Туризм як соціально-економічний феномен

У Полтаві діє музей авіації та космонавтики, головним завданням якого є увічнення пам'яті та популяризація творчої спадщини видатних учених, конструкторів, організаторів та спеціалістів у галузі ракетобудування, повітроплавання, авіації та космонавтики, народженням або життям і діяльністю пов'язаних з Полтавщиною, - О. Д. Засядька, О. М. Кованька, Ю.В. Кондратюка, братів Кас'яненків, В. М. Челомея, Г. Є. Котельникова, Ю. А. Побєдоносцева, М. А. Комарницького та багатьох інших. 

Далеко за межами України відомо про Полтавський художній музей, у фондах якого зібрано полотна як вітчизняних, так і зарубіжних видатних майстрів пензля. Почав діяти він з 1920 р. як відділ краєзнавчого музею і до 1940 р. носив назву Картинної галереї. Із 1940 р. одержав статус самостійного музею. На сьогодні він має більш як дев'ять тисяч творів мистецтва. Основою музейного зібрання стали твори видатного художника-передвижника М.О. Ярошенка, які, згідно із заповітом його дружини, були передані рідному місту. Поповнився музей і за рахунок картин та інших творів мистецтва з колишніх поміщицьких садиб.

Видатним зразком вітчизняного містобудування XIX ст. й архітектурного класицизму є ансамбль Круглої площі в Полтаві. Забудова кварталів навколо Круглої площі за єдиним архітектурним стилем створила чудовий ансамбль, який є унікальною сторінкою в історії містобудування початку XIX століття. Полтава відома й іншими пам'ятниками епохи класицизму, серед яких – будинок пожежної команди (1808 р.), що на Першотравневому проспекті, колишня Богодільня (1820 р.), а нині один із корпусів обласної лікарні по вул. Шевченка, школа садівництва в минулому (1830 р.), нині це – міська інфекційна лікарня, інститут шляхетних панночок (1832-1836 рр.) – нині головний корпус Полтавського технічного університету, розташований на Першотравневому проспекті та ряд інших.

Безцінною пам’яткою Полтавщини є Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», який без перебільшення можна назвати «доленосним полем європейської історії». На сьогодні Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним, науково-методичним центром по вивченню історії України XIV-XVII ст. в контексті європейської історії. Заповідник входить до складу Міжнародної організації військово-історичних музеїв ІАМАМ (під егідою ЮНЕСКО), включений до всесвітнього туристичного маршруту. 

Серед архітектурних споруд особливу групу становлять будови початку XX ст., що несуть на собі відбитки пошуку в архітектурі українського національного стилю. До них належить мурована Покровська церква в селі Плішивець Гадяцького району (1906 р.), що повторює, в певній мірі, вираз знаменитого запорізького дерев'яного дев’яти банного Троїцького собору в м. Новомосковську Дніпропетровської області. 

Видатною спорудою архітектури українського модерну є будинок Полтавського губернського земства, спорудженого у 1902 – 1908 рр. (будівля сучасного Полтавського краєзнавчого музею), та собор в ім'я Різдва Богородиці в смт Козельщині. 

На Полтавщині щороку відбуваються Міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» у м. Комсомольську, Всеукраїнський рок-фестиваль «Мазепа Фест» у м. Полтаві та Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасного українського романсу «Осіннє рандеву» у м. Миргороді. Утвердилися і користуються популярністю у населення культурно - мистецькі заходи, які вже стали традиційними, в містах, райцентрах та селах області. Це – мистецькі свята: кобзарського мистецтва «Взяв би я бандуру» та козацької Покрови «І весільна, і козацька Покрівонька Багачанська» (смт Велика Багачка), «Роде наш, красний» та огляд-конкурс родинних та сімейних ансамблів (смт Шишаки), «Пісні Бузкового гаю» (смт Диканька), «Свято веселої мудрості» та огляд-конкурс читців-гумористів (с. Веселий Поділ Семенівського району), «Решетилівська весна» та виставка творів декоративно - ужиткового мистецтва (смт Решетилівка), «Осіннє золото» (с. Березова Рудка Пирятинського району), Свято народної творчості на Національному Сорочинському ярмарку у селі Великі Сорочинці Миргородського району, «Різдвяна феєрія» за участю вертепів, колядних гуртів (м. Полтава), «Воскресни, писанко!» та багато інших. 

Таким чином, досліджуючи туристичні ресурси краю, автор дійшов висновку, що Полтавська область надзвичайно багата на природні та історико-культурні ресурси, що є важливою передумовою розвитку багатьох видів туризму.

 

 

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН  І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Аналіз сучасного стану розвитку туризму  на території Полтавської області

Реалізацію державної політики в сфері туризму на території Полтавської області здійснює обласна державна адміністрація, у складі якої діє спеціалізований структурний підрозділ – управління інфраструктури і туризму [1]. 

Основними функціями зазначеного підрозділу є:

забезпечує створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку внутрішнього, міжнародного та іноземного туризму, туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, провадження екскурсійної діяльності, дитячого та молодіжного туризму; розбудови матеріально-технічної бази туристичної галузі, раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, природного та історико-культурного середовища на території області;

надає суб'єктам туристичної діяльності методичну і консультативну допомогу щодо організації їх діяльності;

бере участь у підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів у галузі туристичної діяльності, що фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету;

здійснює контроль за раціональним використанням і охороною природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів і прилеглих до них округів санітарної охорони в межах повноважень;

Реалізація вищенаведених пріоритетів створить необхідні умови для подальшого цілеспрямованого розвитку рекреаційної індустрії, стабілізує економічне становище рекреаційних об’єктів.

Полтавська область є надзвичайно перспективною в галузі туризму та