Сучасні енциклопедії

История Академии Наук Украинской ССР / Гол. ред. Б. Патон. — 1979.(рос.)

Історія міст і сіл УРСР. У 26-х т. / Гол. ред. П. Тронько. — 1967—1974.

Словник іншомовних слів / Ред. С. Мельничук — 1974.

Російсько-український словник соціально-економічної термінології С. Воробйової і Т. Молодіда. — Наукова думка, 1966; 1976.

У пам'яті народній: історико-архітектурний довідник. — Редакція УРЕ, спільно з Українським Товариством охорони пам'яток історії та культури, 1975.

Після усунення з України П. Шелеста (1972) помітна тенденція Головної Редакції перейти частково на російську мову видань. Це відповідало прийнятій у 1970-80-х рр. методології зросійщення видань через двомовність, коли гостро актуальні чи важливі оригінальні українські видання перекладали паралельно російською мовою, з поступовим зменшенням чи навіть ліквідацією україномовних варіантів.

Статті в Українській Радянській Енциклопедії (УРЕ) розміщено за алфавітом.

Назви статей подані переважно у формі, що якнайстисліше визначає тему, предмет даної статті, й складаються, як правило, з одного, двох, рідше кількох слів. Однослівні назви статей наведено у формі іменника в однині. Наприклад, "Автомобіль" (а не "Автомобілі"), "Антологія", "Атомохід", "Баранець", "Біотрон". У множині назви статей дано в тому разі, коли це відповідає прийнятій науковій термінології. Наприклад, у зоології - "Антилопи", "Метелики", в хімії - "Барвники", в астрономії - "Астероїди", в ботаніці - "Злакові", "Боби", в географії - "Вулкани" тощо.

Якщо назва статті складається з кількох слів, то на перше місце ставиться, як правило, те слово, яке несе на собі логічний наголос і виражає специфічний зміст статті. Наприклад, "Автоматичне зварювання" (а не "Зварювання автоматичне"),"Українська мова", "Вітамінна промисловість", "Робітничий клас", "Соціалістичне змагання".

При формулюванні назв статей, що складаються з кількох слів, враховувалося не тільки те, яке з них є головним за своїм логічним значенням, а й узято до уваги, на яке слово читач найімовірніше шукатиме даний термін. Наприклад, бажаючи дістати відомості про державні герби або державні бюджети, читач, мабуть, передусім звертатиметься до слова "Герб" або "Бюджет". Тому заголовки ряду статей дано так: "Герб державний" (а не "Державний герб"), "Бюджет державний".

Щоб уникнути вміщення багатьох статей, що починаються тим самим словом (наприклад, словом "гіпотеза", "закон", "принцип", "договір", "угода", "прилад"), у назвах їх допускається інверсія - зміна звичайного порядку слів (наприклад, "Вартості закон", а не "Закон вартості", "Відносності принципи", а не "Принципи відносності").

Назви статей про підприємства, культурні заклади, вузи та інші організації, як правило, подано за географічною ознакою. Наприклад, "АМВРОСІЇВСЬКИЙ ЦЕМЕНТНИЙ КОМБІНАТ", "ВІННИЦЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ імені М.І. Пирогова", "КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ УРСР імені Т.Г. Шевченка". На відміну від цього науково-дослідні, проектно-конструкторські та інші такого типу установи в переважній більшості подано за їхнім профілем. Наприклад, "ФІЛОСОФІЇ ІНСТИТУТ АН УРСР". В окремих випадках назви установ наведено за абревіатурою, якщо вона частіше вживана, ніж повна назва установи. Наприклад, статтю про Державний інститут проектування міст дано за скороченою назвою "Діпроміст". Знак наголосу ставиться в словах, які входять до назви статті, над наголошеними голосними (крім односкладових слів). У складних словах ставиться тільки головний наголос (наприклад, агропромисловий). Якщо слово вживається з двома наголосами, то зазначаються обидва (наприклад, індустрія).

Етимологічні довідки даються до слів, що входять до назви статті і є безсумнівними запозиченнями з іноземних мов. До іншомовних назв тварин і рослин, хімічних сполук і ліків етимологічні довідки здебільшого не даються.

Дати народження і смерті, а також місце народження і смерті в біографічних статтях наводяться після прізвища та імені в дужках. Наприклад: Гюго (Нugо) Віктор-Марі (26.11 1802. Безансон - 22.V 1885, Париж). У статтях про вітчизняних діячів, які жили в період, коли літочислення велося за старим стилем, дати народження і смерті позначаються за старим і, в дужках, за новим стилем. Наприклад: Лисенко Микола Віталійович [10 (22).ПІ 1842, с. Гриньки, тепер Глобинського р-ну Полтавської обл.- 24.X (6.XI) 1912, Київ]. Відсутність у статті про вітчизняних діячів дат за двома стилями зумовлена тим, що з джерел не можна точно встановити, за яким саме (старим чи новим) стилем наведено дати їхнього життя. У всіх датах числа, що означають рік, без слова "рік" або літери "р".

Систему посилань запроваджено для забезпечення внутрішнього взаємозв'язку серед тематично близьких циклів статей, усунення повторень того самого матеріалу в різних статтях, полегшення пошуку необхідних відомостей і допомоги читачам якнайповніше ознайомитися з матеріалами УРЕ в питаннях, які у них виникли або зацікавили їх. Назви статей, на які робляться посилання, набираються курсивом. При посиланнях на статті, назви яких є й загальновживаними абревіатурами, або на терміни, що мають у своєму складі поширені на письмі абревіатурні форми, допускається скорочене написання посилань. Наприклад, "Див. Українська PCP, розділ "Населення", а не "Див. Українська Радянська Соціалістична Республіка", розділ "Населення". Посилання на статті про всесвітньовідомих політичних діячів, вчених, письменників, митців, як правило, не подаються, оскільки статті про них обов'язково будуть вміщені в УРЕ.

Умовні позначення й скорочення застосовуються для заощадження місця. Поряд з загальноприйнятими вживаються скорочення й умовні позначення, встановлені для цього видання. Основні умовні позначення для карт винесено на окремий аркуш-вкладку. Коли слова, що становлять назву статті, повторюються