Туристичні ресурси Київської області

По-третє, метрополітени самий прогресивний вид залізничного транспорту, що втілив у себе всі новітні технології транспортного будівництва й експлуатаційні властивості. Потяги метрополітену електрифіковані, швидкісні, з високим ступенем комфортності і сервісу обслуговування. В Україні метрополітени існують у двох найбільших містах – Києві і Харкові. Зараз метрополітен двох міст має 89 км довжини, його пасажирооборот за 1 квартал 2012 року склав 127, 9 млн. осіб. У 2011 р. обсяг Київський метрополітен перевіз 519 млн. пасажирів. [9, c. 62]

Загальна криза економіки спричинила значне погіршення становища на залізницях, значне зменшення перевезень та зміну їхньої структури. Як свідчить аналіз, відправлення вантажів та пасажирів залізницями України зменшилося. Реформування системи залізничного транспорту сьогодні є об’єктивною необхідністю. Воно є першим кроком на шляху інституційної адаптації залізничного транспорту України до стандартів ЄС, а також застосування прозорих ринкових механізмів. У першу чергу реформування вимагає якісного удосконалення законодавчої бази й організаційної структури, для чого необхідний системний, комплексний підхід.

 

 

Якщо говорити про регіональне розміщення залізничного транспорту України, то слід звернути увагу на розміщення даного виду транспорту та його регіональним відмінностям. Не всі області мають достатньо розвинуту залізничну вітку. Важливим є південно-західний напрямок, інтенсивні вантажо- і пасажиропотоки, які пов'язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів з України, а також вантажів з Росії, Білорусі у чорноморські порти і у зворотному напрямку; пасажирів, які їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, Причорномор'я та Приазов'я. У здійсненні цих зв'язків важливу роль відіграють лінії Харків – Запоріжжя – Сімферополь, Харків – Кременчук – Одеса, Харків – Дніпропетровськ-Херсон.

За рівнем розвитку залізничного транспорту на території країни виділяють два регіони: Донбас і Західна Україна, де щільність транспортних магістралей склалася історично й обумовлена дією різних за своєю природою факторів. Найінтенсивніші залізничні перевезення здійснюються між Донбасом і Придніпров'ям. На захід транспортуються донецький кокс, на схід – криворізька залізна руда і нікопольський марганець. У Донбасі і Наддніпрянщині – необхідністю транспортного обслуговування виробництва, що досягло тут високого рівня розвитку, на заході – у першу чергу прикордонним її положенням і спорудженням у довоєнний період щодо густої мережі залізниць. У східно-західному напрямку утворена електрифікована магістраль Донбас-Карпати, що має важливе значення в міжнародних зв'язках. Залізниці південно-західного напрямку здійснюють інтенсивні грузо- і пасажиропотоки, зв'язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів з України і прилягаючих країн у чорноморські порти, і в зворотному напрямку, а також пасажирів, що їдуть в Криму, Причорномор'я і Приазов'я.

В Україні функціонують великі залізничні вузли – поселення, де сходяться чи перетинаються залізничні колії зі значним обсягом перевезень і транспортного обслуговування. Найбільшими залізничними вузлами є Харків, Лозова, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дебальцеве, Волноваха, Бахмач, Київ, Коростень, Жмеринка, Одеса, Ковель, Львів. Поглибилися взаємозв'язки залізничного й інших видів транспорту. Залізничний і річковий транспорт взаємодіють у багатьох дніпровських портах – Києві, Черкасах, Дніпропетровську, Херсоні.

Важливе значення для внутрішньодержавних економічних зв'язків мають залізниці Київ – Полтава – Харків, Київ – Одеса, а для зовнішньоекономічних зв'язків – Київ – Ковель – Хелм з виходом на Польщу та інші країни зарубіжної Європи. Після створення морської паромної переправи Батумі – Одеса значно зросло значення залізниці Одеса – Львів – Перемишль, яка відтепер відіграє важливу роль у здійсненні не лише внутрішньодержавних і міждержавних зв'язків України, а й дає змогу Україні надавати транспортні послуги країнам Закавказзя для їх економічних зв'язків з країнами зарубіжної Європи.

На території України є такі залізниці: Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна, Придніпровська.

Донецька залізниця є складовою частиною залізничного транспорту України та пролягає по території Донецької і Луганський, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять чотири Дирекції із залізничних перевезень. Експлуатаційна довжина залізниці – 2927, 6 км. Донецька залізниця обслуговує Донецьку, Луганську, частково Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області. Вона поєднує в єдиний транспортний конвеєр Донбас з Наддніпрянщиною, центральні райони Російської Федерації та України з Поволжям і Кавказом. На півдні Донецька залізниця має вихід до Азовського моря через Маріупольський Торговий порт. Протяжність її колій складає 13% загальної довжини залізничної мережі України. У той же час на її частку приходиться 47% навантаження і 36% вивантаження всіх залізниць України. [11, c. 97]

Одеська залізниця – важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України і є найважливішою складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більш 16% пасажирообігу залізниць країни. Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської і Вінницької.

Головна особливість Одеської залізниці – її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу. Географічне положення і конфігурація напрямків та дільниць Південної залізниці визначають її велике транзитне значення. Вона зв’язує Донбас зі столицею України і західними областями, знаходиться на головному пасажирському ходу Північ – Крим – Кавказ.