Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Туризм як соціально-економічний феномен

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВСТУП
 
Актуальність теми. Туризм, як соціально-економічний феномен перетворився на окрему сферу світової економіки, на частку якого вже сьогодні припадає понад 30% всього експорту послуг або близько 7% всього світового експорту товарів і послуг. Туризм сприяє більш інтенсивному економічному розвитку не тільки окремих країн, але й цілих регіонів світу. 
За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), з туристичною діяльністю пов’язано близько 12% світового ВВП, понад 30% обсягів послуг світової торгівлі, 11% світових споживчих витрат, 7% загального обсягу інвестицій та 5% податкових надходжень [38]. 
Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна сфера туризму. Своєрідні особливості фізико-географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство рослинного та тваринного світу, значна кількість природних, історико-культурних та рекреаційних ресурсів України створюють усі можливості для всебічного задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів [39]. Згідно з даними Державної статистики України у 2016 р. Україну відвідало понад 13 млн. іноземних туристів, а за кордон з метою організованого туризму виїхало понад 24 млн. осіб. Аналізуючи туристичний потік, можна дійти висновку, що чисельність туристів зросла на 8% у порівнянні з 2015 р. [39].
Однією з найперспективніших у туристичному відношенні областей України є Полтавщина, адже вона насичена унікальними природними об’єктами, історично-культурними пам’ятками, має достатньо розвинену соціально-економічну та туристичну інфраструктуру, розгалужену мережу транспортних комунікацій.
Разом з тим, автор зазначає, що туристичні ресурси Полтавської області недостатньо висвітлено у спеціалізованій науковій літературі. 
Саме ця обставина й спонукала автора обрати темою курсової роботи «Туристичні ресурси Полтавської області». 
 
Географічні рамки курсової роботи обмежені територією Полтавської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України.
Хронологічні рамки курсового дослідження охоплюють період з раннього палеоліту до сьогодення.
Об’єктом дослідження є туристичний потенціал Полтавської області.
Предметом дослідження є процес формування туристичного потенціалу досліджуваної області.
Метою курсової роботи є всебічне дослідження туристичних ресурсів та інфраструктури туризму Полтавщини. 
До кола наукових інтересів автора увійшли також питання сучасного стану та перспектив розвитку туризму на території Полтавської області. 
Для реалізації зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:
дати фізико-географічну та демографічну характеристику області;
скласти короткий історичний нарис Полтавщини;
здійснити аналіз економічного розвитку області;
дослідити природний та історично-культурний потенціал краю;
проаналізувати сучасний стан розвитку туризму на Полтавщині;
визначити проблеми та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
Джерельна база. У процесі написання курсової роботи, автором було опрацьовано понад 30 наукових джерел. Насамперед, варто відзначити такі фундаментальні, академічні, багатотомні видання як: «Історія міст і сіл УРСР Полтавської області» [16], «Географічна енциклопедія України» у трьох томах [29], «Водний фонд України» [15] та ін. 
Природні ресурси Полтавщини детально досліджено у працях Ґудзь П. В [12], Топчієва О. Г. [9], Фоменко Н.В. [18]. Історико-культурну спадщину краю висвітлено у публікаціях Маца К. О. [20], Григор’єва  Т. Ф.[22], Павлов В. В. [27], Стафійчука В. І. [26].
На жаль, у вітчизняній спеціалізованій літературі недостатньо висвітлено проблеми розвитку туризму на території Полтавської області. Тому автору для написання третього розділу довелося звернутися до періодичних видань [17-23] і матеріалів науково-практичних конференцій з туристичної проблематики [14-16]. Крім того, автором опрацьовано значний масив інформації з досліджуваної проблематики з Всесвітньої мережі Інтернет [24-33]. 
Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. 
 
РОЗДІЛ 1.
3АГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Фізико-географічна та демографічна характеристика досліджуваної області
 
Географічне положення. Полтавська область розташована у середній частині Лівобережної України. Вона межує на півночі з Чернігівською (протяжність меж – 107 км) і Сумською (238 км); на півдні – з Дніпропетровською (173 км) і Кіровоградською (149 км); на сході – з Харківською (188 км); на заході – з Київською (19 км) та Черкаською (225 км) областями. Територія області становить 28,8 тис.км2.
Адміністративно-територіальний устрій представлений 25 адміністративними районами, 15 містами (у тому числі 5 обласного і 10 районного підпорядкування), 21 селищами міського типу і 1139 сільських поселень.
Рельєф  області є рівнинний, вона лежить в межах Полтавської рівнини. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6 м) на лівобережжі області розташована за 5 км на захід від Опішні. На правобережній Придніпровській височині  найвища точка поверхні 204 (вершина горба Деміївської гори). Найнижча точка поверхні Полтавщини — 64 м (берег Дніпродзержинського водосховища). 
Клімат  визначається розташуванням у помірному кліматичному поясі, тип - помірно-континентальний. Середня температура січня (- 3,7) °C, липня - +21,4 °C, кількість опадів становить 580-480 мм/р., що випадають переважно влітку у вигляді дощів. 
Гідрографія. Гідрографічна мережа Полтавської області включає в себе: одну велику річку – Дніпро, 8 середніх річок (Псел, Хорол, Ворскла, Сула, Удай, Оржиця, Оріль, Мерла) та 1771 малих річок, водотоків і струмків. 
Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на річці Дніпро. 
Рослинний світ. Флора Полтавщини нараховує нині біля 1 500 видів квіткових рослин, 3 види голонасінних, 16 папоротеподібних, 9 хвощів , 3 плаунів , 159 мохів , 161 видів лишайників. Вагомим показником сучасної флори і
Фото Капча