Тіньова економіка в Україні

5. Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових опреацій здійснюється через офшорні компанії.

6. Детінізація української економіки пов’язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, підприємцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку і зумовлюють її тінізацію, а саме:

• порушення економічних інтересів між суб’єктами економічних відносин, що скорочує базу розширеного відтворення одних суб’єктів на користь іншим;
• скорочення офіційних джерел ресурсно-фінансового забезпечення підприємств;
• зростання витратності, в тому числі й тієї, що виникла внаслідок штучного завищення витрат на ресурси, вузли та напівфабрикати (у деяких товарних групах українські ціни перевищили світові);
• прояви монопольної поведінки.

1. Тіньова економіка являє собою складне суспільно-економічне явище, пов’язане з незаконним привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різні спотворення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходу, а також через організацію та реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підлягає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур, або окремих громадян.

2. Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40-50% ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50%.

3. Негативними наслідками існування тіньової економіки є: скорочення податкових надходжень до бюджету та фінансування інноваційно важливих та стратегічних напрямів розвитку держави, погіршення умов існування соціального сектора країни; «втеча» капіталу за кордон, скорочення обсягів офіційного виробництва, вивільнення працівників, поглиблення некерованості економічними процесами, збавлення міжнародного престижу країни, довіри інвесторів як зовнішніх, так і внутрішніх тощо. Найголовніший негативний чинник тіньової економіки – викривлення умов функціонування підприємств.

4. Вилучення фінансових ресурсів з реальної економіки і спрямування значної частини за межі країни в умовах напруженості бюджетного фінансування і наявності значного державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього) становить серйозну проблему для економічного розвитку. Реальним виявом такого стану є скорочення прибутковості реального сектора навіть в умовах розширення його масштабів останнім часом. Такий стан зумовлено тим, що сьогодні існують цілком легальні засоби зменшення фінансового результату і, навіть, утворення збитку, внаслідок чого постійно збільшуються розміри неплатежів, значна частина яких за терміном давності списується без проведення відповідних компесаційних санкцій. За такої практики формуються фінансові потоки, які розділяють одержані реальні доходи на легальні (мінімально потрібні для продовження виробничого процесу) і тіньові (що формуються без обмежень на приватних рахунках).

5. Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових опреацій здійснюється через офшорні компанії.

6. Детінізація української економіки пов’язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, підприємцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку і зумовлюють її тінізацію, а саме: порушення економічних інтересів між суб’єктами економічних відносин, що скорочує базу розширеного відтворення одних суб’єктів на користь іншим; скорочення офіційних джерел ресурсно-фінансового забезпечення підприємств; зростання витратності, в тому числі й тієї, що виникла внаслідок штучного завищення витрат на ресурси, вузли та напівфабрикати (у деяких товарних групах українські ціни перевищили світові); прояви монопольної поведінки.

 

 

1. Бабанина Н., Вовченко А. Тень, закрывающая солнце. //Бизнес. – 2003. – №22. – С. 36-46.

2. Енторф Н. Незаконні мігранти та раціональне поведінка: Моделювання ринку нелегальної міграції, MIMEO, 1998. – 568 с.

3. Олсон М. і Зіннес С. Тіньова економіка: друг чи ворог?. – О світовому розвитку 2002 року -56 р. – с. 32.; с. 51.

4. Шульга М. І., Мокій А. І. Економічна безпека України та процес інтеграції національної економіки до світового господарства // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -Випуски 55-57. – К. : «Київський університет», 2002. – С. 77-79. ─ С. 77.

5. Латов Ю. В., Ковалев С. Н. Теневая экономика: Учебное пособие для вузов / Под ред. д. п. н., д. ю. н., проф. В. Я. Кикотя, д. э. н., проф. Г. М. Казиахмедова. – М. : Норма, 2006. – с. 20-32

6. Наказ Міністерства економіки України від 18. 02. 2009 № 123 Про затвердження Методичних рекомендації розрахунку рівня тіньової економіки // http: //www. me. gov. ua/

7. Ю. Прилипко, Л. Мусіна, Т. Кваша Методичні рекомендації щодо інтегральної оцінки обсягів тіньової економіки // Економіка України. – 2005. – № 6. – с. 37-44

8. Макаренко А. П. Аграрна політика в умовах розвитку ринкових відносин / А. П. Макаренко //Економіка і держава. -2006. -No 4. -С. 39 -41.

9. Княжанський В. «Чорний нал» – на світло! // День. – 2001. – № 16 (26 січня) -с. 12-13

10. Панченко Ю. Экономика сбрасывает тень// Коммерсант. – 2009. -№5. с. 14-17

11. Попович В. Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3.

12. Петрович Й. Проблеми розвитку та шляхи вдосконалення податкової політики України / Й. Петрович // Банківська справа: зб. наук. праць. – 2008. – № 6. – С. 43-49.

13. Рябушка Л. Б. Бюджетно-податкова політика і в системі регулювання економічного розвитку держави / Л. Б. Рябушка, Д. В. Веремчук // Вісник Сумського державного університету: зб. наук. праць. – Суми: Вид-во СумДУ. – 2008. – № 3. – С. 182-187.

14. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень / Щомісячний моніторинг основних індикаторів бюджетної та банківської систем України [Електронний ресурс] // http: //www. ibser. org. ua/UserFiles/File/

15. Барановський О., Сіденко В. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні // Національна безпека і оборона. – 2004. – № 2 (50). – С. 9.

16. Павловський М. Л. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. – К.: Техніка, 1999. – 336 с.

17. Колодко Гжегож В. Глобалізація и перспективи розвитку постсоціалістичних держав / Пер. с польск. – М.: ЕГУ, 2002. – C. 87.