Сучасні енциклопедії

З 1957 року виходить «Щорічник БСЕ». Підготовлені і випущені 3 видання Малій радянській енциклопедії (т. 1—10, 1928—31; 2 видавництва, т. 1—11, 1933—47; 3 видавництва, т. 1—10, 1958—60), 2 видання «Енциклопедичного словника» (т. 1—3, 1953—55; т. 1—2, 1963—64), здійснений випуск ряду галузевих енциклопедій, енциклопедичних словників і довідників (по країнах, регіонах і т. д.). Серед найбільших галузевих Е. 30-х гг.— «Технічна енциклопедія» (т. 1—26, 1927—36), Велика медична енциклопедія (т. 1—35, 1928—36), «Літературна енциклопедія» (т. 1—10, 1929—39, видання не завершене) і ін. З середини 40-х рр. різними радянськими видавництвами почався випуск енциклопедичних видань по машинобудуванню, гірській справі, військовій медицині, виданий ряд словників (політичний, філософський, дипломатичний, політехнічний економічний, педагогічний, юридичний і ін.). 

Провідне радянське видавництво в області енциклопедичної літератури — «Радянська енциклопедія». В кінці 50-х — початку 60-х рр. воно приступило до одночасного випуску більше 20 галузевих Енциклопедій, що відобразило процес диференціації наук і підняло на новий рівень енциклопедичну справу в СРСР. 

До середини 70-х рр. завершено видання наступних галузевих Енциклопедій «Філософській енциклопедії» (т. 1—5, 1960—70), «Радянській історичній енциклопедії» (т. 1— 16, 1961—76), економічній енциклопедії «Промисловість і будівництво» (т. 1—3, 1962—65), «Педагогічної енциклопедії» (т. 1—4, 1964—68), «Фізичного енциклопедичного словника» (т. 1—5, 1960—66), «Короткої хімічної енциклопедії» (т. 1—5, 1961—67), «Короткої географічної енциклопедії» (т. 1—5, 1960—66), «Сільськогосподарської енциклопедії» (т. 1—6, 1969—75), «Ветеринарної енциклопедії» (т. 1—6, 1968—76), «Великій медичній енциклопедії» (2 видавництва, т. 1—36, 1956—64; 3 видавництва, т. 1—30, виходить з 1974), «Малій медичній енциклопедії» (т. 1—12, 1965—70), «Театральній енциклопедії», (т. 1—5, 1961—67), енциклопедії «Велика Жовтнева соціалістична революція» (1977). Завершуються видання «Короткої літературної енциклопедії» (т. 1—9, 1962—78), енциклопедії «Мистецтво країн і народів світу» в 5 тт. (т. 1—4, 1962—78), «Музичній енциклопедії» в 5 тт. (т. 1—4, 1973—78) і ін. Воєніздатом випускається «Радянська військова енциклопедія» (до 1978 — 5 тт.) [19, 159]. 

З кінця 50-х рр. почалася робота з підготовки і видання Енциклопедій у союзних республіках на національних мовах, яких можна розділити на два основні види: універсальні і регіональні, присвячені своїй республіці (перші досліди створення Е. по регіонах відносяться до 30-м-коду рр.). Першою радянською республіканською Е. з'явилася «Українська радянська енциклопедія» (т. 1—17, 1959—65); окрім універсальної Е. на Україні видані: «Український радянський енциклопедичний словник» (т. 1—3, 1966— 1968), «Радянська енциклопедія історії України» (т. 1—4, 1969—72), енциклопедія «Історія міст і сіл України» (т. 1—26, 1967—73, Державна премія СРСР, 1976), енциклопедія «Історія українського мистецтва» (т. 1—7, 1966—68), «Сільськогосподарська українська енциклопедія» (т. 1—3, 1970—72), «Кібернетика» (1973). Завершені видання «Білоруській радянській енциклопедії» (т. 1—12, 1969—75), «Малій енциклопедії Латвійської РСР» (регіональна, т. 1—3, 1967—72), «Малої Литовської радянської енциклопедії» (регіональна, т. 1—2, 1966—75), «Естонської радянської енциклопедії» (т. 1—8, 1968—76). За станом на 1 сент.(вересень) 1978 в союзних республіках ведеться підготовка і випуск наступних енциклопедій: «Азербайджанська радянська енциклопедія» в 10 тт. (вийшло 2 тт.), «Вірменську радянську енциклопедію» в 10 тт. (3 тт.), «Грузинська радянська енциклопедія» в 10 тт. (2 тт.), «Казахську радянську енциклопедію» в 12 тт. (12 тт.), «Киргизька радянська енциклопедія» в 6 тт. (2 тт.), «Молдавську радянську енциклопедію» в 8 тт. (7 тт.), «Таджицька радянська енциклопедія» в 6 тт. (1 т.), «Туркменську радянську енциклопедію» в 10 тт. (1 т.), «Узбецька радянська енциклопедія» в 14 тт. (10 тт.), «Литовську радянську енциклопедію» (універсальна) в 12 тт. (3 тт.).

Важливою подією в радянській енциклопедичній справі стало видання «Дитячої енциклопедії» (т. 1—10, 1958—62; 2 видавництва, т. 1—12, 1964—69; 3 видавництва, т. 1—12, 1971—78).

 Велика увага приділяється створенню універсальних Е. у інших соціалістичних країнах. Болгарська академія наук видала «Коротку болгарську енциклопедію» («Коротка б'лгарська енциклопедія», т. 1—5, Софія, 1963—1969); Угорська академія наук — «Нову угорську енциклопедію» («új magyar lexikon», т. 1—7, Bdpst, 1959—1972). У ГДР (Німецька Демократична Республіка) Бібліографічний інститут другим виданням публікує «Новий словник Мейєра» (див. Мейєра енциклопедичні словники). Державне наукове видавництво в Польщі опублікувало «Велику загальну енциклопедію» («Wielka encykklopedia powszechna», t. 1—13, Warsz., 1962—70) і готує її друге видання. Академія Румунської Соціалістичної Республіки випустила «Румунський енциклопедичний словник» («Dictionar enciclopedic romîn», t. 1—4, Buc., 1962—66), а засноване в 1968 Румунське наукове енциклопедичне видавництво веде підготовку «Енциклопедії Румунії» («Enciclopedia României») в 5 тт. і «Великої румунської енциклопедії» («Marea enciclopedia româna») в 10 тт. У виданні Енциклопедичного інституту Чехословацької академії наук вийшов «Настільний науковий словник» («Přiruční slovnik naučný», т. 1—4, Praha, 1962—67), планується випуск 6-млосної Е. у Словаччині. Югославський Лексикографічний інститут видав «Енциклопедію Лексикографічного інституту» («Enciklopedija Eeksikografskog zavoda», t. 1—7, Zagreb, 1955—64) і «Енциклопедію Югославії» («Enciklopedija Jugoslavijc», т. 1—8, Zagreb, 1955—71).

В капіталістичних країнах старою з тих, що виходять по теперішній час великих універсальних Енциклопедій є «Британська енциклопедія». В 1975 вийшло її 15-е, принципово нове по своїй структурі видання в 30 тт.; воно ділиться на три частини: «Мікропедія», «Макропедія» і «Пропедія». «Мікропедія» («Micropaedia», т. 1—10) містить короткі статті для швидкої довідки з відсиланнями до «Макропедії» («Macropaedia», т. 1—19), що складається з вибраних розгорнутих статей (з числа представлених в «Мікропедії») для поглибленого вивчення питання; вони супроводяться списками літератури. Однотомна «Пропедія» («Propaedia») має орієнтуючий характер, показуючи загальний круг людських знань і розкриваючи