Сучасні енциклопедії

Робота над енциклопедією йшла повним ходом, коли я прийшов в редакцію УРЕ. Вже давно було затвердили реєстр статей і поступило від авторів чимало замовлених матеріалів. Багато матеріалів, за які вже заплатили авторам гонорар, довелося забракувати. Крім того, до реєстру внесли декілька біографічних статей про діячів в галузі кібернетики, але список цих людей був складений дуже тенденційно. Довелося йти до В. Глушкова і доповісти йому про ситуацію. 

Стосовно наукової частини енциклопедії, я одержав право змінювати реєстр так, як вважаю за потрібне, і вилучати непридатні матеріяли не зважаючи на те, чи авторові оплатили гонорар, чи ні. Також мені дозволили замовляти їх в інших авторів. Що ж стосується біографій, пан Глушков довго не погоджувався з тим, щоб їх взагалі не давати. Мабуть, кожному приємно бачити своє прізвище в енциклопедії. 

Енциклопедію планували видавати двома мовами: українською та російською. Багато авторів було з Москви, Ленінграда, Новосибірська та інших російських міст. Вони, звичайно, присилали замовлені статті російською мовою. Однак й ті автори, які жили в Україні та знали українську мову, писали російською, посилаючись на те, що вони не знають української термінології. Важку роботу перекласти все на українську мову взяла на себе редакція літературного контролю УРЕ. Пишу «перевести», а не «перекласти», бо це справді була робота не тільки перекладацька, а й термінологічна, адже українських кібернетичних термінів не було. Особливо хочеться відзначити в цій справі добросовісну, справді творчу працю завідувача редакції літконтролю І.А. Черненка.

В УРЕ було правило: якщо видання готується двома мовами, матеріал не приймуть до того часу, поки обидва варіанти – український і російський – не будуть готові. Отже, коли на початок 1973 р. треба було здавати енциклопедію в друк, виникло питання, який варіант вийде у світ першим. М. Бажан хотів, щоб україномовна енциклопедія була першою, а В. Глушков – щоб першим був російський варіянт. 

Іван Драч, мабуть за порадою Миколи Бажана, навіть вірша написав про енциклопедію кібернетики («На дні роси, або Внутрішній діалог з приводу випуску енциклопедії кібернетики»). Бажан зачитував його Глушкову, але той був непоступливий. 

Коли ж ми першим випустимо український варіант, його росіяни не читатимуть, пріоритет ми все одно матимемо, а за рік ми «відшліфуємо» російський варіант і вже не будемо боятися ніякої критики. В. Глушков із цим погодився. Таким чином перша «Енциклопедія кібернетики» в 1973 році вийшла в світ українською мовою, а російською – в 1974 р. Згодом її ще переклали німецькою в Німецькій демократичній республіці.

 

 

Українська Вікіпедія наздоганяє Фінську. 7 квітня 2010 року кількість статей українського розділу всесвітньої інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», http://uk.wikipedia.org, перевищила 200 тисяч.

На сьогодні, Вікіпедія українською мовою посідає шістнадцяте місце за кількістю статей з-поміж 271 вікіпедій різними мовами, третє місце серед слов'янських Вікіпедій (після Польщі та Росії), і є найбільшою базою знань українською мовою. За середньою кількістю статей, створених одним активним користувачем, та динамікою зростання числа відвідувачів україномовна Вікіпедія посідає друге місце у світі.

Українська Вікіпедія зараз налічує більше статей, ніж видані в Україні паперові енциклопедичні видання: вчетверо більше, ніж Українська радянська енциклопедія та у вісім з половиною разів більше, ніж Універсальний словник-енциклопедія.

 

Рис. 1. Порівняльна характеристика Вікіпедій різних країн

 

 

Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана — наукова, редакційно-видавнича установа, яка випускає універсальну та галузеву енциклопедичну, довідкову і словникову літературу. Заснована у листопаді 1927 року як видавництво «Українська Радянська Енциклопедія» (УРЕ). Серед його фундаторів — Всеукраїнська академія наук (тепер НАН України) та Наркомат освіти республіки. 

Першим головним редактором став відомий державний діяч, академік ВУАН М.О. Скрипник. Видавництво розпочало випуск перших томів Української Енциклопедії, однак за традиційним у ті репресії часи звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» та «шкідництві» діяльність УРЕ було припинено. В 1944-48 мала місце друга спроба відновити єдину енциклопедичну інституцію в Україні, проте лише 1957 знову постало енциклопедичне видавництво — Головна редакція Української Радянської Енциклопедії у складі АН УРСР. Її організатором і головним редактором (до 1983 року) був видатний діяч культури, академік АН УРСР М.П. Бажан. 1989 

Головною редакцію УРЕ перетворилось на видавництво з присвоєнням йому імені М.П. Бажана. Серед визначних учених, які входили до складу Головної редколегії УРЕ, були академіки В.М. Корецький, Б.М. Бабій та ін. За роки своєї діяльності видавництво випустило сотні томів різних видань: першу в історії українського народу Українську Радянську Енциклопедію (УРЕ: 1-е вид. - т. 1-17, 1959-65; 2-е вид. - т. 1-12, 1977-85), Український Енциклопедичний Словник (1-е вид. — т. 1-3, 1964-67; 2-е вид. — т. 1-3, 1986-87); фундам. «Історію міст і сіл Української РСР» (т. 1-26, 1967-74), «Історію Академії наук Української РСР» (т. 1-2, 1976-77); багатотомні енциклопедії історії України, народного господарства, сільського господарства, кібернетики, мистецтва, літератури та ін.; енциклопедичні словники — юридичний, політичний, філософський, економічний та ін. Значне місце в універсальних енциклопедичних виданнях займає державно-правова та історично-державна тематика.

Серед основних структур, підрозділів видавництва — головна наукова редакція Юридичної енциклопедії (утв. замість наук, редакції державиви і права — для наук.-ред. підготовки і випуску 6-томної Юридичної енциклопедії, 1998-2004), головна редакція Зводу пам'яток історії та культури України (з 27 томів вийшли перші дві книги по м. Києву). «Українська енциклопедія» бере участь у здійсненні загальнодержавному видавничому проекту — підготовці багатотомної серії «Реабілітовані історією» (про несправедливо засуджених у тоталітарний період радянської історії) та інших суспільно важливих видань. У видавництві працювали відомі правознавці Ю.О. Бачинський, Ф.Г. Бурчак, І.П. Бутко, І.М. Разнатовський, В М. Терлецький та ін.

Із розвитком компютеризації та мережі Інтернет важливе місце серед енциклопедій посіла «Вікіпедія», оскільки вона є найзручнішою у користуванні. 9 березня 2010 міністр освіти і науки Іван Вакарчук закликав українських науковців написати хоча б по 2-3 статті для українського сегмента інтернет-енциклопедії «Вікіпедія».

Український сегмент енциклопедії може суттєво розширитися, якщо кожен з українських науковців напише хоча б по 2-3 статті з його напрямку діяльності, — зауважує міністр. — До роботи можна залучати й студентів старших курсів, які під керівництвом своїх викладачів змогли б долучитися до створення потужної української Вікіпедії. Адже написати чи відредагувати статтю в цій інтернет-енциклопедії може кожен. Формування українського сегменту Вікіпедії є завданням національного значення.

Міністр вважає, що українська Вікіпедія сильно поступається своїм аналогам і за якістю. Багато наявних статей мають уривчастий, неповний і незавершений характер. А це спонукає українських інтернет-користувачів читати російську, англійську чи іншу зрозумілу іноземну версію «Вікіпедії».

 

 

Книги: один автор 1. Бебик В. Сучасні українські енциклопедії. — К., 2004.

2. Білоус А. Загальні поняття про енциклопедії. — К., 2005.

3. Роль енциклопедії в науці. — К.: Заповіт, 2007.

4. Бовкун Е. Сучасні енциклопедії. К., 2003.

5. Бляхер Л. Современные энциклопедии. — М.: РОССПЭН, 2002.

6. Бятець А. Енциклопедії, енциклопедичні словники // К., Наука, 2008.

7. Вознесенська О. Енциклопедії, енциклопедичні словники. К., Вип. 2. 2004.

8. Горбатенко В. Сучасні енциклопедії. К.: - 2007.  

9. Винниченко В. Особливості створення та видання енциклопедій. — К., 2005.

10. Гаевський Б. Особливості створення та видання енциклопедій. — К., 2004.

11. Гелей С. Роль енциклопедії в науці. — Львів, 1996.

12. Георгіна А. Сучасні енциклопедії. — Чернівці, 1994.

13. Гурська Н. Сучасні енциклопедії. К., 2005.

14. Гунчак Т. Україна. Енциклопедії, енциклопедичні словники. — К., 2003.

15. Донченко Е. Енциклопедії, енциклопедичні словники. — К., 1994.

16. Дубарець К. Видавництво енциклопедій: Хрестоматія. — К., 2007.

17. Камінський А. Енциклопедії, енциклопедичні словники. — Львів, 2003.

18. Кухта Б. Особливості створення та видання енциклопедій. — К., 2005.

19. Зубченко О.С. Енциклопедії, енциклопедичні словники. — 2008. 

20. Зливков В. Сучасна українська енциклопедія. — К., 2007. 

21. Королько В.Г. Сучасні енциклопедії - К.: Ваклер, 2003.

22. Лавренко О. Сучасні енциклопедії. К., 2002.

23. Литвин А.П. Сучасні українські енциклопедії. — К., 2003.

24. Медведчук В. Енциклопедії, енциклопедичні словники. — К., 1998.

25. Старовойтенко Р. Роль енциклопедії в науці // Нова політика. - 2004.

26. Пахарев А.Д. Русские энциклопедии. - К.: Знание Украины, 2004.

27. Пахарєв А.Д. Особливості створення та видання енциклопедій. — К.: Світогляд, 2005. 

28. Полохало В. Русские энциклопедии. – М., 2009.

29. Почепцов Г.Г. Русские энциклопедии. — М.: „Рефл-бук”, К.: „Ваклер”. — 2007.

30. Ящінський В.А. Сучасні українські енциклопедії /За ред. О.В.Бабкіної. – К., 1998. 

Книги: два автора 31. Брайант Дженнингз, Томпсон Сузан. Русские энциклопедии. Год издания: 2004.

32. Кухта Б., Теплоухова Н. Особливості створення та видання енциклопедій. — Львів, 1999.

33. Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Особливості створення та видання енциклопедій. — К., 2007.

34. Дашутін Г., Михальченко М. Видавництво енциклопедій. К.: Парламентське вид-во, 2007.

35. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Издание Русские энциклопедии: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. - М., 2008.

36. Гелей С.Д., Рутар С.М. Енциклопедичні словники. Навчальний посібник. – К., 2004.

37. Рябов С.Г., Тименко М.В. Енциклопедичні словники. – Київ: Тандем, 1996. 

38. Піча В.М., Хома Н.М. – Сучасна українська енциклопедія. – К.: «Каравела», 2000.

39. Нельга О.В., Забара Т.Б. Сучасна українська енциклопедія. — К.: ЦВК України, 2007.

Книги: три автора 40. Гелей С., Пастушенко Р., Рутар С. Українська енциклопедія: Навчальний посібник. — Львів, 1997.

41. Гелей С., Пастушенко Р., Рутар С. Українська енциклопедія: Навчальний посібник. — Львів, 1998.

42. Егорова-Гатман Е.В., Плешаков К.В., Байбачова В.Б. Русские энциклопедии. — М.: Никколо-медиа, 2002.

Книги без автора 43. Энциклопедический словарь. СПб.: Ф. А. Брокгауз, И. A. Ефрон, 1890—1907. 82 + 4 тт. на «Рубиконе»

44. Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под ред. С.Н. Южакова. СПб.: Просвещение, 1900—1909. 1-е — 4-е изд. (стереотипные). 1900—1907. 20 тт. + 2 дополнительных.

5-е изд. 1907—1909. 22 тт.

45. Гранат: Энциклопедический словарь. 58 тт. 1910—1948.

46. Большая советская энциклопедия (БСЭ). Москва. 1-е изд. 65 тт. 1926—1947. 2-е изд. 50 тт. 1950—1960. 3-е изд. 30 тт. 1969—1978. 

47. Советская военная энциклопедия (СВЭ), М., Ордена Трудового Красного Знамени военное издательством Министерства обороны СССР в 1977 —1979 годах в 8-ми томах.