Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технічне дослідження реквізитів документів

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(дата, місце виявлення, вилучення) ;

- вказати безпосередній об'єкт дослідження – описати його зміст (символ, слово, рядок тощо), місце розташування у документі;
- при направленні на експертизу зброшурованих матеріалів справи вказати місце розташування документа в матеріалах справи – аркуш справи; чітко визначити досліджувані документи і порівняльні матеріали, щоб не призвести до їх змішування при виробництві експертизи.
При призначенні експертиз з дослідження матеріалів документа (визначення складу матеріалів листи в штрихах реквізитів, визначення складу і властивостей основи і р. п.) не допускається подання на експертизу копії замість оригіналу документа.
Питання експерту не повинні виходити за межі його компетенції, вимагати правової опеньки результатів дослідження. При формулюванні завдання експерту неприпустимо використовувати терміни, які мають двояке тлумачення – технічне та юридичне: «виправлення», «підробка», як синоніми термінів: «зміна», «невідповідність правилам».
При формулюванні запитань повинен бути чітко визначений обсяг завдання експерту. Питання про подібності, однорідності, ідентичності, спільної родової (групової) належності, одночасності є питаннями з невизначеним завданням експерту.
При вирішенні питань, пов'язаних з ідентифікаційними дослідженнями матеріалів документів з метою встановлення спільності їх походження (ототожнення індивідуально виділеного об'єму матеріалу) повинні бути визначені просторові границі об'єкта ідентифікації, встановлені процесуальним шляхом. Неприпустима формулювання питань про подібності, однорідності, ідентичності, спільної родової (групової) належності без пояснень особи, яка призначила експертизу, що в кожному конкретному випадку слід розуміти під родом, групою об'єктів, яке конкретно безліч (група об'єктів) виділяється терміном «однорідні».
Питання про одночасність виконання декількох документів, фрагментів одного документа є типовим випадком невизначеної форми завдання експерту. Термін «одночасність» доречний лише щодо документів, виконаних в один прийом: в одну закладку з використанням копіювального або самокопіювального паперу. В інших випадках потрібне уточнення: який період часу, на думку ініціатора завдання, охоплюється терміном «одночасність».
Як правило, при постановці питання про одночасність виконання штрихів фрагментів документа наслідок (суд) цікавить визначення послідовності виконання реквізитів документів (не виконано раніше, що пізніше) або факт внесення змін у документ шляхом дописки (додрукування).
Якщо об'єктами експертизи стають технічні засоби, призначені для виконання реквізитів документів (друкарські прилади, друкуючі пристрої, засоби розмножувальної техніки, друковані форми, компостери), то в залежності від розв'язуваної завдання експертної і конкретної ситуації на експертизу можуть бути представлені або технічні засоби безпосередньо, або виконані з їх допомогою порівняльні матеріали – зразки. При одержанні зразків необхідно передбачити можливість різних умов використання тих чи інших знарядь і пристосувань при виготовленні документів. В залежності від цих умов один і той самий ознака об'єкта може по-різному відображатися на документі або не з'явитися зовсім. Зразки, отримані з порушенням цих вимог, як правило, ускладнюють вирішення питання.
 
3.2 Підготовка матеріалів на експертизу друкарських форм
 
Експертиза друкарських засобів та їх відбитків в останні роки сформувалася в самостійний вид судово-технічної експертизи документів. Вона призначається при розслідуванні злочинів і су­довому розгляді справ, пов'язаних з виготовленням і підробкою друкарських засобів та їх відбитків, а також їх збутом і викорис­танням.
Речові докази, що належать до об'єктів криміналістичної екс­пертизи друкарських засобів та їх відбитків, можна поділити на три групи:
1) друкарські засоби;
2) відбитки, нанесені друкар­ськими засобами;
3) предмети (устаткування), застосовані для спорядження друкарських засобів і виготовлення відбитків.
До друкарських засобів належать: друкарські форми всіх видів друку; знаки посвідчення (печатки, штампи, штемпелі) ; друку-вальні пристрої (касові, телеграфні, рахункові і підсумовуючі апарати, друкарські машини, знакосинтезуючі пристрої – прин­тери тощо). Відбитки друкарських засобів являють собою: доку­менти, цілком виготовлені друкарським способом (грошові зна­ки, цінні папери, лотерейні білети, поштові марки, книги, жур­нали тощо) ; бланки документів (дипломів, атестатів, посвідчень тощо) ; відтиски знаків посвідчення – печаток, штампів, штем­пелів тощо. До предметів (устаткування) належать пуансони, матриці, машини для відливки літер типографського шрифту і лінотипних рядків, гравірувальні машини й інструменти (штихе­лі), картриджі, балони, стрічки тощо.
Сучасна методика техніко-криміналістичного дослідження тпографських шрифтів, які використовуються для здійснення ручного набору, дозволяє: визначати вид набору (ручний чи лінотипний) з метою встановлення способу підробки бланків; ідентифікувати комплект шрифту конкретної друкарні з метою встановлення друкарні, з якої він був викрадений для виготовлення підроблених документів (бланків, відбитків печаток і штампів тощо), або де ця підробка здійснювалась; визначати належність одному типографському комплекту окремих його частин (літер), вилучених у різних осіб, з метою встановлення єдиного джерела викрадення шрифту.
Застосовуючи методику криміналістичної ідентифікації ліно­типів, можна:
1) ідентифікувати конкретний лінотип і його мат­ричний магазин за виявленими у злочинців складальними рядка­ми та їх відбитками;
2) встановлювати факт відливки лінотипних рядків на одній машині з метою визначення єдиного джерела ви­готовлення лінотипних рядків, виявлених у декількох осіб.
Розроблено методику ідентифікації осіб, які виготовили друко­вані форми, і нових поліграфічних способів друку, котра дозво­ляє в окремих випадках установлювати особу, яка малювала і ви­різувала друковані форми, а також зображення відбитків, друко­ваних форм тощо. Існує також методика встановлення місця друкування центральних газет, переданих фототелеграфом.
Значна кількість експертних питань стосується способу виго­товлення кліше печаток і штампів, якими нанесені відтиски в до­кументах, а також ідентифікації цих кліше. Питання визначення способу нанесення відтисків печаток і штампів, кліше яких виго­товлені із застосуванням нових сучасних технологій та матеріалів фотополімерним способом і способом лазерного випалювання, вирішуються згідно з існуючими методиками та довідковим ма­теріалом щодо технології цих процесів.
За допомогою техніко-криміналістичного дослідження друкарських засобів та їх відбитків установлюють: спосіб відтворення зображень (відбитків) ; спосіб виготовлення друкарських засобів; зміни в друкуючих засобах та їх відбитках; вид друкуючої форми, за допомогою якої виготовлені відбитки устаткування, що використовувалося для виготовлення друкуючих засобів та їх відбитків; час виготовлення друкуючих засобів та їх відбитків; осіб, які виготовили друкуючі засоби (печатки, штампи) та їхвідтиски.
Кожна з зазначених вище задач, звичайно, включає кілька пи­тань щодо встановлення певних обставин справи. Для вирішен­ня кожного з них за допомогою експертизи необхідно дотримува­тися особливих правил підготовки й оформлення матеріалів.
Ця задача вирішується однією з перших, оскільки від її результатів залежить хід подальшого дослі­дження. Треба встановити, чи дійсно в досліджуваному документі є відбиток друкуючої форми, а не його мальоване чи відтворене в інший спосіб зображення або відтиск, перекопійований з іншого документа.
Експертиза може визначити, одним чи різними способами нанесено кілька зображень (наприклад відтиски печатки і штампа) в одному чи в декількох документах. Для вирішення цієї задачі на експерти­зу необхідно направляти тільки документ з відтиском сумнівного по­ходження. При цьому перед експертом можуть бути поставлені такі питання: У який спосіб нанесено зображення в документі (текст, бланк, відтиск печатки, штампа)? Чи в один спосіб нанесено відтиски в декількох документах (треба наводити їх найменування)?
Визначення способу виготовлення друкованих засобів
Встановлюється: спосіб виготовлення виявленого у злочинця друкуючого засобу (печатки, штампа, набору знаків, кліше для друкування бланка документа тощо) ; чи в один спосіб виготовле­но друкуючі засоби, виявлені в однієї чи кількох осіб; спосіб виго­товлення друкованого засобу, використаного для нанесення від­тиску в досліджуваному документі; чи в один спосіб виготовлено друкуючі засоби, якими нанесено відтиски в документах, вилуче­них в однієї чи кількох осіб.
Перед експертом можуть ставити такі питання: У який спосіб виготовлено друкуючу форму, вилучену у гр. А.? Чи в один спосіб виготовлено друкуючі форми, надані на дослідження? У який спосіб виготовлено друкуючу форму, що застосовувалася для нанесення відтиску в документі?
Виявлення того факту, що друкуюча форма, вилучена у кон­кретної особи, чи форма, за допомогою якої нанесено відбиток у документі (бланк, відтиск печатки, штампу тощо), виготовлена у спосіб, що не застосовується в державних майстернях, є достатньою підставою для висновку про підробленість такої форми, а отже, і отриманого за її допомогою відбитка.
 
Завдання 2. За наданою фабулою виконати наступне:
а) висунути версії і скласти план проведення невідкладних слідчих та оперативно-розшукових дій;
б) скласти план допиту нотаріуса Н. за двома можливими ситуаціями (коли бажає співпрацювати зі слідством і коли не бажає давати показання) із вибором певних тактичних прийомів та запротоколювати цю слідчу дію;
в) призначити необхідні судові експертизи, скласти відповідні постанови із вибором експертних установ чи конкретних судових експертів та переліком необхідних питань.
Фабула: «Порушена кримінальна справа проти приватного нотаріуса Н., який два роки діяв у складі злочинної групи, яка відбирала квартири в мешканців похилого віку м. Києва. По цій справі нараховується 20 епізодів. При обшуку нотаріальної контори був вилучений журнал нотаріальних дій, в якому були вирвані листи та мали місце зміни текстів. В розпорядженні слідства були надані також декілька заповітів із підробками реквізитів документів».
Фабулу можна вточнити за власним баченням.
Фото Капча