+3 8(066) 185-39-18
fпідготовки виробництва можуть вноситися й у конструкторську документацію.
Технологічний процес вважається впровадженим з моменту досягнення виготовлення деталей і складальних одиниць відповідно до вимог креслень і з визначеною продуктивністю.
5. Розробка методів технічного контролю. Контрольні операції визначаються технологами відповідно до вимог креслень і технічних умов та фіксуються в технологічних картах. Для складних і відповідальних операцій технічного контролю розробляються спеціальні карти із зазначенням в них об’єкта контролю, місця його виконання, методів і засобів контролю, допустимих відхилень.
Розроблений технологічний процес оформляється у вигляді комплекту технологічної документації. Затверджений техпроцес є обов’язковим для всіх підрозділів і працівників підприємства. Технологічна дисципліна полягає в суворому дотриманні правил і вимог виготовлення заготовок, обробки деталей і складання виробу в цілому та його окремих частин відповідно до технічної документації.
Основою нового технологічного процесу є технологічний регламент, мета якого – забезпечення умов для найбільш раціонального використання робочої сили, техніки, матеріалів та інших засобів виробництва і досягнення на цій основі зростання продуктивності праці та зниження собівартості, забезпечення належних умов праці. У регламенті визначено вид, обсяги та якість продукції, норми витрат на одиницю продукції сировини, матеріалів, палива, енергії тощо. В ньому вказано послідовність виконання операцій по стадіях технологічного процесу, співвідношення між виробничими потужностями відділів та учасників, розміщення обладнання, оптимальний режим роботи технологічного обладнання, послідовність технологічного процесу та його параметри на кожній стадії.
Технологічний регламент розробляють науково-дослідні інститути (НДІ) або конструкторські бюро (КБ) підприємств. Він оформляється у вигляді комплекту технологічної документації і затверджується керівником підприємства. Виконання регламенту є обов’язковим для всіх працівників виробництва, порушення його призводить до браку, погіршення якості, зриву планомірної та ритмічної роботи підприємства. Контроль за дотриманням технологічного регламенту доручено змінному майстру (начальнику зміни).
4.8. Матеріальна підготовка виробництва
Матеріальна підготовка включає забезпечення підприємства (виробництва, цеху) необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами (сировиною), підготовку складських приміщень і транспортного обслуговування відповідно до потреб, розробку системи організації зберігання, облік та реалізацію готової продукції, матеріально-технічне постачання. В ході матеріальної підготовки визначають витратні коефіцієнти по сировині, матеріалах, паливу та енергії з урахуванням передового досвіду економного використання ресурсів, а також коефіцієнтів, які застосовуються на підприємстві. Тому витратні коефіцієнти поділяють на теоретичні, які визначаються розрахунковим шляхом, та виробничі, які фактично досягнуті. Розрахункові коефіцієнти мають бути прогресивними, науково обґрунтованими, тобто враховувати досягнення передових виробництв. Фактичні коефіцієнти, як правило, нижчі від планових або розрахункових у результаті використання раціоналізаторських пропозицій, проведення заходів щодо економії та бережливості.
При розробці технологічних процесів використовують такі види технологічної інформації: технологічний класифікатор об’єкта виробництва та технологічних операцій; систему позначень технологічних документів, стандарти й каталоги; нормативи (параметри) технологічних режимів; матеріальні та трудові нормативи. Технологічну документацію в цехах розробляють відповідно до стандартів підприємств. По змінах ведуть технологічний журнал, в якому записують хід технологічного процесу протягом кожної зміни по всіх стадіях та виявляють усі відхилення від технологічного регламенту.
ЄСКД – комплекс державних стандартів, що встановлюють взаємопов’язані правила і положення щодо порядку розробки, оформлення документації, яка розробляється та використовується підприємствами. Ця система забезпечує можливість взаємообміну конструкторською документацією, спрощення її форм, поліпшення умов технічної підготовки виробництва, а також експлуатації машин, апаратів та обладнання. Стандарти ЄСКД поширюються на всі види конструкторської та обліково-реєстраційної документації.
В нашій державі діє єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), яка являє собою сукупність стандартів і передбачає:
- застосування типових прогресивних технологічних процесів;
- застосування стандартних засобів автоматизації та механізації;
- застосування стандартного комплексу управлінських рішень та дій.
Система визначає системний підхід до вибору і застосування методів та засобів технологічних процесів.
ВосновуЄСТПВпокладеніміждержавні,державні,галузевістандарти,стандартипідприємств,
нормативно-технічна та методологічна документація (ієрархія стандарту).
Технологічна підготовка здійснюється за такими стадіями:
1. Отримання вихідної конструктивної документації на продукцію.
2. Відпрацювання конструкції виробів та продукції на технологічність виготовлення.
3. Розробка і уточнення типових технологічних процесів.
4. Проектування та виготовлення засобів технологічного оснащення.
5. Організація та управління процесом підготовки виробництва.
ЄСТПВ встановлює три стадії розробки документації:
- технічне завдання (визначають вимоги до документації, виконавців, розробників, джерела фінансування,
розрахунки техніко-економічної ефективності проекту);
- технічний проект (приймаються принципові технічні рішення та визначаються задачі і функції виробництва);
- робочий проект (розробляється спеціальна робоча документація для вирішення задач 2-ої стадії).
Технологічна документація – це комплекс текстових та графічних матеріалів, які окремо або у сукупності визначають технологічний процес виготовлення або ремонту виробів.
ЄСТД – це система взаємопов'язаних правил та положень, які регламентують:
1. Порядок розробки документації.
2. Види документації.
3. Правила оформлення.
4. Комплектація документів на різні вироби.
5. Порядок застосування документації.
Інформація подається трьома способами: текстовим, табличним, графічним.
4.9. Комплексна підготовка виробництва
Комплексна підготовка виробництва (КПВ) у відповідності з сучасними вимогами повинна бути реалізована у вигляді технічної, організаційної, матеріальної, економічної, соціальної та екологічної вимогами. Класифікація робіт за КПВ приведена на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Класифікація робіт за комплексною підготовкою виробництва
Нині найбільш перспективними напрямками організації автоматизації робіт за комплексною підготовкою виробництва, які забезпечують її найбільшу ефективність, є: створення систем конструкторсько-технологічного проектування, широке використання автоматизованих робочих місць проектувальників, розподіленої інформаційної бази даних, розробка між системного без паперового інтерфейсу, використання прогресивного технічного і програмного забезпечення, побудованого за модульним принципом.
На сьогоднішній день подібні інтегровані системи реалізовані лише для тих виробів, процес проектування конструкцій і технології яких не являє великої складності.
Для забезпечення максимального ефекту інтеграції необхідно, щоб технічній гнучкості ЕОМ відповідала інформаційна гнучкість системи проектування і системи управління, яка вимірюється відповідно, діапазоном деталей що проектуються і технологічних процесів їх виготовлення, а також часом реакції систем управління.
Важливою складовою такої технології є прогресивно-цільове управління, необхідність впровадження якого обумовлене тенденціями розвитку економіки і науково-технічного прогресу, основними із яких є: зростання масштабів виробництва і ступені його узагальнення; зростання складності організаційних систем, які володіють багатогранністю виробничих і науково-технічних зв’язків; зростання числа взаємодіючих підрозділів, які приймають участь в складних процесах від зародження ідеї до втілення її у виробництво; орієнтація на кінцеві результати і ін.
Програмно-цільовий підхід до організації підготовки виробництва дозволяє в значній мірі знизити ризик, обумовлений двома обставинами: по-перше, невизначеністю результатів проектування нового виробу і їх досягнення; по-друге, необхідністю обліку значної кількості вимог для досягнення необхідного ефекту. Це досягається шляхом прогнозування, розробки альтернативних варіантів.
Використання програмно-цільового підходу дозволяє здійснювати раціональну організацію науково-технічних розробок і їх впровадження, оперативне маневрування ресурсами, оптимізацію витрат і забезпечення необхідної якості тільки що розроблених виробів, впровадження економічних методів господарювання, велику гнучкість, динамізм, підвищення відповідальності за виконання поставлених задач на всіх рівнях ієрархії.
Узагальнення наявних досліджень дозволяє розділити всі напрямки удосконалення підготовки виробництва на планово-економічні, організаційно-технічні і організаційно-управлінські (рис.4.2).
Рис. 4.2. Класифікація напрямків удосконалення КПВ
Принциповим питанням вдосконалення і розвитку програмно-цільового підходу до підготовки виробництва нових виробів є організація управління науково-технічними програмами.
Важлива роль в організації підготовки виробництва належить розробці методичних основ програмно-цільового підходу, які включають принципи формування і реалізації програм на рівні підприємства, розробку їх концептуальної моделі, послідовності організації робіт.
Запитання для самоконтролю
1. Що таке технічне завдання, його зміст та призначення?
2. Що являє собою і передбачає єдина система технологічної підготовки виробництва?
3. Перечисліть та розшифруйте стадії технологічної підготовки виробництва.
4. Що являє собою технологічна документація?
5. Наведіть класифікацію технологічної документації.
6. Перерахуйте основні переваги автоматизації.
7. Наведіть класифікацію робіт за комплексною підготовкою виробництва.
8. Наведіть класифікацію напрямків удосконалення комплексної підготовки виробництва.
9. Що являє собою програмно-цільовий підхід? Який очікуваний ефект його впровадження в організацію підготовки виробництва?
10. Назвіть основні етапи розвитку автоматизації.
11. В яких галузях народного господарства вперше були застосовані автомати?
12. Дайте визначення автоматизації, АСУ, автоматизації виробництва. Їх відмінності.
13. Що являє собою автоматичне регулювання? Де застосовується?
14. Дайте визначення автоматичному та автоматизованому управлінню. Назвіть їх відмінності.
15. Дайте визначення системам автоматичного регулювання. Приведіть приклади їх застосування.
16. Які автоматичні пристрої ви знаєте? Назвіть їх функції.
17. Назвіть мету функціонування АСУ витратами сировини і матеріалів.
18. Дайте визначення гнучкому автоматизованому виробництву.
19. За рахунок яких факторів досягається підвищення гнучкості виробничої системи?
20. Назвіть фактори від яких залежить техніко-економічна ефективність гнучких виробничих систем.
21. Назвіть шляхи підвищення економічної ефективності гнучких виробничих систем.
22. Дайте визначення технічній підготовці виробництва.
23. Назвіть етапи конструкторської підготовки виробництва.
24. В чому полягає суть технічного завдання?
25. Що являє собою технічна пропозиція?
26. Що являє собою ескізний проект?
27. В чому полягає суть технічного проекту?
28. В чому полягає суть робочого проекту?
29. Назвіть основний зміст технологічної підготовки виробництва.
30. Назвіть основні етапи технологічної підготовки виробництва.
31. В чому полягає суть матеріальної підготовки виробництва?