Технологія технічного обслуговування і ремонту системи охолодження ВАЗ 2110

 

Під час роботи:

 

 Міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час встановлення чи зняття її дотримуватися обережності, бо при падінні деталь може нанести травму;

 Ошурки з верстака чи оброблюваної деталі видаляти лише щіткою;

 При рубанні металу зубилом враховувати, в який бік безпечніше для оточуючих спрямовувати частки, що відлітають, і встановити з цього боку захисну сітку; працювати лише в захисних окулярах; якщо за умовами роботи не можна застосовувати захисні окуляри, рубання 

 виконувати так, щоб відрубані частки відлітали в той бік, де немає людей;

 Не користуватися випадковими підставками чи несправними пристроями;

 Не допускати забруднення одягу гасом, бензином, мастилом.

 

 Під час роботи пневматичним інструментом дотримуватися таких вимог:

 

 При приєднанні до інструмента шланг попередньо перевірити і продути;

 стиснутим повітрям;

 Не тримати пневматичний інструмент за шланг чи робочу частину;

 Не роз'єднувати шланги;

 Подавати повітря лише після встановлення інструмента в робоче положення.

 

Після закінчення роботи:

 

 Ретельно прибрати робоче місце;

 Покласти інструмент, пристрої та матеріали на відповідні місця;

 Для попередження самозаймання промащеного ганчір'я та виникнення пожежі прибрати його в спеціальний металевий ящик з кришкою, що щільно зачиняється. 

Основний запобіжний захід проти пожеж — це постійне дотримання в чистоті й порядку робочого місця, обережне поводження з вогнем, нагрівальними приладами і легкозаймистими речовинами. Не можна допускати скупчення біля робочого місця великої кількості легкозаймистої виробничої сировини, напівфабрикатів тощо. Відходи виробництва, особливо горючі, складають у відведеному для них місці.

По завершенні роботи робоче місце слід привести у належний порядок.

Промащені обтиральні матеріали прибрати до спеціальних ящиків. Посудина з легкозаймистими рідинами, а також балони з газами перенести у місця їх постійного зберігання. Слід вимкнути всі електроприводи та освітлювальні точки, за винятком чергових ламп.

Найпростіші протипожежні засоби та інвентар — ящики з піском та

лопатами, мішечки з піском, пожежний кран, насоси, вогнегасники — мусять

бути завжди в наявності та справності.

При виникненні пожежі слід вимкнути всі електроустановки, негайно

телефоном чи спеціальним сигналом викликати пожежну команду і вжити заходів з тушіння пожежі власними силами за допомогою існуючого

протипожежного обладнання та інвентаря.

Засобами пожежогасіння є також відра і гідропульти для води, різні

покривала (азбестові ковдри, кошми, брезенти

Палаючі матеріали і невелику кількість палаючої рідини гасять піском;

гас, бензин, лаки, спирти, ацетон — піною; мастильні масла, оліфу,

скипидар — розпиленою водою чи піною. 

Під час пожежі не можна вибивати скло у вікнах, бо це збільшує приплив повітря, яке сприяє посиленню вогню; слід зберігати спокій.

Техніка безпеки під час роботи з лакофарбовими матеріалами й розчинниками

Матеріали для протикорозійного захисту автомобілів з погляду умов безпечного застосування можна об'єднати в три групи: водяні, знежирювальні суміші; оливи і мастила, що містять органічні розчинники; лакофарбові матеріали, плівкотвірні нафтові суміші й мастики.

Матеріали перших двох груп найменш небезпечні в застосуванні. Вони малотоксичні, малолеткі, вибухонебезпечні, а водяні речовини — пожежобезпечні. Під час роботи з ними слід дотримуватись загальних правил поводження з хімічними речовинами. Посуд з цими речовинами повинен мати чіткий напис з найменуванням матеріалу, щоб уникнути використання його не за призначенням. Застосування для харчових цілей посуду з-під хімікатів не допускається. У разі проливання водяні речовини мають бути змиті водою, а нафтопродукти - засипані піском і прибрані за допомогою совка. Прооливлені ганчірки не можна накопичувати та зберігати, оскільки це може призвести до самозаймання.

Під час роботи з хімічними матеріалами слід ужити засобів запобігання їх потрапляння на шкіру, в очі, а також у шлунково-кишковий тракт. Для цього необхідно застосовувати гумові рукавиці, фартух, окуляри. При випадковому потраплянні цих речовин на тіло необхідно промити уражене місце великою кількістю води і звернутися до лікаря.

Щоб уникнути займання, слід не допускати потрапляння олив і мастил на сильно розігріті металеві поверхні.

Застосування матеріалів, що містять органічні розчинники, потребує дотримання низки спеціальних заходів безпеки через високу пожежонебезпечність і токсичність цих матеріалів.

Робота з вогненебезпечними матеріалами має виконуватися у спеціальному приміщенні, обладнаному ефективною вентиляцією та вибухобезпечним електропостачанням. Разова робота невеликого обсягу може бути виконана у провітрюваному приміщенні або під навісом на відкритому повітрі.

У робочому приміщенні не допускається застосування відкритого вогню, паління, виконання операцій, що зумовлюють іскроутворення. Не допускається застосування синтетичних ганчірок, щоб уникнути електростатичних розрядів.

На робочому місці не повинно бути надмірної кількості легкозаймистих матеріалів. При їх загорянні не допускається використання води. Під час роботи необхідно користуватися додатковими індивідуальними засобами захисту — респіраторами, окулярами. Вживання їжі на робочому місці не допускається.

Категорично забороняється зливати горючі матеріали у каналізацію, оскільки це може призвести до пожежі й отруєння.

Перед тим, як починати працювати з хімічним матеріалом, необхідно вивчити інструкцію з його застосування і суворо дотримуватись її.

Заходи першої допомоги при нещасних випадках

При загорянні одягу полум'я гасять, накидаючи на потерпілого ковдру із щільної тканини, а якщо її під руками немає, то полум'я за відсутності сторонньої допомоги повинен гасити сам потерпілий, обертаючись на підлозі. Коли полум'я погашено, одяг з потерпілого знімають (розрізуючи його ножицями) тільки в тому випадку, якщо він не пристав до обгорілих ділянок тіла (пухирі чіпати не можна) і викликають лікаря.

При опіку пальців рук, щоб уникнути появи пухирів, слід негайно занурити їх у міцний розчин перманганату калію. В разі сильних опіків необхідно звернутися до лікаря.

При отруєнні авто-препаратом у всіх випадках треба негайно викликати лікаря. До приходу лікаря потерпілого обов'язково покласти, оскільки при фізичному напруженні отрута всмоктується в організм швидше й вірогідність ускладнень (зокрема набряк легенів та мозку) збільшується.

При отруєннях до приходу лікаря треба допомогти потерпілому промити шлунок. Для цього йому слід дати три-чотири склянки води із сіллю або сухою гірчицею (дві чайних ложки на склянку води). В деяких випадках замість 

 

солі або гірчиці краще взяти питну соду (при отруєннях фосфорорганічними речовинами, метиловим спиртом).

Не можна промивати шлунок у разі отруєння їдкими речовинами» оскільки при зворотному русі по стравоходу їдка речовина ще раз травмує слизову оболонку і може спричинити набряк гортані.

Після промивання шлунка потерпілому потрібно дати а кім нова не вугілля (дві - чотири столових ложки вугілля, розведеного у 100...200 мл воли).

При більшості видів отруєнь корисно покласти на голову потерпілого лід, що зменшить вплив отрути на мозок, усуне хворобливе збудження.

У випадку затримки приходу лікаря після вугілля потерпілому слід дати глауберову сіль (столова ложка на склянку води), яка перешкоджає всмоктуванню отрути в кишковик.

Як правило, в разі отруєння потерпілому не рекомендується давати молоко, оскільки багато які отрути добре розчиняються в жирах, а відповідно й у молоці; всмоктування отрути при цьому відбувається швидше.

При потраплянні отруйної речовини на шкіру її слід негайно видалити, а забруднений одяг — зняти. Уражену ділянку тіла витирають, а потім промивають теплою водою з милом. У разі потрапляння на шкіру оцтової есенції цю ділянку шкіри треба обробити розчином питної соди (дві чайних ложки на склянку води). Цим самим розчином промивають очі. Якщо в очі потрапили інші речовини (луги, бензин), то їх краще промити молоком.

 

8. Перелік використаної літератури

 

1.Газарян А. А. Техническое обслуживание автомобилей. – М.: Транспорт, 1989.

2.Зеленин С.Ф., Молоков В.А. Устройство автомобиля. – М.: РусьАвтокнига, 2005.

3.Калисский В. С. и др. Автомобиль категории С: Учебник водителя/В.С. Калисский, А. И. Манзон, Г.Е. Нагула. – 4-е изд., перераб. и доп.– М.: Транспорт, 1985.

4.Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. К.: Либідь, 1999.

5.Кленников, В. М., Ильин, Н. М., Буралев, Ю. В. Автомобиіль категории  «В»: Учебник для ПТУ. - 3-е, перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1984.

6.Круглов С. М. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей: Практ. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1991.

7.Передерій В.П. Пристрій автомобіля. - М.: ФОРУМ, 2008. 

8.Субботин А., Закурдаев К., Семенов К., Климнов А.  «Внедорожник. Российский рынок» М.: Издательский Дом «Третий Рим», 2008.

9.Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Г. Форд; пер. с англ. 

Е. А. Бакушева. 4-е изд. – Минск: «Попурри», 2011.

10.Шестопалов, К. С. Легковий автомобіль: Учб. посібник для підготовки водіїв категорії В«ВВ». - 2-е, випр. і доп .. - М.: Видавництво ДОСААФ, 1980.

11.Яковлев В.Ф. Підручник по влаштуванню легкового автомобіля. Навчальна література. - М.: ІД Третій Рим, 2010.

12. Авто Мир К.: «Бурда-Украина», 2015.