Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Термодинаміка і теплові процеси зварювання

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
81
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дорівнюють нулю.

 
1.3.3. Залежність теплового ефекту хімічної реакції від температури. Закон Кірхгофа
 
Тепловий ефект   є функціями відповідно внутрішньої енергії та ентальпії, тому вони залежать від температури і тиску, а для ідеальних газів, лише від температури. Щоб встановити залежність від температури теплового ефекту ізохорної реакції, продиференціюєм за температурою рівняння  .
тут   – сумані істинні теплоємності відповідно вихідних і кінцевих компонентів реакції  отримаємо
отримані співвідношення можна узагальнити формулою   яка означає математичний вираз закону Кірхгофа. Закон Кірхгофа формулюється так:
Похідна теплового ефекту по температурі дорівнює різниці сумарної теплоємності вихідних і кінцевих компонентів реакції.
Конкретні значення коефіцієнтів теплоємності С1 і С2 залежить від вигляду рівняння хімічної реакції.
У загальному вигляді і для реакції
аА+вВ+…=сС+dD+…
маємо C1=аСА+вСВ+…= .
С2=сСС+dCD+…= 
тут n1 число кіломолей кожної із вихідних речовин, а  - мольна істинна теплоємність  і  число кіломолей і мольна теплоємність кожного із продуктів реакції.
Для отриманої шуканої залежності в явному вигляді проінтегруємо диференціальне рівняння dQ=C1dT- C2dT, тоді одержимо
Це рівняння можна записати у вигляді
Тут під   мається на увазі число кіломолей кожного із компонентів реакції.
Якщо відомий тепловий ефект реакції за стандартних умов Q0, можна знайти тепловий ефект реакції за будь-якої температури за формулою
Для реакцій, в яких залежність теплоємності від температури виражається поліномом Сіст=а0+а1T+ а2T2+…
Тут  - алгебраїчні струми постійних а0, а1, а2 індивідуальних речовин у відповідних рівнях. При додаванні постійних величин, які розміщені зліва в рівняннях реакції, беруть із знаком «-», а величини які розташовані справа, зі знаком «+». Якщо температурна залежність теплоємності від температури виражається рядом
При практичних розрахунках тепловий ефект знаходять за даними таблиць в яких Н ентальпії реагуючих речовин. Перехід системи із одного стану в інший супроводжується зміною його ентальпії .
Різниця між початковими речовинами і вихідними речовинами за заданої температури T рівна
Приклад 1. Тепловий ефект згоряння CO до СО2 при 25 °С дорівнює 283 кДж/моль. Визначити залежність теплового ефекту цієї реакції від температури і його величину при 2000 К. Температурні залежності молярних теплоємностей речовини, які приймають в реакції виражаються рівняннями для СО2
 
 1.4. Деякі явища в рідних середовищах і на поверхні розподілу фаз
 
1.4.1. Розчинність газів
 
Розглянемо систему, яка складається із двох фаз і газоподібної, при цьому один із компонентів газової фази може розчинятись у рідині. Рівновага наступить тоді коли швидкість розчеплення цього компонента (газу) в рідкій фазі  дорівнює швидкості входу цього компонента із розчину  . Очевидно, що за заданої температури швидкість розчинення газу в рідині пропорційна його парціальному тиску, тобто  , а швидкість виділеного газу з рідини пропорційна його концентрації в рідкій фазі  ,
тоді
де  - константа Генрі, вона дорівнює розчинності газу при тиску  
Константа Генрі залежить від температури:
 - зміна ентропії при розчиненні.
 
1.4.2. Розподіл компонента між двома рідинами
 
Якщо в гетерогенну систему, яка складається з двох рідин які не змішуються між собою, ввести третю речовину, яка розчиняється в обох рідинах, то ця речовина розподіляється між рідинами за законом розподілу, який формулюється так: відношення концентрації речовини розподіленої між собою двома рідинами, які не змішуються між собою, є величиною сталою і не залежить від температури. Математично цей закон можна записати:
е  - концентрація розчиненої речовини в першому розчиннику;
 - концентрація розчиненої речовини в другому розчиннику;
На законі розподілу ґрунтується екстракція речовини із розчину за формулою іншого розчина. Нехай в V мл розчину міститься до грамів екстрагованої речовини. Ця кількість розчину змішується в Vв мл розчина. Після одноразової екстракції в початковому розчині залишається q, грамів екстрагованої речовини.
З цього рівняння випливає:
Після другої екстракції таким самим об’ємом Vb мл cвіжого розчинника, кількість речовини, яка залишається в першому розчиннику.
Після повторних екстракцій однаковим об’ємом Vb мл одного і того ж розчинника, кількість   речовини, яка залишається в вихідному розчині.
Користуючись законом розподілу, можна із розплаву виділяти сірку фосфор та інші домішки металу.
 
1.4.3. Поверхневий натяг
 
На границі розподілу фаз властивості фази відрізняються від властивостей цієї ж фази на віддалі від границі розділу. У центральних об’ємах фази кожна частинка зрівноважена дією оточуючих її частин, у той час як у периферійній області взаємодія поверхневих частин не зрівноважена. У цьому випадку виникають сили поверхневого натягу, які намагаються зменшити зовнішню поверхню. Величина поверхневого натягу має одиницю вимірювання   і позначається буквою  .
Поверхневий натяг   виражає максимальну роботу утворення одиниці поверхні і дорівнює зміні ізотермічного потенціалу в даному процесі. При утворенні поверхні площиною   зміна ізобарного потенціалу виражається величиною:
Внаслідок того, що при підвищенні температури поверхневий натяг зменшується  , то  . Це означає, що утворення нової поверхні супроводжується зростанням ентропії і поглинанням теплоти.
Умовою загального умовного самочинного протікання процесу за постійних температур і тиску є  ; стосовно поверхневих процесів  .
Фото Капча