Термінологічна лексика в мові сучасної поезії

 

Розділ І Мовна специфіка українського терміна

Розділ ІІ Термінологічна лексика в мові сучасної поезії

Висновки

 

 

Історія наукового терміна в новій українській літературній мові однак засвідчує, що серед основних питань термінознавства, як і літературної мови загалом, чи не на перше місце завжди висувалась проблема відбору з найрізноманітніших варіантів і органічного входження терміна в лексичну підсистему національної мови. І якщо нове загальновживане слово часто виникало в мові спонтанно, то відбір спеціального слова вимагав опрацювання критеріїв входження в загальнолітературну мову і окрему терміносистему. Це завдання легше вирішувати тоді, коли існує певна традиція терміновжитку. І скільки б не наголошували на семантичних чи естетичних критеріях добору терміна, історія розвитку різних галузей знань засвідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найдовшу традицію ужитку, часто усупереч згаданим вище принципам.

Дискусії на численних термінологічних конференціях останніх років засвідчують, що чи не найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання про те, як зберегти національний дух української термінології за умов широких глобалізаційних процесів сучасності. Цікаво, що саме вибір серед можливих термінів найбільш цікавить термінологів-практиків, особливо українську науково-технічну інтелігенцію. Найгарячіші дискусії відбуваються саме із приводу найбільш прийнятних назв спеціальних понять з ряду дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання й стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких, як відомо, найбільш відрізняється від аналогічних термінів інших слов’янських мов, насамперед російської.

Чимало місця в різноманітних дослідженнях займає етимологія і словотвірна будова термінів, що належать до різноманітних терміносистем, а також історії формування найменувань спеціальних понять – Наконечна Г.,  Панько Т., Кочан І., Мацюк Г., Процик І. та інші. 

Тематичні обрії українського термінознавства розширюють недавні монографічні дослідження, де внутрішньомовні чинники розвитку терміносистем пов’язано з теорією мовного планування (Д’яков А., Кияк Т., Куделько З.), детально проаналізовано роль і місце греко-латинських коренів у різноманітних терміносистемах (Кочерга О.) чи розвиток термінології пов’язано з лінгвоцидом української мови в ХХ ст. (Кубайчук В., Масенко Л.).  

Книжна лексика активно використовується у писемних функціональних стилях сучасної української мови, хоча її уживання притаманне також і деяким різновидам усного мовлення.

Розмовний шар лексики складають власне розмовні елементи: читалка, моторка, трояк (3 грн.), десятка (10 грн.) та ін., позбавлені явного відтінку експресивності, а також стилістично забарвлені. Це розмовно-просторічні слова: панькатися, телепень, лахміття, замакітритися, підстаркуватий і под., які мають “легкий” відтінок іронічного, фамільярного, жартівливого тощо забарвлення; власне просторічні – з порушенням орфографічних та орфоепічних норм – тепера, тута, кухвайка, просю. 

До групи розмовної лексики увіходять також слова пейоративного характеру (лупцювати, уторопати, банькатий, падлюка тощо) та жаргонізми (шпора, хвіст, засипатися, плавати – зі студентського жаргону). Поети сучасності в своєї творах активно використовують як здобутки книжної, так і розмовної мови. Термінологічна лексика в мові сучасної поезії займає вагоме місце, з’ясувати її місце у творах поетів кінця ХХ – початку ХХІ століття і є актуальність нашої роботи.

Мета дослідження – здійснити лінгвостилістичний аналіз термінологічної лексики сучасної поезії.

Основні завдання дослідження :

1. Ознайомитись із науковою літературою, присвяченою термінологічній лексиці та її використанні у поетичних творах.
2. Провести обстеження віршованих творів поетів кінця ХХ – початку ХХІ століття з метою виявлення термінів.
3. На підставі досягнень сучасного мовознавства уточнити сутність поняття “термінологія”, її характерні ознаки та форми прояву в художніх творах.
4. Пояснити мету вживання термінологічної лексики у мові творів сучасних поетів. 
5. Оформити дослідження як курсову роботу.

Об`єктом дослідження є мова віршованих творів поетів кінця ХХ – початку ХХІ століття, а предметом – термінологічна лексика, що служить для створення сучасного колориту в творі.

Мета, завдання обумовили методи і методику роботи. У ній використано основні методи лінгвостилістики: метод лінгво-літературного коментування художнього тексту, описовий метод з прийомами аналізу семантичної структури слова, історико-гносеологічний, порівняльно-історичний, системний, компаративний і структурально-функціональний аналіз.

Практичне значення дослідження в тому, що його дані сприятимуть поглибленому прочитанню як окремих творів, так і всієї творчої спадщини поетів-сучасників. Результати курсової роботи можуть бути використані в процесі викладання курсу новітня українська літератури, спецкурсів і спецсемінарів, присвячених творчості поетів, підготовці нових підручників і посібників для закладів вищої та середньої освіти. 

Матеріалом для написання курсової роботи є поетичні твори Сергій Жадана, Василя Герасим’юка, Юрія Андруховича, Галини Паламарчук, Марини Соколян, Наталі Очкур, Оксани Забужко.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

 

 

Мовна специфіка сучасного українського терміна ще не стала предметом спеціального наукового дослідження лінгвістів. Вони здебільшого розглядають український термін як особливий знак серед лексем національної мови або використовують його як об’єкт для ілюстрації теоретичних засад загального термінознавства. Тому українські мовознавці особливу увагу звертають на семантику терміна й особливості вияву парадигматичних відношень (синонімних, омонімних, паронімних і родо-видових) в термінній лексиці, а також на пошуки доказової бази, що ілюструє таку фундаментальну властивість терміна, як тенденція до однозначності. Чимало місця в різноманітних дослідженнях займає етимологія і словотвірна будова термінів, що належать до різноманітних терміносистем, а також історії