Театралізований концерт «Оживші іграшки»

Кетти: А кто-то этих кукол.

Копирует их движения.

Панда: Кто-то любит танцевать…

Кетти: Например, я. А кто-то учиться

Панда: Это я люблю!

Кетти: Не понимаю, как вообще такое можно любить?! Это же скучно и не интересно.

Панда: (Смеётся) Эх ты! Наверное, ты брала уроки не у тех преподавателей. Настоящая учеба проходит легко, задорно, весело и энергично.

Выходят школьники с тетрадками, имитируя учёбу в школе. Раздаётся звонок с урока. Ученики, не долго думая, начинают веселиться, совсем позабыв о хлопотах, но звонок на урок снова напомнил, что они в школе.

Панда: Как же здорово учиться! А чтобы здорово и с настроением учиться, нужно вкусно кушать, поэтому я тебе приготовил сладкий подарок. Прими от меня волшебную баночку варенья. Чтобы быть умным нужно съедать одну баночку в день. Вот мой секретный рецепт.

Выходят маленькие Маши с большими деревянными ложками, вывозят большой чан на сцену и начинают варенье для Миши.

Кетти: Нет, умной быть не моё, учиться не хочу (облизываясь). Хочу быть сильной и стройной.

Панда: И что ты собираешься делать?

Кетти: Я в армию пойду!

Панда: Да кто тебя туда возьмёт?

Кетти: Хм. А кто их будет спрашивать!

Под музыку на центр сцены выходит парень в генеральском костюме и командными жестами управляет армией девушек, их движениями и мыслями. На протяжении всего танца девушки ему подчиняются, не желая того. Но в финале всё-таки девушки побеждают парня не только своим колличеством, но и силой духа, доказав тем самым, что правят миром именно они – женщины.

Панда: Нет, ну я так не хочу. Я лучше буду жить в мире добрых сказок, в мире захватывающих приключений, в мире, котором нет предела фантазии. Ну, Кетти, ты со мной?

На сцене в хаотичном порядке появляются птички. Каждая из них занята чем-то своим. Затем они сходятся по парам, символизируя дружбу.

Кетти: А можно? Ты не против?

Панда: Ты ещё спрашиваешь! Мы же всегда вместе!

Кетти: И друг без друга никуда!

Вместе: Ведь мы с тобой друзья не разлей вода!

Медленно выползают маленькие котята на авансцену и рассаживаются, прислушиваясь к тому, что говорят главные герои.

Продолжайте верить в чудо, сказки и свои мечты,

Если верить в сны цветные, станет больше доброты.

Верьте в то, что оживают все игрушки на земле,

Птички в небо улетают и сбываются мечты!

Под музыку на сцене появляются разные виды птичек. В танце они изображают полёт с помощью разнообразных рисунков и перестроений.

Панда и Кетти: Мы хотим, чтоб вы летали вместе с нами далеко

Чтобы вы, как наши птички ввысь взлетали высоко.

Ведь учиться вместе с нами очень весело, легко

Погрузиться нам в мир танца

В миг поможет волшебство!

 

 

 

Танец – поэма, в ней каждое движение – слово

(Мата Хари)

 

Моє дитинство, мій стиль життя та моя робота зв’язані прямим чином з танцями. Я танцюю, щоб жити, та в танці живу!

Кожна людина на цій Землі з моменту народження здійснює щоденно тільки притаманну його індивідуальній свідомості тисячу рухів. Причому знаходиться вона у постійному пошуку. Шукає і навіть не знає, чи правильно вона рухається? Людина лише знає, що свідомість її постійно контролює неправильні рухи. Таким чином, вона усвідомлює, що до певного моменту руху немає. Однак танець для того й існує, щоб свідомо відкривати нові звуки, нові рухи, нові музичні форми. Недаремно кажуть: «Танцюриста видно здалеку!»

Найголовніше. що заняття будь-яким видом танцю сприяють творчому розвитку, вираженню індивідуальності, допомагають пізнати себе, збагатити внутрішній світ дитини. Вони також розвивають працелюбство, терпіння, цілеспрямованість. Спілкування у танцювальних групах допомагає стати більш комунікабельним, що дуже важливо саме у дитячому віці. Але. нажаль, не усі люди здатні розвивати у собі танцювальні здібності. Це пов’язано із набутими у дитинстві психологічними травмами, бар’єрами, що не дають стати розкутим, навчитися відчувати власне тіло, щоб рухатись красиво. Якщо розпочати займатися танцями у дитинстві, можна запобігти появи багатьох негативних психологічних блоків. Виходячи з цього, можна з упевненістю сказати, що танець – це не просто бездумні рухи під музику, це величезна праця на собою, яка сприяє формуванню якостей, що допомагають досягти успіху в усьому, чим би Ви не займалися.

Адже невипадково танцювати люди почали раніше, ніж розмовляти. Принаймні так стверджують історики. Спочатку це були різноманітні рухи, пов’язані із трудовими процесами прадавньої людини та її емоційним сприйняттям оточуючого світу. Майже усі важливі події у житті первісної людини відзначалися танцями: народження, смерть, війна, обрання нового ватажка, зцілення хворого. За допомогою танцю висловлювались благання про дощ, про сонячне світло, про родючість, про захист та пробачення. У