Теоретичні концепції перекладознавства та військового перекладу

Деякі інновації можуть бути незрозумілими багатьом носіям англійської мови, відірваним від військової сфери. Осмислити фразеологізм можливо на основі контексту та аналізу його структури. Наприклад, словосполучення «fireworks display» [firework-s + display] означало «фейєрверк». Під час війни в Перській затоці воно набуло іншого метафоричного значення – «перші повідомлення про бомбардування Багдада». Структура дієслова «weaponize» [weapon + ize] і контекст допомагають зрозуміти це слово як «оснащувати зброєю ракетоносія», – «India and Pakistan have begun weaponizing then nuclear devices they first tested in 1998, Clinton administration officials now believe. Pakistan has already placed a nuclear war head on some of its missiles, and India is responding in kind, they say» [Newsweek, October 18, 1999] – «Представники адміністрації Клінтона вважають, що Індія та Пакистан розпочали оснащення ядерною зброєю ракетоносіїв, які були вперше випробувані у 1998 році. Вони стверджують, що Пакистан вже оснастив деякі ракети ядерними боєголовками, Індія теж реагує на це відповідним чином».

У військових текстах широко вживаються абревіатури та акроніми, що часто значно ускладнюють переклад, особливо у тому випадку, коли мова йде про новотвори, значення яких можливо встановити тільки завдяки контексту або аналізу екстралінгвальної ситуації. Наприклад, акронім «MOUT» [Military operations in urban terrain = military operations in urban territory] розшифровується як «військові операції у межах міста»: «We have no intention of going door-to-door and house-to-house in a city of five million. It’s unbelievably complex, with underground tunnels and bunkers everywhere … If things go bad in a MOUT environment, they go bad quickly» [The Washington Post, March 16, 2003] – «Ми не маємо наміру обходити всі будинки у цьому п’яти мільйонному місті. Він надзвичайно складний з його чисельними підземними тунелями та бункерами. Якщо справи підуть погано під час військових дій у місті, ситуація погіршиться швидко» [мається на увазі Багдад]. Абревіатура E. P. W. [enemy prisoner of war] вживається для позначення військового полоненого супротивника. Під час війни у Перській затоці цей термін застосовували по відношенню до Іракських вояків. Абревіатура P. O. W. [prisoner of war] традиційно вживалась стосовно союзницьких військовослужбовців. Е. Шмітт, репортер «Нью-Йорк Таймс», пише: «E. P. W. was a term that replaced P. O. W. in the Pentagon lexic on after the Vietnam War to avoid the association with American service members still listed as missing in Southeast Asia» [The New York Times, February 18, 1991] – «В лексиконі Пентагона термін «військовополонений супротивник» став вживатися замість терміна «військовополонений» після В’єтнамської війни з метою уникнути асоціації з американськими військовими, які ще значаться зниклими в південно-східній Азії».

Наведені вище приклади неологізмів підтверджують той факт, що переклад інновацій значно ускладнюється без знання екстралінгвальної ситуації та фонових знань. Мова, яка виконує кумулятивну (накопичувальну) функцію, зберігає колективний досвід, який закріплюється у формах мови – словах, фразеологічних зворотах, афоризмах. Кумулятивна функція мови є, за словами Костомарова В. Г., включення культури до мови та мови до культури, зв’язок мови та культури. Як дотепно зазначає Л. Віссон, «іноземну мову можливо опанувати. Спотикаєшся о культуру» [7, с. 46]. Недостатня соціокультурна компетентність перекладача призводить до створення «комунікативного шуму, що є перешкодою, яка знижує ефективність комунікації та може призвести до її припинення»

У практиці перекладу вживаються такі поняття, як «змістовні перекручення», «змістовні втрати», «стилістична невідповідність», або «стилістична нейтралізація», «використання неправильних еквівалентів» та інші. Кількість можливих помилок особливо зростає в перекладі інноваційних лексичних одиниць. Але похибка буде значно зменшуватися, якщо перекладач дотримуватиметься непохитної умови: осмислення реальної ситуації, що лежить в основі тексту, знання самої дійсності, про яку йдеться у тексті. Подолання суб’єктивізму та похибки в перекладі може здійснюватися шляхом одночасної та незалежної оцінки перекладу групою перекладачів, порівняння варіантів перекладу. Велике значення мають надійні лексикографічні джерела: словники, підручники та посібники, які розкривали би конотативні та денотативні значення слів, їх походження, можливі засоби перекладу [15, с. – 23].

Військовий сленг є специфічною частиною емоційно забарвленого шару англійської військової лексики.

З точки зору вживаності військовий сленг можна розділити на дві частини. Перша частина (порівняно нечисленна) уживається досить широко і входить як складовий елемент в просторічну лексику загальнонародної англійської мови (як що позначає військові поняття). Наприклад leatherneck «морський піхотинець»; brass hat «генерал»; GI «солдат»; flat top «авіаносець». [40]

Друга частина (більш багаточисельна) має вузьку сферу вживання, обмежену переважно озброєними силами США і Англії. Ця частина військового сленгу складається головним чином із специфічної просторічної військової лексики. Наприклад loot «лейтенант»; in the bucket «в трубці» (відхилення ракет в заданих межах) ; slick «неозброєний гвинтокрил»[1, c. – 32].

Окрім вузькості сфери вживання, військовий сленг відрізняється від загальнонародної просторічної лексики наступними характерними властивостями:

- використанням вузькоспеціальної військової термінології як у переносному розумінні, так і при словотворенні різного роду;

- інтенсивним використанням скорочень;

- інтенсивним запозиченням з гангстерського жаргону;

- порівняно інтенсивнішим