Тіньова економіка в Україні

Якщо у легальній економіці інтернаціоналізація призводить до формування регіональних блоків (ЄС, «НАФТА» тощо), то у нелегальній – формуються угруповання типу «Золотого трикутника» в Південно-Східній Азії, «Андського трикутника» у Латинській Америці чи «Східноєвропейської діри» у сфері інтелектуальної власності, де також відбувається інтеграція іллегальних міжнаціональних інтересів. Іллегальне світове господарство характеризується достатньо глобальним поширенням і значними масштабами. Орієнтовні обсяги міжнародного товарообороту, пов’язаного з порушенням правових норм (контрабанда, торгівля «піратськими» товарами), перевищує 20% легального світового товарообороту; «відмивання» тіньових доходів сягає понад 2-5% світового валового продукту; нелегальна міграція становить понад половину загальної кількості мігрантів сучасного світового господарства[2]. Кожен з зазначених вище видів нелегальної діяльності здійснює певний вплив на економіку будь-якої країни і деформує її розвиток та інституційну побудову. Проте, ми не дотримуємося думки, що тіньова економіка здійснює лише негативний вплив на розвиток суспільно-економічного ладу, оскільки у межах короткострокової перспективи її вплив, особливо у перехідних економіках, може бути оцінений як позитивний. Іллегальна ділова активність може бути своєрідним захистом суб’єктів господарювання від недосконалої державної політики, дисгармонійних економічних, політичних та соціальних процесів[3]. Необхідно наголосити, що позитивні наслідки, як уже зазначалося, мають короткостроковий характер (тимчасовий соціальний захист, тимчасова зайнятість, можливість реалізації професійного потенціалу тощо).

Поряд з деякими позитивними моментами наявності тіньової економіки існує ціла низка проблем, які, безперечно, потрібно розглядати як стратегічну небезпеку для розвитку суспільства та економіки, зокрема: (1) економічна – доходи, одержані у межах цього сектору, як правило, не використовуються на виробничо-продуктивні потреби, а спрямовуються на індивідуальне споживання чи відпливають за кордон; (2) соціальна – людський капітал відтворюється у все гірших умовах; (3) політична – втрата державою авторитету на міжнародному рівні й неможливість виконання покладених на неї функцій, зокрема і правоохоронних чи оборонних; (4) загроза економічній безпеці держави; (5) моральна – шкода свідомості громадян, їх світогляду, культурним та етичним цінностям, деградація суспільства.

 

 

Вимірювання масштабів тіньової економіки є досить складною задачею. В першу чергу це пов'язано з тим, що тіньова економіка має прихований характер і намагається уникнути вимірювання. Оцінка масштабів цього явища важлива для економічного розвитку та формування державної економічної політики.

Зростання частки тіньової економіки в усьому світі покликало багатьох дослідників та статистів до розробки засобів та методів оцінки цього феномену. Починаючи з 70-х років XX століття у різних країнах розробляються різноманітні підходи і методики виміру тіньової економічної діяльності, але жодна з них ще не одержала загального визнання та широкого розповсюдження. Велика кількість методів підтверджує відсутність єдиної методики кількісної оцінки обсягів тіньової економічної діяльності та критеріїв достовірності результатів, як окремо по кожній галузі, так і економіки країни в цілому.

Найчастіше використовують методи оцінки, які умовно поділяють на дві групи: мікрометоди (прямі) та мікрометоди (непрямі) [5, с. 20-32].

Мікрометоди базуються на чітко спланованих опитуваннях та анкетах, які носять добровільний характер, або на податкових перевірках. Проте найчастіше вони дають занижену оцінку, оскільки мають тенденцію недооцінки обсягів тіньової економіки через неповноту та перекручування інформації населенням під час опитувань. Макрометоди базуються на макроекономічних показниках офіційної статистики, даних податкових та фінансових органів, найчастіше дають завищену оцінку. Міністерством економіки України використовуються такі методи визначення рівня тіньової економіки: прямий – «витрати населення – роздрібний товарооборот»; непрямі – фінансовий, монетарний, електричний [6]. Для уникнення розбіжностей обчислюється інтегральний показник рівня тіньової економіки в цілому шляхом зведення оцінок за наведеними методами в узагальнений показник з використанням певних коефіцієнтів для кожного метода [7, с. 37-44]. Цей показник дає об'єктивну характеристику стану і тенденцій розвитку економіки в цілому. Сучасними науковцями-економістами розроблені різні методи вимірювання тіньової економіки, проте не існує єдиної точки зору, які з методів дають найбільш точні результати. Специфіка кожної країни, нестача статистичних даних вимагають в кожному окремому випадку вибирати сприятливий метод або використовувати комплекс різних методів, щоб мати найбільш повне уявлення про обсяги тіньової економіки.

 

 

 

Одне із найважливіших завдань