується тропіки, слід відзначити, що це одна з найцікавіших сфер лексикології, якій приділяють увагу багато відомих лінгвістів. Варто відзначити, що єдності серед них немає, тому термін «тропіка» можна назвати лінгвістичним терміном широкого значення, що більше підходить до опису різноманітних структурних та семнтичнх типів фраз.

В стилістиці під тропом розуміється семасіологічно двопланове вживання слова, при якому його матеріальна форма реалізує одночасно два значення – пряме і переносне. Зв'язок прямого і переносного значень базується на різних принципах (суміжності, подібності й т. ін.), що зумовлює існування різних видів тропів.

Положення античної риторики про “однослівність” тропів потребує суттєвого уточнення. Дійсно, в тропі семантична транспозиція торкається лише одного слова. Проте троп може реалізуватися лише в контексті, в бінарному утворенні, яке пропонується назвати тропеїчною конфігурацією.

Серед найбільш характерних рис сучасної теорії тропів потрібно відзначити: розуміння сукупності тропів як ієрархічної системи; постановку питання про генезис тропів і гіпотетичний “першотроп”; розподіл тропів за двома вісями мови – парадигматичною, на якій відбувається вибір елементів, і синтагматичною, де комбінуються відібрані елементи.

Епітет належить до найуживаніших поетичних прийомів. У ході дослідження ми намагалися визначти різноманітні класифікації епітетів, їх відмінності та особливості, і встановити які саме типи епітетів найчастіше використовуються в англомовному художньому дискурсі.

Наше життя неможливе без мови та мовлення. А вони, в сою чергу, не жуть існувати самі по собі, будучи сухими та неприкрашеними різноманітними стилістичними засобами, які роблять не лише наше мовлення більш яскравим та експресивним, але й наше життя цікавішим і різнобарвним. 

 

ABSTRACT

Language is a means of communication between people in society. As for the tropics, should be noted that this is one of the most interesting areas of lexicology which pay attention to many famous linguists. The current stage of development linguistic thought is characterized by high interest to scientists studying the problems of connecting with text as an independent research facility.

This course paper is devoted to a comprehensive study of stylistic device that offers epithet review, its structural semantic and stylistic aspects in modern English.

The main theme of my course paper is formulated as the study of structural modifications of epithet. The practical significance of the course paper is that the observations and conclusions of this study can be used in the practice of teaching English.

The relevance of the research determined the problem and the need for further study structural modification of epithet and therefore lexical stylistic device.

Scientific novelty of research is that the object is seen as an essential component of a functional text.

Among the most distinctive features modern theory of tropes should be noted understanding the totality of tropes as hierarchical system.

So, I can say that our life cannot exist without speech and language and they are decorated with different stylistic tools that make our speech more vivid and expressive. That is why the epithet refers to the most common poetic techniques.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: Учебное пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. / И. С Алексеева – СПб: Филологический факультет СПбГУ; М. : Издательский центр «Академия», 2004. – 352с.
  2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по специальности №2103 «Иностранные языки». Изд. 2-е, перераб. / И. В. Арнольд. – Л. : Просвещение, 1981. – 295 с.
  3. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика / Н. Н Болдырев. – Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г. Р. Державина, 2002. – 123 с.
  4. Гудавичюс А. Аксиологический аспект лексической семантики. Проблемы семантического описания единиц языка и речи / А. Гудавичюс – Минск: МГЛУ, 1998. – 12-13 с.
  5. Електронний ресурс – режим доступу http: //www. ed. vseved. ru/
  6. Квятковский А. П. Поэтический словарь / А. П. Квятковский. – М. : Сов. энциклопедия, 1966. – 376 с.
  7. Коломейцева Е. М. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский: Учеб. пособие. / Е. М. Коломейцева, М. Н. Макеева. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. – 92 с.
  8. Кореллі М. Спокута Сатани: Пер. з англ. Л. Хворост / Марія Кореллі. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2006. – 432 с.
  9. Кухаренко В. А. Практикум по стилистике английского языка. / В. А. Кухаренко – М. : Высшая школа, 1986. – 144 с.
  10. Краснова И. С. Производные прилагательные со значением оценочной характеристики предмета через его признак на материале английских прилагательных с суффиксами «-y» и «-ish»: Автореф. дисс. канд. филол. наук. / И. С. Краснова – М., 1973. – 26 с.
  11. Лантвойт Н. Види епітетів у англомовному художньому дискурсі. Курсова робота / Н. Лантвойт. – Житомир, 2010. – 45 с.
  12. Лукенчук А. В. Прикметники оцінки в сучасній англійській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. / А. В. Лукенчук – Львів, 1998. – 16 с.
  13. Мороховский А. Н., Воробьева О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В. Стилистка английского языка: Учебник / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст. – К. : Выща шк., 1991 – 272 с.
  14. Москвин В. П. Эпитет в художественной речи / В. П. Москвин. – М. : 2001. – 324 с.
  15. Оноприенко Т. Н. К вопросу о функции эпитета в системе тропики. Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII Международной научной конференции по актуальным проблемам семантических исследований. Ч. I / Т. Н. Оноприенко – Харьков, 1997. – 43 с.
  16. Оноприенко Т. Н. Эпитет: Семантика и структура (на материале английской тропики) / Т. Н. Оноприенко. – Житомир: Полиграфика, 1997. – 48 с.
  17. Онопрієнко Т. М. Семантичні та структурні особливості компаративних епітетів у сучасній англійській мові. Автореферат / Т. М. Онопрієнко. – Житомир, 2006. – 5 с.
  18. Онопрієнко Т. М. Узуально-асоціативні епітети в сучасній англійській мові / Т. М. Онопрієнко – Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – № 23. – 4 с.
  19. Приходько А. М. Концепти та концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. – Запоріжжя: Прем’єр, 2008. – 332 с.
  20. Приходько Г. І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові. / Г. І. Приходько – Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 2001. – 361 с.
  21. Рудик Т. З. Англійські прикметники моральноетичної сигніфікації у лексикографії та міжчастиномовних зв’язках: Автореф. дис. канд. філол. наук. / Т. З. Рудик – Львів, 1995. – 17 с.
  22. Сасіна В. П. Компаративні і метафоричні епітети. Мовознавство. / В. П. Сасіна – № 2. – 1981. – С. 74-77.
  23. Селіванова О. Сучасні лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.
  24. Турсунова Л. К. К проблеме классификации эпитетов. Сб. науч. трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. / Л. К. Турсунова – 1974. – 67 с.

 

 

Фото Капча