випускаються спеціальними підприємствами.
Для узагальнення оцінки результатів робіт щодо підвищення технологічності конструкції по лінії уніфікації,
блочності (агрегатування) і стандартизації рекомендується використовувати такі показники:
1) коефіцієнт уніфікації конструкції:
, (4.2)
де, Ну і Нс – кількість найменувань уніфікованих і стандартизованих деталей в конструкції машин (за винятком кріпильних деталей); Нзаг – загальна кількість найменувань деталей у машині (за винятком кріпильних).
2) коефіцієнт стандартизації конструкції:
, (4.3)
де, Дс – кількість стандартизованих деталей в конструкції (за винятком кріпильних деталей); Дзаг – загальна кількість деталей в конструкції машини (за винятком кріпильних).
3) коефіцієнт повторюваності:
, (4.4)
4) коефіцієнт конструкторської наступності:
, (4.5)
де, Д – кількість уніфікованих деталей (запозичених з інших конструкцій даного ряду).
5) коефіцієнт блочності:
, (4.6)
або більш точно:
, (4.7)
де, Убл – кількість блокових вузлів (уніфікованих складальних одиниць) у конструкції; Узаг – загальна кількість вузлів у конструкції машини; Дбл – кількість деталей, що входять у блокові вузли конструкції.
Технологічність і економічність конструкції машини буде тим вищою, чим вищим буде значення даних показників.
4.7. Технологічна підготовка виробництва
Технологічна підготовка забезпечує створення оптимальних матеріально-технічних передумов для випуску в найкоротший строк і з мінімальними витратами нових видів продукції з раніше заданими властивостями та якісними характеристиками. Технологічна підготовка включає вибір вихідної сировини, технічної бази, підбір типового технологічного процесу, технологічного оснащення (технологічне обладнання, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів), визначення послідовності операцій, засобів контролю та випробувань, режиму роботи, кваліфікації виконавців.
Основним змістом технологічної підготовки виробництва є:
1) відпрацювання конструкції виробу і деталей на технологічність;
2) розробка технологічних процесів;
3) проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення;
4) вивірення, налагодження і впровадження у виробництво розроблених технологічних процесів;
5) розробка методів технічного контролю.
Зміст і обсяг робіт з технологічної підготовки виробництва залежать від конструктивних і технологічних особливостей виробу, ступеня його новизни і типу виробництва.
1. Відпрацювання конструкції виробу на технологічність повинне забезпечувати на основі досягнення оптимальної конструкторської і технологічної наступності максимальну економічну ефективність при виготовленні й експлуатації виробу. Основне коло завдань із забезпечення технологічності виробу вирішується в процесі розробки конструкторської документації. Надалі – на стадіях технологічної підготовки виробництва – технологічність забезпечується коригуванням документації за результатами аналізу виробу на технологічність з урахуванням розроблених технологічних процесів. На даному етапі може бути виявлена необхідність у зміні конструкторських рішень для забезпечення можливості застосування типових технологічних процесів, більш раціональних способів виготовлення деталей і складання виробу.
2. Розробка технологічних процесів включає такі етапи:
- формування технологічного коду деталей на основі технологічного класифікатора;
- вибір виду технологічного процесу (одиничного, типового, групового) чи пошук аналогічного технологічного процесу;
- вибір технологічної бази (виду устаткування, інструмента й оснащення);
- складання міжцехового технологічного маршруту руху деталей і складальних одиниць у процесі обробки і складання;
- розробка маршрутних і операційних технологічних процесів;
- розрахунок норм витрати матеріалів і трудових норм;
- розробка програм управління для верстатів із ЧПУ й обробних центрів.
На стадії технологічної підготовки виробництва вибирається один із трьох видів технологічних процесів: одиничний, типовий, груповий. Одиничний технологічний процес призначений для виготовлення виробу (деталі) одного найменування, типорозміру і виконання, незалежно від типу виробництва. Він розробляється у такій послідовності:
- вибір вихідної заготовки і методу її виготовлення;
- складання технологічного маршруту;
- визначення складу засобів технологічного оснащення;
- розробка технологічних операцій;
- розрахунок норм часу і витрати матеріалів.
Типовий технологічний процес призначений для виготовлення групи деталей із загальними конструктивними і технологічними ознаками. Він розробляється для типового представника і включає всі основні і допоміжні операції, характерні для виробів даної групи. Типовий технологічний процес розробляється на основі аналізу безлічі діючих технологічних процесів виготовлення типового представника групи. Основою типізації технологічних процесів є класифікатор деталей, створений за допомогою ЕОМ. Він повинен містити повну інформацію про деталі різних типорозмірів із зазначенням всіх основних параметрів у закодованому вигляді. Сортування цих параметрів дозволяє створювати групи деталей, подібних за конструкцією і технологією обробки, для яких можливе застосування типових технологічних процесів. Розробка типового технологічного процесу включає такі етапи:
- уточнення вихідної заготовки і методу її одержання;
- уточнення послідовності операцій за типовим технологічним