Сучасні енциклопедії

На жаль, навіть у кращих енциклопедіях зустрічаються часом поверхневі визначення, перераховуються випадкові, нехарактерні ознаки описуваного предмета чи явища, трапляються прикрі фактичні неточності і логічні помилки. Такі визначення, існують для того, щоб пояснити читачеві суть незнайомого чи малознайомого явища чи поняття. І навпаки, точне розкриття значення описуваного поняття сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу. Енциклопедична стаття у разі стає важливим інструментом наукового пізнання.

З поданого до енциклопедичної статті фактичного матеріалу, оцінюється її інформаційна ємність, повнота. Якщо вона визначається редактором як недостатня, рукопис повертається автору на допрацювання.

Найчастіше - у енциклопедіях статті становлять цілі цикли, і вивчати доводиться комплексно. Цикли статей виділяються на міжгалузевому і внутрігалузевому рівні. Для універсальної енциклопедії це дуже істотно, що у ній часто поєднуються великі оглядові статті з численними матеріалами, що доповнюють провідну статтю і утворюють із нею «дерево знання». Завдання редактора у цій ситуації – зняти «непорозуміння» між статтями циклу, у разі потреби перерозподілити чи скоротити текст, прибрати повторення, уніфікувати формулювання, якщо потрібно – запропонувати нові рубрики. Практика показує доцільність спеціального редагування циклів статей, виділення цієї роботи у самостійний етап, попередннє редагування скомплектованого тома.

Наступний етап роботи редактора над енциклопедичної статтею – оцінка її мови та стилю. Мова і стиль статті забезпечують засвоєння її змісту, тому аналіз цих компонентів одна із найважливіших напрямів роботи редактора з енциклопедичної статтті.

Мову енциклопедичної статті повинна характеризуватися суворої науковістю й водночас доступністю викладу; вона має викликати відповідні асоціації, звертаючись не лише у логічному, але й емоційного аспекту сприйняття, створюючи особливу систему уявлень, і образів.

Мова статті, звісно, може бути цікавою, оскільки, як вже згадувалося, більшість дитячих розрахована на суцільне читання. Колишній завідуючий редакцією «Дитяча енциклопедія» видавництва «Просвітництво» У.Ю. Кирьянов навіть визначав статтю на енциклопедичних виданнях як «особливий вид художньо публіцистичного твору, якому відповідали б використання виразних мовних коштів та емоціональність [16, 98]. У певних виданнях не кожна стаття піднімається до висот художньої публіцистики. Нерідко, через специфіку словника чи вибору теми, значна частина статей відразу ж потрапляє в коло виключно інформаційних, несе в собі лише наукову інформацію, не забарвлену стилістичними прийомами публіцистики. 

Надмірно вживати виражальні засоби у енциклопедичній статті годі, оскільки енциклопедія в першу чергу, все ж довідкове видання. Не слід вживати у статті і емоційно забарвлену лексику, має оціночний характер. Найважливіша вимога, запропонована до рідної мови енциклопедичної статті – грамотність. Особливо важливо ця умова для дитячої енциклопедичної статті, тому що в дитини у процесі читання формується поняття про грамотність, нормативність промови, про правильності побудови фрази. Мова статті повинна збагачувати словниковий запас читача. Виокремлюючи головними рисами описувані поняття, котрі розкривають його сутність, слід спиратися на життєвий досвід читача, на якого розрахована дана енциклопедія.

З особливою увагою редактор повинен підходити до аналізу визначень соціально забарвленої лексики. Річ у тім, що українці – широкі читачі, але люди, що займаються політичною діяльністю, нерідко схильні у своїй аргументації вдаватися до авторитету енциклопедії, і це, природно, загрожує грубими помилками, якщо тлумачення слова має похибки, якщо визначення поверхове як у семантичному, і у мовному відношенні. Дуже акуратно слід підходити до добору слів для дитячої енциклопедичної статті, що присвячена якомусь політичному чи соціальному явищю. Природно, щоб адекватно оцінювати утримання і мовні кошти, вжиті у цій статті, редактор повинен сам чудово розумітися на сучасних соціальних і політичних процесах, розуміти глибину зв'язку соціального життя і «мовної дійсності».

Під терміном «стиль» розуміється одне з різновидів мовної системи, що характеризується своєрідністю відбору слів, фразеології, синтаксичних конструкцій. Стиль більшості статей енциклопедії можна з'ясувати, як науково-популярний, у деяких випадках – як науково-художній (це від цільового призначення і теми статті).

Енциклопедична стаття з допомогою вмілого використання мовних коштів може бути ефективнішою, зрозумілою. Аби зробити текст статті не лише зрозумілим, а й цікавим пересічному читачу, необхідно поєднання науково-пізнавальних і образних аспектів у розповіді. У зв'язку з цим використання термінів з тексту енциклопедичної статті має кордон. Особливо це актуально для статей в енциклопедіях для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку, де терміни бажано змінювати синонімічними позначками з повсякденного словника чи метафоричними визначеннями. Якщо ж без терміна неможливо обійтися, необхідно знайти більш доцільний спосіб його пояснення у доступній для цієї категорії читачів формі. Основний принцип «дорослого» довідкового видання – починати статтю з терміна – в енциклопедичних виданнях для дітей. Іноді у термін вводять у текст статті після деяких загальних міркувань, що дозволяє читачеві поступово підійти до сенсу тексту [26, 58].

Важлива частину роботи редактора над статтею енциклопедії – оцінка її ілюстративного матеріалу, який допомагає краще розкрити суть тексту. У дитячих енциклопедіях ілюстрацію доводиться розглядати в нерозривному зв'язку й з текстом, оскільки вона несе рівне емоційне, й смислове навантаження. У деяких енциклопедіях текст навіть грає другорядну роль, логічно доповнюючи багатий ілюстративний матеріал, що є основним носієм змісту. Ілюстрації створюють певне ставлення до прочитаного тексту, налаштовують на потрібний лад, пояснюють, доповнюють, розкривають глибину тексту.

Такі якості зображень,