Суд і судочинство на Буковині (остання чверть XVIII – початок XX ст.)

В процесі наукового дослідження висхідним було положення про застосування процесуального права в судах Буковини, яке складало самостійну систему. Кримінальне, цивільне право тісно перепліталося з процесуальним, тому застосування основних норм в процесі судочинства відбувалося спільно.

Правозастосувальна діяльність Австрійської держави була розрахована на забезпечення безперечної реалізації всієї сукупності правових норм. Окремі види процесу мали свої особливості.

Австрійська імперія проводила на Буковині політику процесуального примусу. Ця діяльність оберігалася нормами матеріального права шляхом встановлення специфічного складу правопорушень (кримінальних злочинів і адміністративних) і застосуванням відповідних засобів юридичної відповідальності. Покарання як необхідність досягало своєї кінцевої мети – залякування; покарання з репресивного заходу поступово перетворювалося в попереджувальний. Спроба провести якісний аналіз статистичних відомостей дала можливість проаналізувати склад злочинів, ступінь небезпечності для тогочасного суспільства.

Дослідження розвитку судочинства на Буковині в зазначений період дає можливість зробити хоча б приблизне порівняння судової системи тогочасної Австрійської держави з реформуванням судової системи в сучасні Україні. Прокладаючи шлях у майбутнє нашої судової системи, не зайво оглянутися й на шлях, пройдений в цій галузі, зокрема однією з історичних областей України – Буковиною, і усвідомити з історичного досвіду, принаймні, таке:

- зі зміною суспільного ладу в країні слід оперативно і послідовно здійснювати судову реформу відповідно до нових потреб суспільства, рішуче відмовлятися від віджилих норм права і форм судочинства, що захищали попередню систему;

- суд повинен бути самостійним, незалежним від побічних корисливих впливів і керуватися лише законом;

- першочерговим завданням судової системи повинен бути захист конституційного ладу держави, прав і свобод її громадян;

- порушення законів обов’язково повинно тягнути за собою покарання. Водночас, слід ширше застосовувати непентеціарні форми покарання, дбати про те, щоб в’язниця повертала суспільству не рецидивістів, а законослухняних громадян.

 

 

1. Городницька Л. В. З історії виникнення і становлення процесуальних правових відносин у цивільному судочинстві на Буковині в середині і другій половині XIX ст. // Питання історії України. Збірник наукових статей. – Т. 4. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. -С. 261-266.

2. Городницька Л. В. Система судових органів Буковини (1774-1914 рр.) // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. -Вип. 12. -К. : Інститут історії України НАН України, 2001. -С. 92-103.

3. Городницька Л. В. Кримінальне судочинство на Буковині (1774-1914 рр.) // Історія України: Маловідомі імена події, факти. – Вип. 19. – Київ-Донецьк: Рідний край, 2001. – С. 19-30

4. Городницька Л. В. Цивільне судочинство в Буковині (1774-1918рр) // Економіка, управління, право. Збірник наукових праць. – Харків. -1997. -№ 1. -С. 104-108.

5. Городницька Л. В. Кримінальне судочинство на Буковині (1774 – 1918 рр.) // Право України. -1999. -№ 12. -С. 109-112.

6. Городницька Л. В. З історії діяльності громадських рад Буковини (1861 -1918рр.) // Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні. Матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Науковий вісник. – Чернівці, 2001. – С. 18-22

7. Городницька Л. В. Державно-конституційні традиції в козацьку добу. //Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвяченої 120 – річчю заснування Чернівецького університету. -Т. 1. -Чернівці, 1995- 4-6 травня. – С. 17-18.

8. Городницька Л. В., Холевчук В. М. Реорганізація судових установ на Буковині на основі конституції Австро-Угорської імперії 1867р. // До витоків назви краю Буковина. Друга Буковинська історико – краєзнавча конференція. -Чернівці, 1992. -2-3 жовтня. -С. 13-14.

9. Городницька Л. В. Михайло Грушевський про приєднання території Буковини до складу Австрійської імперії // До витоків назви краю Буковина. Друга Буковинська історико-краєзнавча конференція. – Чернівці, 1992. -2-3 жовтня -С. 51-52.

 

 

Городницька Л. В. Суд і судочинство на Буковині (остання чверть XVIII – початок XX ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю: 07. 00. 01 – Історія України – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2002.

В дисертації на основі широкого кола неопублікованих архівних матеріалів досліджується процес становлення судової системи на Буковині 1774-1914 рр. Суттєві зміни в судоустрої Буковини відбулися після революції 1848р. Судова влада відокремлювалася від законодавчої і виконавчої і проголошувалася незалежною.

На Буковині у II половині XIX ст. сформувалася триступенева система загальних судів: повітових, колегіальних повітових (окружних), крайових судів; діяли також суди військові, промислові, торгові.

Дослідження виникнення процесуальних правовідносин, особливостей підсудності цивільних справ, організації кримінального судочинства, своєрідності розгляду політичних злочинів дає можливість проаналізувати позитивне і негативне в розвитку судочинства, в окремому, відносно автономному політико-адміністративному утворенні – провінції Буковині в період її перебування у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.

Результати наукового дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України та регіональних досліджень, під час підготовки вузівських спецкурсів. Матеріали дисертації можуть стати допоміжною ланкою при розробці нормативних актів з питань судочинства.

 

Ключові слова: суд, судочинство, цивільний процес, кримінальний процес, нормативно-правові акти, докази, юридичні факти, види покарань, законодавство, правові відносини.

 

 

Городницкая Л. В. Суд и судопроизводство на Буковине (последняя четверть XVIII – начало XX вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности: 07. 00. 01 – История Украины – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. – Черновцы, 2002.

В диссертации на основе обширного круга неопубликованных архивных материалов и печатных источников исследуется процесс становления судебной системы на Буковине (1774-1914 гг.), создание и организация деятельности судебных органов во время пребывания края в составе Австрии. Существенные изменения в судоустройстве Буковины произошли после революции 1848 г. Судебная власть отделялась от законодательной и исполнительной и провозглашалась независимой.

Автор рассматривает и анализирует формирование системы судов. На Буковине во II половине XIX в. сформировалась система общих судов: уездных, коллегиальных уездных (окружных), краевых; действовали также военные, промышленные и торговые суды. Постепенно сеть уездных и окружных судов увеличивалась. Конституция Австро-Венгрии 1867 г. провозгласила, что судебная власть в государстве исполняется от имени короля. Состав и компетенции судов определяли специальные дополнительные законодательные акты. Судопроизводство велось по всем видам правонарушений, которые условно делились на полицейские проступки и уголовные преступления. Судьи провозглашались самостоятельными в действиях и независимыми при рассмотрении дел. Судебные процессы были публичными и устными. Они делились на гражданские и уголовные. В уголовном судопроизводстве разрешался письменный процесс. Рассмотрение политических дел относилось к уголовному судопроизводству. Кроме процеcсуальных действий суды давали разъяснения нормативно-правовых актов.

В диссертации на основе архивных источников даётся основательная характеристика судопроизводства. На територии Буковины судебные заседания велись на немецком языке. Австрийская империя проводила на Буковине политику процесcуального принуждения. Такая деятельность охранялась нормами права вследствие встановления специфического состава преступления и использования соответствующих методов юридической ответственности.

В результате анализа многочисленных исторических документов выявлено, что судебные процессы на Буковине в конце XVIII – начале XX в. были дорогими и зачастую недоступными для большинства жителей края. Уголовное судопроизводство стало оружием в руках австрийской власти на Буковине, которая использовала уголовно-процессуальное право в своих интересах. Уголовный процесс формально основывался на некоторых демократических принцыпах – равноправие граждан перед законом и судом, право подсудимого на защиту, презумция невиновности, – но гарантий их осуществления в суде не было. Органы расследования, суд, прокуратура как составные части аппарата принуджения Австрийской (Австро-Венгерской) империи призваны были защищать интересы дворянства, со временем – интересы представителей большого капитала. Судопроизводство велось в большинстве случаев в интересах багатых граждан, допускались грубые нарушения законодательства, подкупы судьев, о чём соответственно свидетельствуют заявления, письма в высшие судебные инстанции с просьбой пересмотрения дела.

Исследование возникновения процессуальных правоотношений, особенностей подсудности гражданских дел, организации криминального судопроизводства, своеобразности рассмотрения политических преступлений предоставляет возможность проанализировать положительное и отрицательное в развития судопроизводства в отдельном, относительно автономном политико-административном образовании – воеводстве Буковине в период её пребывания в составе Австрийской (Австро-Венгерской) империи.

Материалы диссертации, результаты научного исследования могут быть использованы при подготовке обобщающих работ по истории Украины и региональных исследований, подготовке вузовских спецкурсов. Они могут стать вспомогательным звеном при разработке нормативных актов по вопросам судопроизводства, проведения судебной реформы в Украине, в частности при разработке гражданского процессуального и уголовно-процессуального законодательства, поскольку изучение прошлого опыта юриспруденции может содействовать усовершенствованию судебной власти и в наше время.

Ключевые слова: суд, судопроизводство, гражданский процесс, криминальный процесс, нормативно-правовые акты, доказательства, юридические факты, виды наказаний, законодательство, правовые отношения.

 

Gorodnintska L. V. Court and judiciary in Bukovina (the last quarter of XVIII – the begіnnіng of XX century)

The dissertation is presented to confer a scientific degree of the candidate of historical sciences in speciality 07. 00. 01 – History of Ukraine. – Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych. -Chernivtsi, 2002.

On the basis of unpublik archives materials recearch the process of formation of the Court system in Bukovina (1774-1914) and formation of activity of Courts. Important changes in Bukovina’s judiciary took place after the revolution in 1848, when judicial power separates from executive legislative powers and proclaimed an independentce.

The three stages of the Common court system formed in Bukovina in the second part of XIX th century: regionals, collegium regionals, districts; and among them: Military courts, Trade courts, Industrial courts.

The research of the origin of procedure relatives, peculiarities of the Civil cases, organisation of Criminal trials, tried a political cases, gave opportunity to analise positive and negative in the development of Bukovina’s judiciary when Bucovina was as a part of Austua-Hungary Empire.

The these’s materials can become an auxilary chains in the preparation of laws, carrying out the judicial reforms in Ukraine, civil and criminal legislation. Studying of past experience can help to improve the legal system in modern Ukraine.

Key words: trial, judicial, civil process, criminal process, laws, evidence, legal facts, kinds of punishment, legislative relations.