Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичні концепції перекладознавства та військового перекладу

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Граматичні особливості англо-українського військового перекладу
1.1 Військовий переклад та його особливості
2. Граматичні особливості перекладу документів миротворчої діяльності ООН
3. Прагматичний аспект перекладу документів миротворчої діяльності ООН
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
За майже 17 років своєї миротворчої діяльності Україна увійшла до першої двадцятки найбільш активних держав-миротворців. Понад півтисячі українських військових виконують миротворчі місії у 8 країнах світу. У рамках співпраці з НАТО та ООН українські миротворці були в Косово, Лівані, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Іраку та інших «гарячих точках».
Досвід активної співпраці України із іншими країнами в межах миротворчої діяльності ООН свідчить, що в умовах міжкультурної комунікації переклад як засіб спілкування на всіх рівнях співробітництва набуває особливої значущості. Не дивно, що вимоги до рівня перекладу є досить високими, і головними постають питання еквівалентності перекладу, збереження прагматики оригіналу у перекладі, що передбачає звернення до визначення особливостей спеціального військового перекладу на всіх мовних рівнях.
Військовий переклад – це дуже специфічна сфера перекладацької діяльності, у якій загальні закономірності процесу перекладу набувають чітко вираженої своєрідності. Службові і бойові документи є дуже цінним джерелом інформації, оскільки дані, одержані в результаті обробки документів, можуть зробити суттєвий вплив на прийняття бойового рішення.
Проблеми військового перекладу поставали у фокусі досліджень російських перекладознавців А. Д. Швейцара, Л. Л. Нелюбіна, О. А. Дормідонтова, Р. К. Міньяр-Белоручєва, Н. Н. Денісова, Н. К. Гарбовського, Г. М. Стрелковського, О. О. Васильченка, Г. А. Судзіловського, чиї праці зробили значний внесок в теорію та практику перекладу. та інші. Однак, в Україні праці, присвячені військовому перекладу, не є численними і мають методичний характер (В. В. Балабін, В. І. Гапонова тощо). Отже, особливості англо-українського військового перекладу документів миротворчих місій ООН неможна вважати дослідженими, хоча їх встановлення має суттєве прикладне значення для практичної діяльності перекладачів-миротворців.
У світлі вищезгаданих фактів актуальність цієї курсової роботи є незаперечною, оскільки функціональний підхід до розв’язання цієї проблеми є новим, відповідає сучасним напрямкам перекладознавчих студій, має значення для осмислення інших проблем перекладознавства, зокрема пов’язаних зі встановленням закономірностей перекладу військових документів.
Об’єктом дослідження є теоретичні концепції перекладознавства та військового перекладу.
Предметом дослідження є граматичні особливості англо-українського військового перекладу.
Мета дослідження полягає у встановленні граматичних особливостей англо-українського військового перекладу.
Реалізація поставленої мети вимагає розв’язання низки конкретних завдань дослідження:
окреслити специфіку військового перекладу;
визначити граматичні особливості перекладу документів миротворчої діяльності ООН;
встановити прагматичні особливості перекладу документів миротворчої діяльності ООН.
 
1. Граматичні особливості англо-українського військового перекладу
 
1.1 Військовий переклад та його особливості
 
Військовий переклад – це один із видів спеціального перекладу, який базується на загально лінгвістичних положеннях теорії і практики перекладу, і вивчає основні закономірності функціонування військово-професійної та військово-технічної лексики, пошуку семантико-смислових, стильових, граматичних та інших відповідностей у мовах використання, генерування цілісного продукту в мові перекладу з урахуванням специфічних умов функціонування військової сфери [11, с. – 6].
Цей вид спеціального перекладу слід розглядати щонайменше у двох аспектах, передусім як процес функціонування цього виду життєдіяльності військової сфери і, по-друге, як суто мовний процес із притаманними йому внутрішніми та зовнішніми чинниками сфери білінгвізму.
Так, в українському перекладознавстві (особливо в теорії перекладу художньої літератури) є величезні напрацювання, а от стосовно військового перекладу цього не скажеш.
Аналіз стану розвитку перекладознавства військової галузі свідчить, що вітчизняним фахівцям теорії і практики військового перекладу в подальшому слід звернути увагу на такі проблеми:
Утвердження сучасної української військової лексики і кодифікація її термінології (розвінчання несусвітнього міфу про бідність та неспроможність семантичного вираження української термінології, лексикографічна фіксація військо-спеціальної і військово-технічної термінології та її відповідників в іноземних мовах, зокрема іншомовних запозичень, напр. рос. «снаряд» = укр. «набій, снаряд, стрільна, метак»; «вертолёт» = «вертоліт», «гелікоптер» і т. п.).
Диверсифікація української військової лексики на фоні іноземної мови, вичленення її експресивного пласту, зокрема фразеологізмів, професіоналізмів, сленгу, жаргону, обґрунтування їх відповідників в іноземній мові (наприклад, greenberets – морська піхота, Roger – «зрозумів», Donald Duck – плаваючий танк, USAF – ВПС США, GI – солдат армії США, brasshat – генерал, і навпаки: чорні берети, «беемпешка» – БМП, «бетр» – БТР, «мазута» – танкісти, «салага», «жовторотий» – молодий солдат, «дід» – старий солдат, «лампаси» – генерал і т. п.).
Вивчення лексико-семантичних зв’язків у словосполученнях і фразах української військової лексики та пошук їх відповідників/еквівалентів у мові перекладу і навпаки.
З’ясування закономірностей процесу пошуку і усталення відповідників у парах мов, однією з котрих виступає українська.
Обґрунтування еквівалентності перекладу та валідності засобів і прийомів перекладу.
Семантичні, граматичні та стилістичні особливості перекладу.
Види перекладу, їх лінгвістичні та психологічні особливості і тому подібне [19, с. – 32].
Склад сучасної військової термінології не є стабільним. Він постійно змінюється завдяки застарінню деяких слів, зміні значення, поповненню новими термінами у зв’язку з реорганізацією видів збройних сил, появою нових зразків зброї та військової техніки, нових методів ведення війни [12, с. – 103].
Найбільш складним
Фото Капча