Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Система математичних задач як засіб формування евристичної діяльності учнів основної школи

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

конференції імені академіка М. Кравчука (Київ, 1998), на Міжнародній конференції “Проблеми теорії і методики викладання математики, фізики та інформатики” (Мiнськ, 1998), на Міжнародній конференції “Математична освіта і сучасні перспективи” (Могильов, 1999), на Міжнародній науково-методичній конференції “Евристичні методи у навчанні математики” (Донецьк, 2000), на конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками наукової роботи Донецького національного університету (1992-2001 рр.), на регіональних методичних семінарах (м. Донецьк, 1995-1997 рр.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 11 роботах. Серед них 6 – у збірниках наукових праць, 4 – в тезах та матеріалах конференцій, одна рекомендована Міністерством освіти України як навчальний посібник для основної школи.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (227 найменувань обсягом 17 сторінок) і 17 додатків (обсягом 31 сторінка). Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок, основний текст викладений на 178 сторінках, робота містить 66 ілюстрацій і 19 таблиць.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну основу і методи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, представлені впровадження і апробація.
У першому розділі “Розвиток евристичної діяльності учнів основної школи як педагогічна проблема” проаналізовані підходи до трактування евристики як спеціальної галузі знання; розглянуті кібернетична, винахідницька та психолого-педагогічна концепції евристики; розкритий специфічний зміст евристичного процесу з ілюстраціями на математичному матеріалі; уточнені поняття “евристики”, “евристична діяльність”, встановлені показники рівнів сформованості евристичної діяльності, її структура; виділені чотири підходи до поняття “евристики”; відібрані базові евристики; встановлені психолого-педагогічні передумови розвитку евристичної діяльності учнів основної школи.
У трактуванні евристики як спеціальної галузі знання ми дотримувалися погляду на цю проблему С. У. Гончаренка “Евристика – це наука, яка вивчає евристичну діяльність, зокрема – моделі прийняття рішень в умовах невизначеності”.
Аналіз літературних джерел дозволив нам розмежувати три аспекти евристики: кібернетичний, спрямований на побудову машинних програм (А. Ньюелл, Дж. С. Шоу, Дж. Міллер, М. Д. Мінський, Г. А. Гелертнер, Н. Рочестер та інші), винахідницький, пов’язаний з висуванням науково-технічних, раціоналізаторських і конструкторських рішень (Г. С. Альтшуллер, Г. Я. Буш, В. А. Моляко та інші) і психолого-педагогічний, пов’язаний з розробкою методів і форм організації продуктивної навчальної діяльності учнів (В. Н. Пушкін, О. Ф. Есаулов, Ю. М. Колягін, Л. М. Фрідман та інші).
У психолого-педагогічній літературі серед різних трактувань поняття “евристики” ми виділяємо чотири основні: евристики як всілякі засоби (графічні схеми, друковані інструкції, усні вказівки викладача, наочні матеріали, відомості тощо), застосування яких робить можливим і полегшує розв’язання задачі (М. Б. Балк, Г. Д. Балк, Г. О. Балл, К. Г. Юнг та ін.) ; евристики як прийоми розв’язання певних класів задач, що не піддаються чіткій алгоритмізації (В. І. Андрєєв, О. Б. Єпішева, В. І. Крупич, З. І. Слєпкань та ін.) ; евристики як розумові міркування правдоподібного характеру (Дж. Брунер, Г. В. Дорофєєв, Д. Пойа та ін.) ; евристики як специфічні розумові прийоми, що складають пошукові стратегії і тактики (Н. І. Зільберберг, Л. Ларрсон, Ю. М. Колягін, Ю. М. Кулюткін, Г. І. Саранцев, Л. М. Фрідман та ін). Поняття “евристики” у роботі використано в останньому значенні.
У різноплановій номенклатурі евристик з багатьох, наведених у психолого-методичних працях, нами виділені саме ті, які доцільно формувати в учнів основної школи на матеріалі шкільних (не тільки олімпіадних) задач. Відбиралися вони на основі: принципів відбору змісту математичної освіти, сформульованих М. І. Бурдою; результатів анкетування провідних учителів щодо важливості певних евристик в курсі математики основної школи, цінності їх застосувань; інтерв’ювання учнів з приводу того, наскільки певні евристики цікаві й доступні, чи розширюють вони їх уявлення щодо методів розв’язання, методів дослідження.
Це базові евристики, які складають стратегії пошуку розв’язання не тільки суто математичних задач, але й проблем із суміжних галузей знань. А саме – залучення допоміжних наочних моделей; інтерпретація формулювання задачі іншою мовою (геометричною, алгебраїчною, фізичною) ; переформулювання задачі тією ж мовою; розбиття складної задачі на підзадачі; розглядання окремих (граничних) випадків; введення допоміжних елементів; скорочений перебір; тимчасове відкидання частини умови задачі; застосування допоміжних побудов; ворушіння окремих параметрів системи; оцінювання і прикидки; наведення контрприкладу; використання ідей симетрії, подібності, розмірності, парності, неперервності, швидкості і напрямку змінювання, обмеженості.
При розв’язуванні задач наведені евристики переплiтаються мiж собою, будуються в складнi ланцюги й утворюють рiзноманiтнi евристичнi стратегiї, якi дозволяють проводити попереднi оцiнки поведiнки систем, що дослiджуються, отримувати приховану iнформацiю i на цій основі будувати розв’язання.
Евристичну діяльність в аспекті дослідження ми розглядаємо як сумісну навчальну діяльність учителя й учнів, учнів між собою для відкриття нового знання про математичні об’єкти, прийоми постановки і розв’язання пов’язаних з ними задач, у тому числі зовніх до математики.
Акцентування, винесення в діалог неявних, неусвідомлених і не завжди формалізованих компонентів знання – одна з важливих функцій сумісної діяльності в ситуації навчання. Ситуація навчальної співпраці здійснює прямий вплив на випереджаючу актуалізацію смислової сфери свідомості суб’єкта, системи значень, відношень до знання, що зумовлює більш успішне освоєння когнітивних компонентів розумових дій.
Особливістю евристичної діяльності учнів є фактор відкриття, яке, як правило, не має об’єктивної, а лише суб’єктивну
Фото Капча