Сучасний технологічний розвиток та його галузеві особливості

процесом;

- уточнення складу засобів технологічного оснащення;

- уточнення послідовності переходів і режимів обробки;

- уточнення норм часу і витрат матеріалів.

Груповий технологічний процес призначений для виготовлення групи виробів з різними конструктивними, але загальними технологічними ознаками. Основою розробки групового технологічного процесу і вибору загальних засобів технологічного оснащення є комплексний виріб – один із виробів групи або штучно створений (умовний) виріб, що включає всі конструкційні елементи, характерні для деталей цієї групи. Групова технологія створює

умови для використання методів і засобів, властивих крупносерійному і масовому виробництву, при невеликих (а в ряді випадків і одиничних) обсягах виготовлення виробів і деталей одного найменування, тобто у дрібносерійному й одиничному виробництві. Розробка групового технологічного процесу здійснюється за тією ж схемою, що й розробка типового процесу.

Групова технологія є базою для автоматизації серійного й одиничного виробництва. Для організації групового виробництва використовують подетальну або вузлову форми спеціалізації виробничих підрозділів. При цьому створюються групові спеціалізації виробничих підрозділів. При цьому створюються групові потокові лінії, цехи і ділянки групового виробництва.

Використання типових і групових технологічних процесів дозволяє скоротити кількість різноманітних технологічних маршрутів, підвищити продуктивність праці і знизити собівартість продукції за рахунок застосування найбільш прогресивного технологічного устаткування й оснащення, а також істотно знижує трудомісткість і тривалість технологічної підготовки виробництва.

Вибір технологічного процесу і технологічного оснащення (виду устаткування, інструмента й оснащення) є не тільки відповідальним, але й досить складним завданням за умов наявності декількох можливих варіантів його вирішення. Найважливішим критерієм вибору найбільш економічно-ефективного варіанта технологічного процесу і технологічного оснащення є технологічність виробу, яка загалом характеризується його виробничою (технологічною) собівартістю. У цьому випадку по кожному з варіантів необхідно розрахувати виробничу собівартість виробу і вибрати той варіант, що забезпечує мінімальний рівень перемінних і умовно-постійних витрат на одиницю продукції. При цьому для розрахунку собівартості (Спр) можна використовувати формулу:

(4.8)

де, Зпер – перемінні витрати на одиницю продукції; ЗП – загальна величина постійних витрат підприємства, що відносяться до собівартості продукції даного виду протягом року; N – річний обсяг випуску продукції даного виду в натуральному вимірі.

Розробка міжцехових технологічних маршрутів (розцеховка) здійснюється для всіх складових частин виробу. Вона включає розподіл номенклатури деталей і вузлів між цехами і дільницями, розробку технологічних маршрутів їхнього руху. Розцеховка визначає не тільки схему майбутнього технологічного процесу виготовлення виробу, а й номенклатуру виробничої програми кожного цеху, а тим самим спеціалізацію і кооперування основних цехів і дільниць підприємства.

Розробка технологічного процесу має різний ступінь деталізації в залежності від типу виробництва. В одиничному і дрібносерійному виробництві детальна розробка технологічних процесів себе не виправдовує через велику трудомісткість. У цих умовах звичайно обмежуються розробкою маршрутної технології. Маршрутний технологічний процес розробляється укрупнено й оформляється маршрутною картою, у якій встановлюється перелік і послідовність технологічних операцій, тип верстатів, на яких вони повинні виконуватися, оснащення, що застосовується, розряди робіт, укрупнені норми часу. Маршрутна карта в одиничному і дрібносерійному виробництві є основним документом, у якому оформляється розроблений технологічний процес.

У крупносерійному і масовому виробництві технологічний процес розробляється детально на всі операції та їх елементи. В цих умовах крім маршрутної технології розробляється операційний технологічний процес, що деталізує технологію обробки і складання до переходів і режимів обробки. Операційний технологічний процес оформляється операційною картою. У ній вказуються операції, переходи, технологічні режими (кількість оборотів, глибина різання, величина подачі й ін.), вид інструмента (обробного і вимірювального), оснащення, розряди робіт, поелементні (у розрізі кожної операції) і післяопераційні норми часу і витрати матеріалів.

3. Проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення є в багатьох випадках найбільш трудомістким етапом технологічної підготовки виробництва (у масовому і крупносерійному виробництві витрати часу на нього досягають 60 – 70% усього часу на технологічну підготовку виробництва нового виробу).

Розрізняють стандартне і нестандартне технологічне оснащення. До нестандартного (на відміну від стандартного) відносять засоби технологічного оснащення, не регламентовані державними чи галузевими стандартами. Чим вища серійність виробництва, тим ширше застосовується нестандартне оснащення. Крім того, застосування нестандартного технологічного оснащення багато в чому залежить від кількості і складності виготовлення оригінальних деталей і складальних одиниць, тобто від технологічності конструкції.

У процесі технологічної підготовки виробництва проектується і виготовляється безпосередньо на підприємстві спеціальне технологічне оснащення. Його кількість залежить від кількості оригінальних деталей, що входять у виріб. Чим більший обсяг виробництва, тим раціональніше застосування спеціального оснащення, оскільки підвищені витрати на його виготовлення окупаються економією від зниження трудомісткості виконання операцій. Універсальне, стандартне оснащення доцільно одержувати зі сторони, тобто купувати в спеціалізованих підприємств. Необхідно прагнути до максимального використання наявного на підприємстві устаткування, оснащення й інструмента.

На базі маршрутної технології розробляється планування устаткування, цехів і виробничих дільниць. За необхідності здійснюється реконструкція цехів (дільниць) і будівництво нових виробничих об’єктів.

4. Налагодження і впровадження технологічних процесів. На заключному етапі технологічної підготовки виробництва здійснюється вивірка, налагодження і впровадження розроблених технологічних процесів. У ході цих робіт повинна бути вивірена технологія обробки всіх деталей, складання вузлів і виробів, а також перевірена раціональність виготовлення оснащення. На підставі результатів такої вивірки усуваються окремі недоліки в технології, конструкції оснащення й остаточно налагоджується технологічний процес. Зміни на даній стадії технічної