Туризм як соціально-економічний феномен

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2015 р. становив 103,1%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 106,0%, у господарствах населення – 97,7%. Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 103,7%, продукції тваринництва – 101,0%. Під урожай 2016 р. сільськогосподарські культури було посіяно на площі 1719,6 тис. га, у тому числі аграрними підприємствами – на 1303,3 тис. га (75,8%), господарствами населення – на 416,3 тис. га (24,2%). Порівняно з 2015р. загальна посівна площа зменшилась на 0,2 тис. га (на 0,01%). У 2016 р. загальний валовий збір зернових і зернобобових культур становив 5785,4 тис. т (у вазі після доробки), а їхня середня врожайність – 61,8 ц з 1 га. Порівняно з 2015 р. виробництво зерна збільшилось на 7,9% (на 422,2 тис. т), що зумовлено збільшенням площі збирання (на 1,6 тис. га, або на 0,2%) та підвищенням урожайності (на 4,4 ц з 1 га, або на 7,7%).

За розрахунками, на 2017р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 243,6 тис. голів (на 4,8% менше, ніж на 1 січня 2016р.), у тому числі корів – 127,2 тис. (на 3,3% менше); свиней – 398,2 тис. (на 2,7% менше), овець та кіз – 46,5 тис. (на 4,5% більше), птиці – 5005,4 тис. голів (на 0,6% менше). У господарствах населення утримувалось 36,8% загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі корів – 49,3%; свиней – 26,3%, овець та кіз – 81,5%, птиці – 56,0%.

Зовнішньоекономічна діяльність. Зовнішньоторговельні операції з товарами з експорту здійснювали 326 учасників зовнішньоекономічної діяльності з партнерами 133 країн світу, з імпорту – 790 з партнерами 81 країни світу.

У січні – листопаді 2016 р. експорт товарів становив 1278,6 млн. дол. США, імпорт – 763,0 млн. дол. У порівнянні з січнем – листопадом 2015 р. експорт скоротився на 5,5% (на 74,3 млн. дол.), імпорт – на 11,4% (на 98,4 млн. дол.). Позитивне сальдо становило 515,6 млн. дол. (у січні – листопаді 2015р. також позитивне – 491,5 млн. дол.).

Транспортна мережа. Транспортна мережа області доволі розвинута. На території Полтавської області функціонують всі (за винятком морського) види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний.

Протяжність залізниць – 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8875,5км, з яких 2313,1 км – дороги державного значення. Функціонування річкового транспорту забезпечують два річкових порти - Кременчуцький річковий порт та Комсомольський вантажний порт ПАТ «Полтавського ГЗК». Порти розташовані на лівому березі р. Дніпро і обслуговують тільки вантажні перевезення. Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи «Союз», «Уренгой – Помари – Ужгород», «Єлець – Кременчук – Бендери», відгалуження нафтопроводу «Дружба». Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 554 км.

У 2016 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 93,7% від обсягу 2015 р. Підприємствами транспорту перевезено вантажів 102,3% від обсягу 2015 р. Усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 2827,8 млн. пас. км, що становить 106,4% від обсягу 2015 р., послугами пасажирського транспорту скористалися 114,4 млн. пасажирів. Полтавська область відіграє значну роль у структурі транспортного комплексу України.

Таким чином, автор дійшов висновку, що Полтавська область має вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, достатньо розвинену економіку та розгалужену мережу транспортних комунікацій, що є важливою передумовою розвитку багатьох видів туризму на Полтавщині. Нині в області туризм займає незначне місце в економіці, але щорічно за рахунок туризму обласний бюджет поповнюється. За останні роки зруйнувалися важливі складові інфраструктури галузі соціально орієнтованого внутрішнього туризму, балансу виїзної та в’їзної кількості туристів. Знизився рівень обслуговування в туристсько-екскурсійних організаціях. Порушено систему маршрутів і турів, структуру підготовки і використання досвідчених кадрів, область майже повністю втратила валютні прибутки від міжнародного туризму.

РОЗДІЛ 2. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природні туристичні ресурси області

Під туристичними ресурсами науковці та фахівці в сфері туризму розуміють закономірності поєднання природи, історико-культурних цінностей та соціально-економічних чинників, що є умовою задоволення оздоровчо-спортивних і пізнавальних потреб людини.

Загалом весь комплекс туристичних ресурсів можна поділити на три групи: природні ресурси, історико-культурні ресурси та соціально-економічні.

Головними природними ресурсами туризму є клімат, ландшафти та акваторії, деякі об’єкти та явища природи, що мають пізнавально-естетичні, оздоровчі та спортивні властивості. Також до природних туристичних ресурсів належать національні природні парки (НПП), біосферні та природні заповідники, дендропарки, ботанічні сади, зоопарки, регіональні ландшафтні парки, окремі пам’ятки природи [8;c33].

Природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 387 об'єкта, з них 29 об’єктів загальнодержавного значення: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 ботанічна пам’ятка природи,1 ботанічний сад, 1 дендрологічний парк, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Кількість територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення становить 358, з яких: 5 - регіональні ландшафтні парки, 156 - заказники (50 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загально зоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 134 - пам’ятки природи (12 комплексних, 108 ботанічних, 2 зоологічні, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних урочищ, 1 дендрологічний парк та 14 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

Загальна площа об'єктів природно-заповідного фонду становить 142412,8215га., що складає 4,953 % від загальної площі