Тактична підготовка спортсменів

Як тренувальні засоби використовуються вправи в обумовлених ситуаціях, в яких спортсмен, виконуючий роль суперника, діє в межах чітких позначених завдань, поставлених тренером; фрагменти окремих ситуацій змагань; тренувальні і змагання поєдинки і ін.

Вдосконаленню тактичної майстерності на різних етапах багаторічної підготовки і в різних періодах тренувального макроциклу приділяється неоднакова увага. Найбільш цілеспрямована робота, направлена на підвищення тактичної підготовленості, проводиться на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, коли спортсмен готується до вищих досягнень. На етапі спеціалізованої базової підготовки удосконалюються в основному вузлові компоненти тактичної майстерності. На першому і другому етапах багаторічної підготовки тактичне вдосконалення є другорядним завданням, оскільки тут вирішуються лише найбільш загальні питання тактичної підготовки, вдосконалення, що відносяться до теоретичної і практичної частини.

Найбільший об'єм засобів і методів тактичної підготовки в макроциклі доводиться на кінець підготовчого і період змагання. На першому етапі підготовчого періоду удосконалюються лише окремі компоненти тактики. Важливе місце тактична підготовка займає на етапі безпосередньої підготовки до основних змагань. Рівень технічної майстерності, фізичній і психологічній підготовленості, що сформувався до цього етапу, дозволяє перейти до відробітку тактики в її найбільшому наближенні до умов майбутньої діяльності змагання.

Вибір того або іншого тактичного варіанту, його відробіток і використання в діяльності змагання обумовлені рівнем технічної майстерності спортсмена, розвитком його рухових якостей, можливостями найважливіших функціональних систем, морально-вольовою і психологічною підготовленістю. Процес тактичної підготовки можна розглядати як свого роду об'єднуючий початок по відношенню до інших складових спортивної майстерності. Л. П. Матвєєв (1977) запропонував систему вправ і методичних підходів становлення спортивної тактики, яка включає наступне:

• створення полегшуючих умов при освоєнні раціональних варіантів розподілу сил на дистанції (лідирування, коректуюча інформація про швидкість пересування, темп рухів) ;
• створення умов, що ускладнюють реалізацію оптимального тактичного плану при закріпленні тактичних навиків (виконання завдань в незвичних умовах, введення додаткових перешкод) ;
• витримка тактичної схеми при істотній варіатівності просторово-часових і динамічних характеристик рухів або, навпаки, несподівана зміна тактики по додатковому сигналу або у зв'язку з ситуацією, що різко змінилася;
• необхідність реалізації оптимальної тактичної схеми при роботі в умовах значного і такого, що постійно прогресує стомлення.

При вдосконаленні тактичної майстерності дуже важливо застосовувати раціональну методику. Тут можуть виявитися корисними рекомендації Б. В. Турецького (1993) по процесу формування тактичної майстерності, в якій виділяються три етапи, – орієнтування, старанний і контрольний.

Орієнтовний етап передбачає ознайомлення спортсмена із завданням; старанний – багатократне виконання вправ, пошук оптимальних техніко-тактичних рішень, відробіток шляхів їх реалізації в складних умовах тренувальної і змагання діяльності; контрольний – виявлення ефективності тактичних рішень, фіксація помилок і можливостей їх усунення. Спадкоємність рішення задач в процесі тактичного вдосконалення забезпечується застосуванням завдань різного рівня складності – за зразком, репродуктивно-пошукового характеру, реконструктивно-варіативного характеру.

Завдання за зразком застосовуються на початковому етапі освоєння дії. Вони виконуються після пояснення і показу на індивідуальному уроці або при роботі з партнерами і суперниками в стандартних ситуаціях за наявності строго дозованих перешкод або при їх відсутності.

Завдання репродуктивно-пошукового характеру передбачають вдосконалення технічних дій в складних ситуаціях конфліктних взаємодій, дефіциту простору і часу і ін.

Завдання реконструктивно-варіативного характеру припускають активну діяльність спортсмена по моделюванню ситуацій діяльності змагання і використанню в цих ситуаціях адекватних техніко-тактичних дій.

Вдосконалення тактичного мислення

В процесі підготовки до змагань всі можливі ситуації змагальної боротьби передбачити практично нереально. Одним з основних завдань тактичної підготовки є вдосконалення тактичного мислення спортсмена. При цьому необхідно розвивати наступні здібності:

• швидко сприймати, адекватно усвідомлювати і аналізувати ситуації змагань;
• швидко і точно оцінювати ситуацію і ухвалювати рішення відповідно до обстановки, що створилася, і рівня своєї підготовленості;
• передбачати дії суперника (партнера по команді) ;
• рефлексія відображати свої дії відповідно до цілей змагань і завдання конкретної змагальної ситуації.

Будучи основою тактичних дій, тактичне мислення протікає за принципом акцептора дії, що припускає активно-пошуковий вибір рішення задачі на основі асоціативних зв'язків, що виникають на основі колишнього досвіду і поточної інформації про подію. Вдосконалення швидкості рішення тактичної задачі здійснюється переважно за рахунок поліпшення здібності до евристичного автоматизованого пошуку.

Важливим є розвиток здібності до просторового і тимчасового передбачення ситуації ще до початку її розгортання.

Із зростанням спортивної кваліфікації отримується здібність до точної тимчасової і просторової екстраполяції техніко-тактичних дій.

У тактичному мисленні слід також виділити здібність спортсмена до операції розумовим матеріалом. До розумового матеріалу відносяться знання, мовні інструкції (установки тренера), уявлення про рухи, ситуації змагань і т. п.

При розвитку тактичного мислення необхідно застосовувати засоби і методи, направлені на вдосконалення наочно-образного, дієвого і ситуативного мислення.

Наочно-образний характер мислення виявляється в тому, що в процесі діяльності змагання і тренувальної рішення рухових задач здійснюється на основі наочно-плотських образів і пов'язане із сприйняттям дій суперників і партнерів і всієї ситуації спортивного поєдинку. Велику роль тут грають пам'ять і творча уява.

Дієвий характер мислення виражається в тому, що воно протікає в тісному зв'язку з руховими діями. Спортсмен мислить в процесі активної діяльності, негайно реалізовуючи ухвалені рішення в діях.

Ситуативний характер мислення виявляється в тому, що воно здійснюється на тлі швидкоплинності, безповоротності і мінливості ситуацій боротьби змагання.

Тактичне мислення розвивається у