Термінологічна лексика в мові сучасної поезії

Хоча ще від “Енеїди” Івана Котляревського лайливі слова постійно присутні в українських поетичних текстах, проте найвідвертіша лайка так практично й не протоптала собі стежки до друкованих видань, не беручи до уваги останніх кільканадцяти років і деяких принагідних (знову ж таки – маргінальних) випадків. 

Все частіше у мовленні українців зустрічаються слова, які не властиві українській мові. Деякі терміни з різних причин стають загальновживаними словами чи словосполуками і згодом потрапляють до загальномовних нормативних словників, подекуди діставши тлумачення, відмінне від первісного фахового. Розгляньмо лише два приклади: термін комп'ютер, зберігши своє значення, став загальновживаним сам та у складі численних словосполук (комп'ютерна гра, комп'ютерне кафе тощо) внаслідок повсюдного проникнення пристрою, що носить цю назву, у щоденне життя; вузькофаховий сейсмологічний термін "епіцентр" (точка на поверхні землі над осередком землетрусу) дістав у нефаховій мові значення центру подій і став загальновживаним з невідомих причин, скоріше за все через те, що його уподобали журналісти. 

Так, наприклад, у поезії Сергія Жадана зустрічаємо такі терміни: 

Всі скресання річок, 

залізничні пости,

всі загублені зшитки, монети, листи,

ціле місто з безладдям подій і речей

застряє, ніби здобич, у пастці очей.

Смерть облишить тебе шамотінням води,

дозуваннями брому,

тяжінням біди,

телефонами, бритвою по щоці,

комунарською пайкою

у руці.

Термін «пайка» раніше мав більшу популярність, з часом відбувається часткова втрата тлумачення. Пайка – частка чого-небудь спільного, яку одержує хтось під час розподілу, шматок хліба, одержуваний за певними нормами на певний строк, переносне значення – якась частина, певна кількість чого-небудь. 

Юрій Андрухович у вірші «Bad Company» прагне охарактеризувати літературні постаті ХІХ ст. та початку ХХст., вживаючи подібні терміни:

Грицько – як усі тенори, педераст. 

Іван – бонвіван, франкмасон, фармазон. 

Тарас – пияк і шланг, особливо на службі. 

Панько – графоман, а Марко – гермафродит. 

Панас мудодзвін, Борис буквоїд, 

Якович – атеїст кінчений, духовидець. 

Леська і Олька лесбиянки. 

Терміни властиві як  вузьковживаній, так і загальновживаній лексиці:

Тенор: 1. Високий чоловічий голос. 2. Співак із таким голосом. Італійський тенор. 3. Духовий музичний інструмент (застосовується лише в духовому оркестрі). 4. В музиці багатоголосого складу – голос (партія) між басом і альтом. 5. Уточнююче визначення у назві деяких музичних інструментів одного сімейства, зазвичай середнього регістру (напр., тенор-саксофон). 

Педераст:  чоловік, який вдається до педерастії; гомосексуаліст. 

Масон – послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон; переносне значення - вільнодумець.

Пияк – розмовний варіант: той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця. 

Графоман: той, хто має потяг до писання, письменництва. 

Термін гермафродит має два значення, маємо припущення, що саме друге значення мав на мети автор, говорячи про Марко Вовчок.

Гермафродит: 1. У давньогрецькій міфології – син Гермеса та Афродити, з'єднаний богами з німфою Салмакідою так, що тіла їх утворили єдине ціле. 2. Організм, що має ознаки обох статей. 

Мудак –  вульгарний відтінок, про нудного, набридливого невдаху. 

Вживаючи термін «буквоїд», Ю.Андрухович в іронічній манері мав на меті бажання підкреслити особливі риси людини: формаліст, педант, який надає великого значення дрібницям і за дрібницями не бачить суті.

Термін, який набув розповсюдження в останні роки лесбіянство, теж використаний Андруховичем (Лесбіянство – статевий потяг жінки до жінки; жіночий гомосексуалізм). 

В іншому віршу Юрій Андруховича «Музей старожитностей» присутня велика кількість термінів:

Як ми ходимо обоє

нетрями старого дому!...

Гобелени і гобої 

славлять пару невідому…

Термін «нетрі» має кілька значень – труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником (пряме значення), та глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста (переносне значення). Вживає його автор для увиразнення тексту,  можлива його заміна синонімами хащі, глушина.

Треба звернути уваги ще на такий термін, як гобелен, який включає в себе поняття – килим із художньо витканою картиною, зображенням, або ж декоративна тканина.

В таких рядках Юрій Андрухович:

Повз портрети

і портшези

з нами йде

луна від кроків.

Ми кудись надовго щезли

(двісті років?

Триста років?)

Автор використовує не властивий українській мові термін «портшез», який означає: легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи. 

Досліджуючи сучасну поезію на предмет наявності термінів, зустріли і хімічні терміни: неон, водовод, магній та інші.

І, коли вже стане темно,

з неопалених покоїв

(я, здається, вівся чемно,

я нічого не накоїв),

у жаркі вогні неонні

повертаємось

навіки.