Технічне дослідження реквізитів документів

Крім того, кольорове зображення формується частками діелектрика, забарвленими в додаткові кольори спектру, які можна спостерігати в тонких шарах у полі мікроскопа.

Криміналістичне дослідження документів, виконаних сучасними друкованими формами, виділено в самостійний вид тех-ніко-криміналістичної експертизи – криміналістичну експертизу сучасних друкованих форм і одержаних за їх допомогою відбитків. Об'єктами такої експертизи є:

друкуючі пристрої – друковані форми всіх видів;

різні види документів, тексти яких надруковані друкарським і оперативним способом друку;

друкарське і кустарне обладнання, яке застосовується для виготовлення друкованих форм, апаратури і способів відтворення зображень.

При проведенні експертизи можна з'ясувати: яким способом друку виготовлений документ; яким способом виготовлена друкована форма; чи даною друкованою формою надрукований документ; чи на даній друкуючій машині (пристрої) віддрукований документ.

На експертизу надсилають документи поліграфічної промисловості, відносно яких є версія, що вони надруковані на одному й тому ж друкарському пристрої. Якщо є інформація про вид друкарського пристрою (друкуючої машини), відбирають вільні та експериментальні зразки. Вільні зразки за часом мають бути зіставленими з урахуванням того, хто складав текст. Експериментальні зразки вилучають у вигляді готової продукції, складеної конкретним складачем і віддрукованої на конкретній друкарській машині. Експертиза може ідентифікувати друкарську форму і машину або встановити загальне джерело їх походження.

 

 

При дослідженні документів прийнято розрізняти матеріали документів і засоби письма. Матеріали слід визначати як тверде фізичне тіло, здатне відображувати письмові (друковані) знаки і зберігати їх у часі. Тому сучасний документ може бути виконаний на металі, камені, пластмасі, дереві (папір, картон, фанера), бавовняних, синтетичних тканинах і т. п. Ось чому до матеріалів документів відносять не тільки носій тексту як матеріальну основу, а й ії складові, наприклад клей, різні мінеральні наповнювачі паперу, картону, барвники, консерванти та інші речовини, які надають паперу споживчих якостей.

До матеріалів документів відносять барвники, формуючі текст (письмо) на матеріальній основі. Отже, для ідентифікації і діагностики барвники в штрихах знаків, літер підлягають фізико-хімічному дослідженню.

Барвник – це інтенсивно зафарбоване органічне з'єднання, колір якого залежить від його здатності вибірково поглинати тільки частину світлових хвиль спектра, а інші відбивати.

Таким чином, матеріали документів – це матеріальний носій документа і компоненти, що його складають, – барвні речовини (барвники), якими власне і сформований текст (написаний документ).

Для виготовлення документа потрібні не тільки матеріали і барвники, а й знаряддя, якими пишуть, друкують, рисують, гравірують знаки і літери тексту. Це знаряддя письма людини – олівці, пір'яні, шарикові, капілярні ручки, плакатні пера, фломастери, друковані форми, друкуючі машини будь-якої складності, інструменти гравера і злочинця, який виготовляє підроблену печатку, усе це засоби спеціальної письмової діяльності людини.

Засоби письма, якими людина пише, тобто залишає сліди на слідосприймаючому об'єкті, в трасології є сягідоутворюючими об'єктами. Тому при дослідженні документів нерідко виникають питання щодо ідентифікації і неідентифікації, а саме: чи даним засобом (олівцем, пером) виконаний конкретний текст (лист) ; який клас, вид барвника, котрим виконаний лотерейний білет, і чи не виконаний він барвником, виявленим у підозрюваного; який Держстандарт паперу, на якому виконано доручення, і чи він ідентичний паперу, виявленому у звинуваченого? Отже, об'єктами дослідження є матеріали документів, папір, барвники і засоби письма.

Дослідження паперу документів розпочинається з огляду його слідчим. Він зобов'язаний дослідити папір у проникаючому світлі під МБС і звернути увагу на його структуру, наявність волокон у товщі, їх колір, в ультрафіолетових променях відмітити колір люмінесценції поверхні паперу і обов'язково визначити його товщину мікрометром або штангенциркулем. Товщина, колір, глянсуватість, волокниста структура – перші ознаки, що допомагають відшукувати схожі зразки паперу для експертного дослідження.

Досліджена барвників штрихів тексту. Слідчий може лише візуально назвати колір барвника, його відтінок, порівнюючи їх з каталогом кольорів, що є у слідчому чемодані, вказати, яким барвником нанесений текст – чорнилами, друкарською фарбою, графітним олівцем і т. п. Визначати розчинність і взагалі здійснювати які б то не було експерименти з барвником не можна.

При огляді олівцевих штрихів під мікроскопом можна виявити частки каоліну, слюди у вигляді блискучих лусок. За кількістю відкладених часток на одиницю поверхні та їх розміром експерти визначають номер олівця.

Дослідження засобів (знарядь) письма. При дослідженні письма в документах належить враховувати, що засоби письма утворюють не тільки забарвлені штрихи, а й масковані барвником об'ємні сліди давлення і ковзання. Олівець, перо і шарик в ручці, плакатне перо «Редис» і «Лопатка» крім забарвленого сліду залишають сліди тиснення і ковзання, які характеризують ознаки слідоутворюючого об'єкта, що дає змогу здійснювати їх розшук і ототожнення за їх слідами. Погано заточений олівець, шарик авторучки, неоднакові за шириною розщепи пера (б), фабричне плакатне або кустарне перо (в) – усі вони залишають траси. Ці сліди є мікроскопічні. Тому огляд необхідно здійснювати із застосуванням мікроскопа, запрошувати фахівців.

Сліди тиснення і ковзання знарядь письма зустрічаються рідко, а їх дослідження вимагає від фахівців певної кваліфікації і особливої підготовки матеріалів. На експертизу подають знаряддя письма, відносно яких є припущення, що вони використовувалися для написання.