Тіньова економіка в Україні

 

Існуюча система державного управління у цій сфері не забезпечує належного контролю за використанням надр, є причиною масових порушень чинного законодавства.

Неналежний державний контроль з боку виконавчої влади, неврегульованість ліцензійної діяльності створюють умови для тінізації та криміналізації винятково важливої для вітчизняної економіки сфери. Протягом останніх років колишнім Міністерством екології та природних ресурсів України видано ліцензії на користування надрами комерційним структурам (навіть хлібозаводам), які не мають фахівців, відповідного обладнання, необхідних коштів на геологорозвідувальні роботи з дослідно-промисловим видобутком корисних копалин. Такі надрокористувачі не провадять пошукових робіт, як це передбачено особливими умовами ліцензій, а фактично по-хижацькому здійснюють експлуатаційний видобуток корисних копалин.

Перевіркою, проведеною Генеральною прокуратурою України, викрито грубі порушення, що мали місце як під час видачі ліцензій на видобування корисних копалин, так і безпосередньо у процесі користування надрами. Масового характеру набуло видобування комерційними підприємствами корисних копалин без дозволу та проведення екологічної експертизи, ухилення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, платежів за користування надрами, захват земельних ділянок, забруднення земель та їх несвоєчасна рекультивація.

Мають місце факти перевищення повноважень керівниками обласних рад та державних адміністрацій за наданні дозволів на користування родовищами корисних копалин загальнодержавного значення. Наприклад, Верховною Радою АР Крим делеговано повноваження з надання гірничих відводів Кримському територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці, а останнє здійснило незаконні відводи 18 підприємствам. За втручання прокурора АР Крим порушення закону ліквідовано.

Органами місцевого самоврядування допускаються численні порушення закону під час прийняття рішень про надання у користування земельних ділянок гірничодобувним підприємствам та водночас не застосовуються повноваження щодо обмеження діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону надр, а також невиконання особливих умов ліцензії.

Не забезпечується належний державний контроль у сфері охорони та раціонального використання надр і обласними управліннями екології та природних ресурсів.

Разом за результатами прокурорських перевірок порушено понад 200 кримінальних справ (з них понад половина направлено до суду), подано 108 протестів (усі задоволено) та понад 400 приписів та подань, відшкодовано майже 30 млн грн, притягнуто до відповідальності понад 600 посадових осіб (зокрема з органів контролю майже 200). Крім того, заявлено 144 позови про відшкодування збитків, завданих державі, на суму близько 5 млн грн, з яких задоволено 93 на суму 1, 3 млн грн [2].

 

Недосконалість технології захисту акцизних марок від підробки дозволила налагодити їх масове нелегальне виробництво. Зросли масштаби нелегального виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Фактична втрата контролю за діяльністю у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів призвела до зниження якості виробленої продукції, що створювало загрозу здоров'ю населення, завдавало величезних збитків державному та місцевим бюджетам.

Масово фіксувалися факти реалізації у роздрібній мережі неякісних, небезпечних, з простроченим терміном придатності та фальсифікованих тютюнових виробів, товарів без прибуткових документів та ліцензій.

За оцінками експертів, частка тіньового виробництва зазначених товарів складала у 2013 р. до 50% місткості ринку. Виходячи з цієї оцінки, щорічні втрати бюджету тільки від недонадходження акцизних платежів сягають 10 млрд грн.

Однією з головних причин такого стану справ була низька дисципліна в органах виконавчої влади.

Своєчасно не внесено зміни до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1284. Не затверджено заходи щодо запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними елементами захисту, хоча Проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України було узгоджено із заінтересованими органами державної влади та внесено Службою безпеки України на розгляд уряду ще у грудні 2001 р. Питання було розглянуто на засіданні Ради національної безпеки і оборони України, рішення якої дію набуло чинності Указом Президента України від 26 квітня 2003 р. № 372. Це дозволило суттєво активізувати заходи органів виконавчої влади у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту. Якщо у 2001 р. було зафіксовано 9843 смертельних випадки внаслідок отруєнь алкоголем, а у 2002 р. – 10320, то у 2003 р. – 9132 випадки.

Незважаючи на те, що на початку 2004 р. було прийнято ще два укази Президента України з питань врегулювання діяльності у зазначеній галузі (від 3 березня 2004 р. № 266 «Про посилення державного контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, забезпечення захисту життя і здоров’я громадян»; пункти Заходів, затверджених Указом Президента України від 9 лютого 2004 р. № 175 «Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції»), рівень смертності від випадкових отруєнь алкоголем знову підвищився (за 11 місяців 2004 р. – на 7, 7% порівняно з відповідним періодом попереднього року). До