Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Система математичних задач як засіб формування евристичної діяльності учнів основної школи

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

відкриття, яке, як правило, не має об’єктивної, а лише суб’єктивну значущість. Евристики в більшості випадків не усвідомлюються, злиті з продуктами дій, оскільки увага зосереджується на розв’язанні. У зв’язку з цим для поглиблення рівня абстрагованості евристик доцільно застосовувати спеціально створені системи задач. Розвиток евристичної діяльності являє собою сходження на структурні рівні, де обсяг свідомого і логічно упорядкованого знання, витягнутого з несвідомого, зростає. При розв’язуванні задач відбувається неодноразове перевтілення несвідомого в свідоме і навпаки.

3. Система задач сприятиме розвитку евристичної діяльності учнів основної школи, якщо вона базуватиметься на принципах максимальної зацікавленості, наочності, евристичності, поступового нарощування складності і відповідатиме наступним вимогам: повноти представлення евристик; раціонального співвідношення між логічною та евристичною компонентами навчальної діяльності; спрямованості наведення на відкриття; відповідності життєвій практиці учнів; комплексного і доцільно виправданого залучення традиційних і сучасних засобів навчання; забезпечення рівневої диференціації.
4. Евристична складова задачі характеризується за етапами навчання і наявним рівнем пізнавальних потреб. Це дозволяє відобразити динамічний характер формування евристичної діяльності, пов’язаний з можливістю трансформування евристичної складової задачі в алгоритмічну; підкреслити, що для творчого самовираження і розвитку евристичної діяльності потрібні не просто задачі з невідомим учню способом розв’язання, а саме ті, які відповідають його пізнавальним потребам.
5. На матеріалі шкільних (не тільки олімпіадних) задач учнів основної школи доцільно знайомити з базовими евристиками, що складають основні пошукові стратегії: залучення допоміжних наочних моделей; інтерпретація формулювання задачі іншою мовою (геометричною, алгебраїчною, фізичною) ; переформулювання задачі тією ж мовою; розбиття складної задачі на підзадачі; розглядання окремих (граничних) випадків; введення допоміжних елементів; скорочений перебір; тимчасове відкидання частини умови задачі; застосування допоміжних побудов; ворушіння окремих параметрів системи; оцінювання і прикидки; наведення контрприкладу; використання ідей симетрії, подібності, розмірності, парності, неперервності, швидкості і напрямку змінювання, обмеженості.
6. Наочне моделювання (у тому числі і комп’ютерне) являє собою системоутворюючий фактор психологічного процесу інтеріоризації математичної інформації, особливо на інтуїтивному рівні свідомості. Це зумовлено вагомою долею теоретичних знань, що підлягають засвоєнню учнями. Взаємодія свідомого і несвідомого рівнів надає можливість відкривати нові для них факти і закономірності.
7. Суттєві передумови, що сприяють розвитку евристичної діяльності учнів основної школи, складають наступні фактори: забезпечення інтуїтивної основи курсу, яка передбачає збагачення досвіду учнів щодо математичних закономірностей за допомогою залучення їх до спостережень з використанням матеріальних і знакових моделей, комп’ютерних експериментів; забезпечення раціонального співвідношення між логічною і евристичною компонентами навчання, яке передбачає поступове посилення елементів дедукції за допомогою спеціально створених ситуацій почуття потреби в логічному доведенні; створення сприятливого мікроклімату для творчої співпраці; орієнтація учнів на самостійну роботу, формування в них потреби вивчати спеціальну літературу; забезпечення «математичного» спілкування не тільки на уроці, а і в позаурочний час, яке може відбуватися у формі поточних заліків, взаємоконсультацій, математичних боїв, математичних вечорів, КВК і т. ін. ; цілеспрямоване формування алгоритмічних і евристичних прийомів розумової діяльності; забезпечення в навчанні феномену «зони найближчого розвитку» (за Л. С. Виготським) ; забезпечення роботи учнів у гомогенних і гетерогенних групах парами, індивідуально і колективно, що створює свого роду гімнастичну залу для вправ у розумовій колективній діяльності і спілкуванні; повернення учнів до аналізу власних дій, до того, що допомогло знайти ідею розв’язання проблеми, що було перешкодою і як вона була усунена; систематичне проведення роботи з розв’язаною задачею для навчання ставити і вирішувати нові проблеми.
8. Розроблені i експериментально перевірені система математичних задач і методика її використання для формування та розвитку евристичної діяльності учнів основної школи можуть бути використані вчителями, методистами, авторами підручників для учнів і методичних посібників для вчителів, студентами математичних спеціальностей педагогічних вузів.
Проблема формування евристичної діяльності школярів при вивченні математики повністю ще не вирішена. Вважаємо, що однією з актуальних задач теорії та методики навчання математики залишається більш детальна розробка проблеми формування евристичної діяльності учнів інших вікових категорій, зокрема старшої школи.
 
Результати дисертаційного дослідження висвітлені в таких публікаціях автора:
 
Горчакова И. А. О формировании мотивации при обучении математике на основе эвристик // Евристика та дидактика точних наук: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 10. – Донецьк: ТЕАН, 1999. – С. 70-77.
Горчакова І. А. Переваги евристичного пiдходу до розв’язання задач // Дидактика математики: проблеми дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 13. – Донецьк: ТЕАН, 2000. – С. 78-85.
Горчакова І. А. Формування евристичної діяльності в учнів основної школи // Наука і сучасність: Збірник наукових робіт НПУ ім. М. П. Драгоманова. Том ХХІV. – К. : Логос, 2001. – С. 27-33.
Горчакова І. А. Евристики з позицій кібернетики, винахідництва та дидактики // Наука і сучасність: Збірник наукових робіт НПУ ім. Драгоманова. Том ХХVІІ. – К: Логос, 2001. – С. 3-11.
Горчакова І. А. Моделювання як засіб розвитку евристичної діяльності учнів основної школи // Дидактика математики: проблеми дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 15. – Донецьк: ТЕАН, 2001. – С. 80 – 90.
Горчакова І. А. Логіка та евристика у навчанні математики // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ ім. М. П. Драгоманова. Вип. 44. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. – С. 68 – 77.
Фото Капча