Термінологічна лексика в мові сучасної поезії

 

 

Вибір серед можливих термінів найбільш цікавить термінологів-практиків, особливо українську науково-технічну інтелігенцію. Найгарячіші дискусії відбуваються саме із приводу найбільш прийнятних назв спеціальних понять з ряду дублетних найменувань, а також щодо способів і засобів лексикографічного опрацювання й стандартування номінацій процесових понять, словотвірна структура яких, як відомо, найбільш відрізняється від аналогічних термінів інших слов’янських мов, насамперед російської.

Серед власне лінгвістичних проблем, пов’язаних з розбудовою українських термінів, що містять специфічні національномовні риси, на сьогодні можемо виділити принаймні шість:

1. опрацювання критеріїв знеросійщення сучасних терміносистем, у зв’язку з чим вимагає опрацювання проблема росіянізму в українській термінології;
2. виявлення англіцизмів (американізмів) у різних терміносистемах і наукове обґрунтування доцільності їх ужитку;
3. з’ясування ролі й місця інтернаціоналізмів та їх національних відповідників у різних терміносистемах;
4. способи відбору назв опредметнених дій;
5. способи відбору найменувань опредметнених ознак;
6. орфоепічні й орфографічні проблеми.

Під час написання курсової роботи було виконано основні завдання дослідження :

• ознайомлення із науковою літературою, присвяченою термінологічній лексиці та її використанні у поетичних творах;
• проведено обстеження віршованих творів поетів кінця ХХ – початку ХХІ століття з метою виявлення термінів;
• на підставі досягнень сучасного мовознавства уточнено сутність поняття “термінологія”, її характерні ознаки та форми прояву в художніх творах;
• пояснено мету вживання термінологічної лексики у мові творів сучасних поетів;
• оформлено дослідження як курсову роботу.

Спостереження над особливостями вживання термінів у поетичних творах сучасних авторів дають підстави твердити :

• термінологічна лексика  – цікавий матеріал для мовного дослідження;
• мові поетів властива естетична обробка, простота; у синтаксисі немає примітивізму, незграбності;
• матеріалом для написання роботи були поетичні твори Сергій Жадана, Василя Герасим’юка, Юрія Андруховича, Галини Паламарчук, Марини Соколян, Наталі Очкур, Оксани Забужко;
• відбір спеціального слова вимагав опрацювання критеріїв входження в загальнолітературну мову і окрему терміносистему;
• українські мовознавці особливу увагу звертають на семантику терміна й особливості вияву парадигматичних відношень (синонімних, омонімних, паронімних і родо-видових) в термінній лексиці, а також на пошуки доказової бази, що ілюструє таку фундаментальну властивість терміна, як тенденція до однозначності;
• зібраний нами матеріал може стати в пригоді вчителеві-словеснику на уроках української мови та літератури, засіданнях мовних гуртків, під час проведення свят та мовних конференцій у вузі;
• росіянізми та англіцизми активно проникають до нової української літературної мови у ХХ столітті – росіянізми починаючи із тридцятих років, англіцизми – після другої світової війни. Їх роль і місце в різноманітних терміносистемах активно почали обговорювати щойно зі здобуттям незалежності;
• берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів;
• дивна мовна незрозумілість пояснюється незвичністю вживання граматичних, смислових тощо конструкцій в подібних текстах, відсутністю звичних традиціних логічно-раціональних симетрично-ієрархічних форм (найпростіші це симетричний ритм, рима, логічна послідовність смислу тощо);
• представники сучасної поезії, йдучи в ногу з часом у своїх творах прагнуть відбити атмосферу суспільства і тому часто ми можемо спостерігати, коли у віршах вжито нецензурну лексику;
• все частіше у мовленні українців зустрічаються слова, які не властиві українській мові.

 

Деякі терміни з різних причин стають загальновживаними словами чи словосполуками і згодом потрапляють до загальномовних нормативних словників, подекуди діставши тлумачення, відмінне від первісного фахового.

 

 

 

1. Англо-український словник / Склав М. Балла. – Т. І. А–М. – К.: Освіта, 1996. 
2. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять. – К.: Вирій, 1997. 
3. Д’яков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. 
4. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К.: Видавничий центр «Академія», 1998. 
5. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 
6. Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2002. – № 453: Проблеми української термінології. – С. 224–227. 
7. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). – К.: «К.І.С», 2004. 
8. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. – Львів: Кальварія, 1999. 
9. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994. 
10. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2003. – № 490: Проблеми української термінології. – Львів, 2003. – 157 с. 
11. Процик І. Українська фізична термінологія на зламі ХІХ–ХХ століть. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 250 с. 
12. Радчук В. Плекаємо укр.лит... Для кого? // Урок української. – 2003. – № 8–9. – С. 26–30; 
13. Рожанківський Р. Зведення правил унормування української фахової мови // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2002. – № 453: Проблеми української термінології. – С. 203–209. 
14. Словник української мови. В 11-ти т.т. – Т.11. – К.: Наук. думка, 1980. 
15. Словник фізичної термінології (Проект) / Зредагував В. Фаворський. – Х., 1932. 
16. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 750 с. 
17. Українська мова у ХХ столітті: історія лінгвоциду / За ред. Л. Масенко. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 399 с. 
18. Український правопис і наукова термінологія. – Львів, 1997.
19. Українська термінологія і сучасність (Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції). – К., 1997. 
20. Ярема С. На теми української наукової мови. – Львів, 2002.

 

 

Сергій