Тактична підготовка спортсменів

Предмет:

Тип роботи:

Лекція

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

– в плаванні і т. д. Дослідженнями встановлено, що кожній довжині кроків відповідає оптимальна частота, що забезпечує найбільшу економічність роботи. При їзді на велосипеді із швидкістю 35 км-г 1 найбільш економічної роботи приводить використання передачі з укладанням 6, 83-7, 26 м при частоті педалювання 73-83 в 1 хв, а при швидкості 42 км-г1 відповідно 6, 83-7, 88 і 90- 103 м. Разом з тим індивідуальні особливості спортсменів (будова тіла, можливості системи енергозабезпечення, психічні якості і ін.), зміну функціонального стану організму спортсменів на різних ділянках дистанції накладають істотний відбиток на тактичну схему проходження дистанції і на основні параметри спортивної техніки, що забезпечують її реалізацію.

На вибір варіанту тактики впливає специфіка виду спорту, структура фізичної підготовленості, а також ряд психологічних моментів, пов'язаних з особливостями конкретних змагань. Підтвердженням цьому є аналіз проходження дистанцій змагань видатними представниками різних циклічних видів спорту.

Рекомендуючи рівномірний розподіл сил на дистанції, в той же час слід враховувати можливі тут ситуації. У тих випадках, коли спортсмени змагаються на окремих доріжках (плавання), відносне рівномірне проходження дистанції дає найбільший ефект. Інша ситуація виникає, коли декілька спортсменів змагаються на одній доріжці (біг на дистанціях 800 м і більш, спринтерська гонка у велосипедному спорті – трек). Боротьба за вигідне місце на доріжці, прагнення зайняти найбільш зручне місце з аеродинамічної позиції і т. п. вимагають постійних тактичних маневрів і, природно, зміни швидкості пересування.

Складність тактичної боротьби в індивідуальній шосейній гонці, складність велотрас підтверджується широкими коливаннями швидкості на різних ділянках дистанції.

Різкі прискорення, які іноді дозволяють собі спортсмени при проходженні дистанцій змагань, і пов'язані з ними втрати можуть бути компенсовані психологічною перевагою, яка отримає спортсмен, несподівано для суперників що різко збільшує швидкість. Проте необхідно підкреслити, що прискорення на окремих ділянках дистанцій під силу тільки виключно добре підготовленим у функціональному відношенні спортсменам і командам. Прискорення доцільні лише в тому випадку, якщо підготовка до них не знижує швидкості просування і якщо після закінчення прискорення спортсмен або команда в змозі зберегти оптимальний темп і ритм роботи.

Особливу складність тактична боротьба має в спринтерській велосипедній гонці на треку. Тут можна виділити наступні чинники, які в комплексі визначають ефективність тактичних дій спортсменів:

здатність гонщика вільно маневрувати з метою заняття зручної позиції на полотні треку;
уміння ефективне виконувати «сюр танок»;
здібність до контролю за діями супротивника і ведення тактичної боротьби в складних умовах проходження віражів;
уміння правильно вибрати час для несподіваного ривка, швидко реагувати на ривок супротивника, ефективно виконувати завершальний кидок на лінію фінішу.

Дуже важливе уміння маскувати дійсні наміри з метою створення у супротивника помилкового уявлення про свій фізичний і психічний стан, про свої тактичні наміри. Таке маскування у поєднанні з обманними діями є могутньою тактичною зброєю в спринтерській гонці. Здатність видозмінювати тактичну схему ведення боротьби змагання залежно від особливостей і ходу змагань, складу учасників є важливим показником тактичної підготовленості спортсменів. При цьому велика роль відводиться прийомам і діям, що характерним для конкретного спортсмена, визначають його індивідуальність. Як правило, саме такі дії є найбільш несподіваними для суперника і через це найефективнішими.

Активність тактичних дій є важливим показником спортивної майстерності. Спортсмен високої кваліфікації повинен уміти нав'язувати суперникові свою волю, чинити на нього постійний психологічний тиск різноманітністю і ефективністю своїх дій, витримкою, волею до перемоги, упевненістю в успіху. Особливого значення активність тактичних дій набуває в тих видах спорту, в яких має місце пряме зіткнення з суперником (футбол, хокей, баскетбол, всі види боротьби і ін.), виникнення несподіваних ситуацій, що вимагають адекватного техніко-тактичного рішення (парусний спорт, гірськолижний спорт). При цьому активність в іграх і єдиноборстві – важливий показник тактичної підготовленості при веденні як наступальних, так і оборонних дій.

У командних видах спорту важливою стороною тактичної підготовленості є рівень взаємодії партнерів в групових і командних діях. Саме від ефективності взаємодії спортсменів, умілого поєднання відпрацьованих тактичних схем з нестандартними рішеннями, використання індивідуальних можливостей кожного спортсмена для досягнення кінцевого результату залежить, наприклад, ефективність комбінацій в спортивних іграх.

Ефективність тактичної діяльності в багатьох видах спорту визначається здібностями спортсмена до просторової і тимчасовою антиципації, тобто передбаченню ситуації змагання до її розгортання. Саме цією здатністю багато в чому визначається точний вибір позиції воротарем у футболі або гандболі, перехоплення м'яча в баскетболі або шайби в хокеї, ефективна контратака у фехтуванні, боротьбі або боксі.

У тактичній підготовці необхідно виділити наступні основні напрями:

вивчення суті і основних теоретико-методичних положень спортивної тактики;
оволодіння основними елементами, прийомами, варіантами тактичних дій;
вдосконалення тактичного мислення;
вивчення інформації, необхідної для практичної реалізації тактичної підготовленості;
практичну реалізацію тактичної підготовленості.

Тактична підготовка спортсменів в кожному з цих напрямів має свою специфіку, яка відбивається в завданнях, засобах і методах. Проте у всіх випадках слід враховувати пряму залежність спортивної тактики, структури і рівня тактичної підготовленості від рівня технічної підготовленості, розвитку найважливіших рухових якостей – швидкісний-силових, витривалості, гнучкості, координації, функціональних можливостей найважливіших систем організму, рівня і особливостей психологічної підготовленості спортсменів і ін., тобто спортивна техніка грає інтегруючу роль по відношенню до різних сторін підготовленості спортсменів. У спортивній тактиці знаходять віддзеркалення і риси різних шкіл спорту, прийняті в цих школах